Лекція №21 Ціни в умовах ринку

ЦІНА - це грошовий вираз вартості товару, кількість гро­шей, що сплачується або одержується за одиницю товару або послуги. Одночасно ціна відображає споживчі властивості (корисність) товару, купівельну спроможність грошової оди­ниці, ступінь рідкісності товару, силу конкуренції, державно­го контролю, економічну поведінку ринкових суб'єктів та ін­ші суб'єктивні моменти.

Ціни, що відображають суспільно необхідні витрати на вироб­ництво і реалізацію продукції, узгоджуються з вимогами закону вартості. Вони забезпечують еквівалентний обмін товарами, що від­повідає принципу поділу за кількістю та якістю праці, дає змогу більш правильно використовувати вартісні показники для встанов­лення правильних господарських пропорцій, порівнювати витрати з результатами виробництва.

Функції цін:

Обліково-аналітична (забезпечує облік результатів господарювання та їх прогно­зування).

Стимулююча (сприяє раціональному вико­ристанню обмежених ресурсів, науково-технічному прогресу, оновленню асорти­менту).

Розподільча (впливає на розподіл ресур­сів, доходів та фінансів у суспільстві).

Регулювальна (здійснюється збалансу­вання між окремими виробництвами, по­питом і пропозицією).

Ціна на будь-який товар складається з окремих елементів. Ос­новними з них є собівартість і прибуток. їх наявність у ціні є обов'язковою. Крім того, до складу ціни можуть входити:

акцизний збір;

податок на додану вартість;

націнки постачальницько-збутових організацій;

торговельні надбавки або знижки.

Залежно від особливостей процесу купівлі-продажу та сфери економіки розрізняють такі ціни:

Світові ціни - це ціни, за якими реалізуються товари на світово­му ринку; визначаються рівнем цін країни-експортера, цінами бірж та аукціонів, цінами провідних фірм-виробників світу.

Гуртові (відпускні) ціни - це ціни, за якими державні, колектив­ні та приватні підприємства розраховуються між собою або з гурто­вими посередниками за великі партії товарів. Гуртові ціни поділя­ються на гуртові ціни підприємства та гуртові ціни промисловості.

Закупівельні ціни - це ціни, за якими сільськогосподарські вироб­ники (кооперативні, колективні, державні, фермерські, особисті під­собні господарства) продають свою продукцію державним, коопера­тивним, переробним, торговельним та іншим фірмам. Закупівельні ціни використовуються також при заготівлі продукції хутрового зві­рівництва, рибництва, вторсировини.

Закупівельні ціни включають гуртову ціну підприємства-виробника, податок на додану вартість, акцизний та ліцензійний збори, а також витрати зазначених підприємств для закупівлі, збереження, фасування, транспортування і реалізації продукції та прибутку.

Кошторисні ціни - ціни та розцінки, які використовуються для визначення розрахункової вартості нового будівництва, реконст­рукції будівель та споруд, їх розширення та переоснащення.

Роздрібні ціни - ціни, за якими здійснюється продаж товарів на­селенню торговельними підприємствами або закладами громад­ського харчування. Такі ціни встановлюються підприємствами самостійно, виходячи із якості товару, кон'юнктури ринку, ціни за­купівлі.

Транспортні тарифи - це плата за перевезення пасажирів або вантажів, яка сплачується транспортним підприємствам населен­ням або відправниками вантажів.

Тарифи на платні послуги - це розмір оплати житлових, юри­дичних, комунальних, туристичних, банківських, побутових та ін­ших послуг, які надаються юридичними або фізичними особами.

За способом встановлення - ціни поділяються на державні, кому­нальні, вільні, контрольні, ввізні. їх сутність визначена у главі 21 Господарського кодексу України.

• Державні ціни (можуть бути фіксованими або регульованими) встановлюються на продукцію державних підприємств, на деякі ре­сурси, що мають визначальний вплив на загальний рівень і динамі­ку цін, соціально значимі товари та послуги. Перелік зазначених ре­сурсів, продукції, послуг затверджує Кабінет Міністрів України.

Державні регульовані ціни є перехідною ланкою від адміністра­тивного встановлення цін до ринкових договірних та вільних цін. Регулювання здійснюється шляхом встановлення граничних рівнів торговельних надбавок і постачальних винагород, граничних рівнів рентабельності або шляхом запровадження обов'язкового деклару­вання зміни цін.

Комунальні ціни встановлюються на продукцію та послуги, які виробляються комунальними підприємствами. їх державне регу­лювання здійснюється в такий самий спосіб, що й державних цін.

Вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. Вільні ціни ви­значаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сто­рін з врахуванням попиту і пропозицій на ринку товарів. Вони орієнтовані на економічну заінтересованість виробників у розширенні асортименту товарів та запобігання ажіотажному по­питу і спекуляції.

Вільні ціни формуються виходячи з вартості закупівлі продукції за гуртовими цінами і торговельних надбавок.

Контрактні ціни (зовнішньоторговельні) - застосовуються при здійсненні експортних та імпортних операцій у розрахунках з іноземними контрагентами. Такі ціни формуються відповідно до цін і умов світового ринку та індикативних цін.

Ввізні ціни - встановлюються на імпортні підакцизні товари, що оподатковуються податком на додану вартість (ПДВ) і підля­гають обкладенню ввізним митом; основою розрахунків таких цін є митна вартість товарів, виражена в національній валюті.

Важливу роль у вирішенні завдань науково-технічного прогресу відіграють - лімітні (встановлюються на стадії розроблення нової продукції і відображають граничнодопустимий рівень її ціни) і сту­пеневі ціни (ступенева ціна - це гуртова ціна, яка поступово знижу-і ться на певних етапах серійного випуску продукції).

Крім того, в сучасній практиці господарювання застосовуються різні види ринкових цін, які класифікуються без певної ознаки: дем­пінгові, дискримінаційні, тверді, паритетні, престижні та інші ціни. 11 а приклад, дискримінаційна ціна - це ціна, яка застосована підпри­ємством, що посідає монопольне (домінуюче) становище на ринку, рівень якої для окремих суб'єктів господарювання, продавців, по­купців має різний розмір без об'єктивно виправданих причин або може призвести до недопущення, усунення чи обмеження конку­ренції або ущемлення інтересів інших підприємств чи споживачів.

В основі формування гуртових та роздрібних цін (та й будь-яких цін взагалі) лежить собівартість продукції, яка є нижньою межею ці­ни. При формуванні гуртової ціни підприємства до собівартості про­дукції, поданої у формі калькуляції, додаються: величина прибутку, податок на додану вартість, акцизний збір.

Величина прибутку встановлюється виходячи із норми рента­бельності на продукцію.

Податок на додану вартість (ПДВ) є видом універсального ак­цизу, який встановлюється за єдиною ставкою до всього обороту. Це основний вид непрямого оподаткування, який забезпечує основ­ну масу податкових надходжень до бюджету. ПДВ встановлюється як процентна надбавка до цін. Реальним об'єктом оподаткування виступає додана вартість - сума заробітної плати і прибутку, оскільки при сплаті податку вираховується та його сума, що спла­чена платником своїм постачальникам.

В Україні встановлена єдина ставка ПДВ і має два вираження: 20% - включення в ціни товарів, робіт, послуг; 16,67% - визначен­ня суми ПДВ в реалізації товарів, робіт, послуг за цінами, що вклю­чають ПДВ.

Акцизний збір (АЗ) є видом специфічних акцизів, що встанов­люються за індивідуальними ставками для кожного товару. Пере­лік підакцизних товарів і ставки акцизного збору встановлюються Верховною Радою України. Платниками акцизного збору є націо­нальні виробники підакцизних товарів та суб'єкти, що імпортують чи реалізують ці товари. Об'єктом оподаткування виступає оборот з реалізації підакцизних товарів, а для імпортних - їх митна вартість.

Ставки акцизного збору встановлюються в процентах та твердих розмірах. Тверді ставки встановлені в ЕСЧ1 «екю» на одиницю това­ру певну величину його розміру.

Сума гуртової ціни підприємства і постачальницько-збутової на­цінки є гуртовою ціною промисловості. Постачальницько-збутова націнка включає витрати і прибуток постачальницько-збутових ор­ганізацій.

Роздрібна ціна включає гуртову ціну промисловості і торговель­ну надбавку (знижку). Торговельна надбавка покриває витрати торговельних організацій і забезпечує їм одержання прибутку. Крім того, роздрібні ціни можуть включати спеціальні надбавки за якісні характеристики товару, додаткові послуги тощо.

Сучасне ціноутворення передбачає систему франкування цін.

Франко - вид зовнішньоторговельної угоди купівлі-продажу, коли в ціну товару включають витрати на його страхування і доставку у місце, зазначене в договорі.

Ціни «Франко» - це гуртові ціни, які встановлюються з ураху­ванням передбаченого контрактом порядку відшкодування транс­портних витрат на доставку товарів покупцеві. Найбільш пошире­ними є ціни:

а) франко - вагон - станція відправлення (включає витрати на доставку продукції з підприємства до станції відправлення, а також вантажні роботи);

б) франко - вагон - станція призначення (включає всі витрати, пов'язані із доставкою продукції до місця знаходження споживача);

в) франко - кордон (використовується у зовнішньоекономічних угодах і, крім транспортних витрат по доставці товару до відповідно­го кордону, включає витрати на його страхування і митні витрати).

Охарактеризований вище метод розрахунку гуртових і роздріб­них цін має назву витратного методу, оскільки він ґрунтується на ви­користанні даних про всі витрати, пов'язані із виробництвом і збутом продукції. Специфіка ринкового ціноутворення полягає в тому, що зазначені витрати безпосередньо рівень ціни не визначають.

На рівень ціни неабиякий вплив справляє ринкова кон'юнктура саме такі чинники:

конкуренція виробників; співвідношення попиту і пропозиції; купівельна спроможність грошей; державне регулювання цін; якість товару та ін.