Лекція №13 Фінансово-кредитні ресурси підприємства. Оренда,лізинг

1. Фінансові ресурси підприємства — це грошові кошти, які е в його розпорядженні і призначені для здійснення поточних затрат і затрат по розширеному відтворенню, платежів по усіх зобов'язаннях та стимулювання працівників.

Фінансові ресурси також спрямовуються на розвиток і утримання об'єктів невиробничої сфери, споживання, нагро­мадження, створення резервних фондів тощо.

Формування фінансових ресурсів здійснюється за рахунок ряду джерел фінансування. Розрізняють дві групи джерел фінансування:

— власні кошти (внутрішнє фінансування);

— залучені кошти (зовнішнє фінансування).

Внутрішнім називається фінансування, якщо воно здій­снюється за рахунок коштів, одержаних від діяльності під­приємства (прибуток, амортизаційні суми, грошові кошти, одержані від продажу майна, стійкі пасиви). Початкове фор­мування фінансових ресурсів відбувається в момент створен­ня підприємства за рахунок статутного капіталу. Статутний капітал — це майно підприємства, створене за рахунок внесків засновників і величина якого регулюється законодавством.

Зовнішнє фінансування — це кошти, не пов'язані з діяль­ністю підприємства. До них належать:

1) кошти, які мобілізуються на фінансовому ринку;

— продаж акцій, облігацій;

— кредит;

— операції з валютою та дорогоцінними металами;

— проценти і дивіденди за цінними паперами інших емітентів.

2) кошти, які підприємство одержує в порядку перерозподілу:

— державні бюджетні субсидії;

— страхові відшкодування;

— фінансові ресурси, що поступають від галузевих струк­тур, асоціацій, концернів.

Важливою формою фінансування є кредит, тобто надання відповідних грошових сум в борг на певний час за відповідну плату (проценти). За рахунок кредитів розширюються фінан­сові можливості підприємства, проте виникає ризик, пов'я­заний з необхідністю повернення боргів і сплати процентів за кредит. Тому підприємству слід дотримуватись оптимального співвідношення між власним капіталом і кредитами.

Крім грошових кредитів підприємство може використову­вати майновий кредит, тобто передачу в борг нерухомості або інших матеріальних цінностей. Тому такі форми фінансування як оренда і лізинг с спеціальними формами довгострокового фінансування.

Оренда — засноване на договорі строкове і відшкодоване володіння та користування майном.

В оренду можуть бути передані:

— земля та інші природні ресурси;

— структурні підрозділи або підприємство в цілому;

— окремі будівлі, транспортні засоби, обладнання;

— інші матеріальні цінності.

Розрахунок між суб'єктами оренди ведеться у формі оренд­ної плати регулярних платежів орендодавцю за здані в оренду майно, яке використовується протягом терміну орен­ди. Орендна плата включає в себе амортизаційні відрахування від вартості орендованого майна і орендний процент.

Лізинг — оренда майна у кредитора, який придбав його з метою здачі в оренду. Цей особливий вид оренди рухомого і нерухомого майна виробничого призначення фінансується у відповідному договорі між орендодавцем (лессором) і орен­дарем (лізером). Розрізняють оперативний і фінансовий лі­зинг. Оперативний лізинг передбачає надання лізеру права користування матеріальними цінностями лессора на термін їх повної амортизації з обов'язковим збереженням права власності лессора на орендоване майно та його обов'язкове повернення. Орендні платежі при оперативному лізингу не йдуть в залік майбутньої покупки об'єкта лізингу.

Фінансовий лізинг передбачає придбання лессором майна на замовлення лізера і передачу його лізеру в користування на термін, не менший, ніж термін повної амортизації, з обов'язковою наступною передачею права власності на майно лізеру.

Амортизаційні відрахування б разі оперативного лізингу нараховуються лессором, а в разі фінансового лізингу — лізером і використовуються ними на повне відновлення наданих в оренду основних фондів.

3. Важливою формою фінансування підприємства є випуск цінних паперів — акцій та облігацій.

Акція - це цінний папір, який засвідчує право його власника на частку майна і прибутку акціонерного товарист­ва. Випуск і реалізація акцій дає можливість підприємству мобілізувати для цілей інвестування значні суми капіталу.

Акції можуть бути іменними та на пред'явника, простими та привілейованими.

Обіг іменних акцій фіксується у книзі реєстрації акцій, куди вносяться відомості про кожну іменну акцію, власника її, час придбання акції, кількість таких акцій у кожного акціонера. Стосовно акцій на пред'явника у книзі реєструється їх загаль­на кількість. Прості акції дають право участі в управлінні акціонерним товариством, але не гарантують певного рівня дивідендів,

Привілейовані акції забезпечують власникові одержання фінансових дивідендів, а також пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариства у разі його ліквідації. Проте власники зазначених акцій не мають права брати участь в управлінні товариством, якщо інше не передбачено його статутом. Привілейовані акції не можуть бути випущені на суму, яка перевищує 10% статутного фонду акціонерного товариства (або іншу законодавче обмежену частку).

Облігація — кредитний цінний папір, який підтверджує внесення грошової суми і зобов'язання повернути номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений термін з вип­латою фіксованого проценту. Виручка від продажу облігацій не належить до власного капіталу підприємства.

Цінні папери, що випускаються підприємством, постійно знаходяться в обігу, продаються і купуються за ринковим курсом.

Курс акцій () залежить від становища підприємства на ринку, фінансовоїстабільності, рентабельності, величини дивідендів, перспектив розвитку тощо:

грн.,

де — величина дивіденду на одну акцію;

— ставка дисконта (рівень позичкового проценту), %,

Ставка дисконта може бутирізною для простих і привілей­ованих акцій.

Фінансові ресурси підприємства використовуються за та­кими напрямами:

¾ поточні витрати на виробництво і реалізацію продукції;

¾ інвестування засобів в капіталовкладення, використання не­матеріальних активів;

¾ інвестування фінансових ресурсів в цінні папери;

¾ платежі фінансовій і банківській системам, внески в поза­бюджетні фонди;

¾ створення грошових фондів і резервів (на розвиток, заохочен­ня, соціальний розвиток),

¾ спонсорство, доброчинні внески та ін.