Лекція №16 Форми і системи оплати праці

Форми заробiтнсi плати, що базуються на тарифнiй системi, — вiдрядна та почасова(найчастіше використовують на підприємствах).

Погодинна форма передбачає оплату праці в залежності від відпрацьованого часу і рівня кваліфікації.

За почасової форми -оплата працi робiтникiв здiйснюсться за годинними (денними) тарифними ставками з урахуванням вiдпрацьованого часу та рiвня квалiфiкацiї, що визначається тарифним розрядом. (застосовусться тодi, коли недоцiльно нормувати роботи (наприклад, операцiї контролю за якiстю продукцiї) або вони взагалi не пiддаються нормуванню, оскiльки змiст i послiдовнiсть виробничих операцiй часто змiнюються (роботи з ремонту та налагодження устаткування, обслуговуванвя внутрiшньозаводського транспорту, дослiдно-експериментальнi роботи тощо).
Почасова оплата працi керiвникiв, спецiалiстiв i службовцiв здiйснюсться, як правило, за мiсячними посадовими окладами (ставками).
Ця форма має такі системи:

1. Пряма погодинна. Заробіток при цій системі () обчислюється:

грн.,

де — фактично відпрацьований за місяць час, год./міс.;

— годинна тарифна ставка по розряду робітника, грн.

2. Погодинно-преміальна система, при якій заробіток () обчислюється:

грн.,

де — сума заробітку, нарахованого за прямою пого­динною системою оплати праці, грн.,

Д — сума преміальних доплат за досягнення певних якісних або кількісних показників, грн.

Сума доплат визначається із залежності

грн.

Система посадових окладів є різновидом погодинно-пре­міальної системи. За цією системою оплачуються працівники, робота яких має стабільний характер.

3. За вiдрядноi форми оплата працi проводиться за нормами й розцiнками, установленими на пiдставi розряду працiвника. Квалiфiкацiйний (тарифний) розряд працiвника передбачає виконання роботи вiдповiдної складностi.
Умови застосування вiдрядної оплати працi - наявнiсть кiлькiсних показникiв роботи, що безпосередньо залежать вiд конкретного працiвника i пiддаються точному облiку, а також необхiднiсть стимулювання зростання випуску продукцiї та iснування реальних можливостей пiдвищення виробiтку на конкретному робочому мiсцi. Потребує встановлення обгрунтованих норм виробiтку, чiткого облiку їхнього виконання i, що особливо важливо, воно не повинно призводити до погiршання якостi продукцiї, порушень технологiчних режимiв, технiки безпеки, а також до перевитрачання сировини, матерiалiв, енергiї.
Відрядна форма передбачає залежність суми заробітку від кількості виготовлених виробів або обсягу виконаних робіт за певний проміжок часу.

Відрядна форма має такі системи:

1. Пряма відрядна. Заробіток () при цьому обчис­люється за формулою:

грн.,

де — відрядний розцінок за виготовлення одного виробу і-го виду, грн./шт.;

— фактична кількість виробів і-го виду, виготовлених робітником за певний час (найчастіше місяць), шт.;

п — кількість виді виробів.

грн.,

де — час на виготовлення одного виробу і-го виду, год.

2. Відрядно-преміальна. Сума заробітку () при цій системі визначається із залежності

грн.,

де — тарифний заробіток робітника при прямій відрядній системі оплати праці, грн.;

— сума преміальних доплат, яка обчислюється за фор­мулою:

грн.,

де — процент доплат за виконання плану;

— процент доплат за кожен процент перевиконання

плану;

— процент перевиконання плану, який можна знайти

де , — відповідно фактичний і запланований обсяг випуску продукції за місяць, шт./міс.

3. Відрядно-прогресивна. Заробітна плата () обчис­люється за формулою

грн.,

де — вихідна база для нарахування доплат (встанов­люється на рівні 110 — 115% ), шт./міс.;

— звичайний розцінок за один виріб, грн./шт.;

— підвищений розцінок за один виріб, грн./шт.

Процент росту розцінку визначається зі шкали в залеж­ності від проценту перевиконання вихідної бази. Така шкала розробляється і затверджується підприємствами самостійно.

4. Непряма відрядна. Використовується при оплаті праці допоміжних робітників і підсобників.

Заробіток підсобника () можна обчислити із залеж­ності

грн.,

де — фактично виготовлена кількість продукції і-тим основним робітником за зміну, шт./зміну.

— непрямий відрядний розцінок при обслуговуванні і-го основного робітника, грн./шт.;

п — кількість основних робітників, що обслуговуються одним підсобником, чол.

грн.,

де — змінна тарифна ставка підсобника, грн./зміну.

— плановий випуск продукції і-им основним робітни­ком, шт./зміну.

Заробіток допоміжного робітника () обчислюється за формулою:

грн.,

де — фактично відпрацьований допоміжним робітни­ком час, год./міс.;

— годинна тарифна ставка допоміжного робітника, грн./год.;

— середній коефіцієнт виконання норм на дільниці, яку обслуговує допоміжний робітник.

5. Колективна система оплати праці (бригадна).

При використанні цієї системи спочатку розраховується заробіток всієї бригади () як при прямій відрядній системі, використовуючи бригадний розцінок. Потім цей заробіток розподіляється між членами бригади одним із таких методів:

1) Метод годинно-коефіцієнтів. Використовується тоді, коли всі члени бригади працюють в однакових умовах.

2) Метод коефіцієнту виконання норм. Використовується за умови, що члени бригади працюють в різних умовах.

б. Акордна система. Передбачає встановлення розцінку не за одиницю виконаної роботи, а відразу на весь обсяг робіт із встановленням строку його виконання.

В умовах становлення ринкових відносин на багатьох підприємствах знайшла використання безтарифна система оплати праці.

Фактична заробітна плата кожного працівника підпри­ємства є часткою у фонді оплати праці всього колективу або колективу окремого підрозділу і залежить від кваліфікацій­ного рівня працівника (К), коефіцієнта трудової участі (КТУ) і фактично відпрацьованого часу ().

Кваліфікаційний рівень (К) встановлюється всім членам трудового колективу в залежності від виконуваних функцій, рівня кваліфікації.

КТУ теж виставляється всім працівникам і затверджується Радою трудового колективу.

|| Контрактна система оплати праці ґрунтується на укладенні договору між роботодавцем і виконавцем, в якому обумовлюються режим та умови праці, права і обов'язки сторін, рівень оплати праці та інше. Договір може оплачувати час знаходження виконавця на підприємстві, фірмі (погодин­на оплата праці) або конкретне виконане завдання (відрядна оплата).