Лекція №15 Заробітна плата-поняття,функції, принципи. Тарифна система

Оплата праці (заробітна плата) - це будь-який заробiток, обчислений, як правило, у грошовому виразi, що його за трудовим договором власник або вповноважений ним орган виплачус працiвниковi за виконану роботу або наданi послуги

Заробітна плата працівника незалежно від виду підприємства визначається його особистим трудовим вкладом, залежить від кінцевих результатів роботи підприємства, регулюється податками і максимальними розмірами не обмежується.

Розміри, порядок нарахування і виплати заробітної плати регулюються чинним законодавством України, відповідними Указами і постановами, галузевими інструкціями.

Як соціально-економічна категорія заробітна плата служить основним засобом задоволення особистих потреб пра­цюючих, економічним важелем, що стимулює розвиток суспільного виробництва, ріст продуктивності праці, скорочення витрат на виробництво, засобом перерозподілу кадрів по галузях народного господарства.

|| Основними видами заробітної плати є номінальна і реальна заробітна плата. Перша з них означає суму грошей, яку отримують працівники за свою працю. Друга — засвідчує кількість товарів і послуг, які працівник може придбати за зароблену суму грошей. Реальна заробітна плата знаходиться в певному співвідношенні із номінальною:

де — індекс реальної заробітної плати, визначений за певний період;

— індекс номінальної заробітної плати за цей же період;

— індекс цін, обчислений за період.

Оплата праці складається з основної заробітної плати і додаткової оплати праці, які знаходяться, приблизно, у співвідношенні: 70% — основна заробітна плата, 30% додаткова.

|| Основна заробітна плата працівника визначається тарифними ставками, посадовими окладами, відрядними розцінками, а також доплатами у розмірах, встановлених чинним законодавством, її розмір залежить від результатів роботи самого працівника.

|| Величина додаткової заробітної плати визначається кінцевими результатами діяльності підприємства і виступає у формі премій, винагород, заохочувальних виплат, а також доплат у розмірах, що перевищують встановлені чинним законодавством.

Повна та ефективна реалiзацiя функцiй оплати працi можлива за умови формування й послiдовного здiйснення науково обгрунтованої полiтики як на макрорiвнi (держава, галузь, регiон), так i на мiкрорiвнi (пiдприсмство, органiзацiя, їхнi пiдроздiли).
Реалiзацiя вiдтпворювально функцй заробiтно плапiи передбачає встановлення норм оплати працi на такому рiвнi, який забезпечує нормальне вiдтворення робочої сили вiдповiдної квалiфiкацiї та водночає дає змогу застосовувати обгрунтованi норми працi, що гарантують власнику отримання необхiдного результату господарської дiяльностi.
Функцiя стимулювання зводиться до того, що можливий рiвень оплати працi має спонукати кожного працiвника до найефективнiщих дiй на своєму робочому мiсцi. Регулююча функцiя оплати працi реалiзує загальновживаний принцип диференцiацiї рiвня заробiтку за фахом i квалiфiкацiєю вiдповiдної категорiї персоналу, важливiстю та складнiстю трудових завдань. Соцiальну функцiю заробiтної плати спрямовано на забезпечення однакової оплати за однакову роботу; нона має поєднувати державне й договiрне регулювання, а також реалiзовувати принцип соцiальної справедливостi щодо одержання власного доходу.

Організація оплати праці на підприємствах ґрунтується на таких принципах:

• гарантованості - передбачає гарантовану й регулярну оплату праці у завчасно визначених розмірах і у певні строки;

• диференціації - реалізується через систему тарифікації, яка пе­редбачає встановлення певного співвідношення в оплаті праці і за­лежить від її кількості і якості;

• матеріальної заінтересованості - забезпечує особисту і колек­тивну заінтересованість у результатах праці; стимулює зростання продуктивності праці та економію ресурсів;

• плановості - дозволяє формувати фонд оплати праці, строки і періодичність виплати заробітної плати, дає можливість регулюва­ти нагромадження і споживання на підприємстві;

• раціонального співвідношення темпів зростання продуктивності праці та оплати праці - підвищення рівня оплати праці має забез­печуватися випереджаючими темпами зростання продуктивності 11 раці;

• простоти і доступності - форми і системи оплати праці по­винні бути зрозумілими для працівників, такими, щоб розкривали зв'язок між заробітною платою і продуктивністю праці;

• вирівнювання рівня оплати праці - повинен забезпечувати ско­рочення різниці в доходах між низько- і високооплачуваними кате­горіями працівників.

Ріст заробітної плати може бути абсолютним і відносним. Якщо заробітна плата — це та частина суспільного продукту, яку одержують працівники і непрацюючі члени їх сімей у грошовій формі для задоволення матеріальних і духовних потреб, то абсолютний ріст передбачає абсолютне збільшення цієї частини, а відносний — ріст тієї частини, яка припадає на кожного працюючого.Тарифна система- основа органiзацiї оплати працi робiтникiв виробничого пiдприсмства, не може, проте, забезпечити повних розрахункiв мiсячного заробiтку цiєї найбiльшої за кiлькiстю категорiї персоналу, оскiльки не бере до уваги реальної результативностi iхньої дiяльностi за вiдповiдний промiжок часу. Цим пояснюсться об’єктивна необхiднiсть проведсння розрахункiв абсолютної величини заробiтної плати, виходячи з фактичних результатiв (затрат) працi протягом одного мiсяця. Такi результати (затрати) працi можна визначити за допомогою конкретних форм i систем заробiтної плати робiтникiв виробничих пiдприємств.
Т арифна система містить такі елементи:

¾ тарифну сітку;

¾ тарифні ставки;

¾ тарифна-кваліфікаційні довідники;

¾ схема посадових окладів.

Тарифна сітка є сукупністю кваліфікаційних розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів.

В Україні в 1993 році затверджено Єдину тарифну сітку оплати прані робітників, службовців, спеціалістів, керівників за загальними (наскрізними) професіями та посадами, що забезпечує єдині умови оплати праці цих категорій пра­цівників незалежно від галузей виробництва. Тарифна сітка містить 15 тарифних розрядів з діапазоном тарифних коефіцієнтів від 1 до 4.1.

Розмір тарифної ставки першого розряду визначається на рівні встановленого державою мінімального розміру заробіт­ної плати, нижче якого не може проводитись оплата за фактично виконану працівником норму праці.

Тарифні ставки інших розрядів () визначаються мно­женням тарифної ставки першого розряду () на тарифний коефіцієнт відповідного тарифного розряду ():

грн.

Тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники) роз­робляються Міністерством праці України і містять систему «цен­зів», яким повинні відповідати робітники певної професії і квалі­фікації.

«Цензи» - це вимоги, яким повинен задовольняти робітник кож­ної професії (спеціальності) і кожної кваліфікації. Таких «цензів» є три:

■ що робітник повинен знати;

■ що робітник повинен уміти;

■ взірець роботи, яку робітник повинен виконати.

Схеми посадових окладів передбачають тарифне регулювання заробітної плати керівників, спеціалістів і службовців. Ці схеми до­повнюються системою показників і характеристик для віднесення працівників до певної групи по оплаті праці.

Схеми посадових окладів містять перелік посад усіх наймену­вань і розміри місячних окладів щодо кожної посади («вилки» окладів).