Загальні положення. Виробнича педагогічна практика у школі є важливим компонентом у системі підготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва

Виробнича педагогічна практика у школі є важливим компонентом у системі підготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва. Виробнича педагогічна практика у школі передбачена державним стандартом вищої освіти. Вона є завершальним етапом професійної підготовки бакалавра, що забезпечує єдність теорії та практики і відбувається в умовах, максимально наближених до реальної професійної діяльності. Зміст практики відповідає вимогам кваліфікаційної характеристики до знань, умінь та навичок бакалавра, вчителя образотворчого мистецтва. Практика служить засобом перевірки готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до самостійної професійної діяльності.

Мета виробничої педагогічної практики у школі – актуалізація та систематизація теоретичних знань, практичних умінь і навичок бакалаврів щодо організації навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах.

Завдання практики:

- ознайомлення зі специфікою побудови навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах, з існуючими технологіями навчання школярів, формування умінь організовувати і здійснювати навчальний процес з образотворчого мистецтва;

- поглиблення, закріплення й інтегрування теоретичних знань, формування умінь і навичок їх застосування у практичній діяльності, відпрацювання умінь у галузі навчально-методичної роботи вчителя: підготовка та проведення уроків образотворчого мистецтва у початковій та основній школі, участь у плануванні, методичному забезпеченні та проведенні залікових заходів, розробка та застосування засобів діагностики рівня знань, умінь та навичок школярів;

- виконання завдань з психології, загальної педагогіки та шкільної гігієни: підготовка студентів до аналізу навчального процесу і корекції окремих його складових на основі науково-дослідницької роботи з вивчення процесу формування особистості учня;

- відпрацювання вмінь і практичних навичок планування виховного процесу у загальноосвітньому навчальному закладі, відбору значущої тематики виховних заходів та їх безпосереднього проведення, умінь педагогічного спілкування з урахуванням індивідуальних та вікових особливостей школярів.

У процесі виконання завдань практики магістранти повинні виявити такі знання:

- основних нормативних документів, які регламентують навчальний процес у загальноосвітніх навчальних закладах;

- особливостей побудови навчально-виховного процесу у загальноосвітніх закладах;

- структури і змісту навчальної дисципліни «Образотворче мистецтво»;

- психологічних особливостей побудови навчального процесу у загальноосвітніх навчальних закладах;

- принципів, форм і методів навчання і викладання;

- науково-теоретичних основ підготовки і проведення уроків та організації позакласної роботи у школі;

- науково-теоретичних основ організації контролю знань, умінь і навичок, видів і форм контролю, методики його організації;

- науково-теоретичних основ розвитку та виховання особистості учня;

та уміння:

- роботи з навчальною документацією – навчальними планами, програмами навчальних дисциплін;

- добору форм, методів, прийомів, засобів викладання, у відповідності із метою і змістом навчання;

- використання методів і прийомів організації образотворчої діяльності школярів;

- використання сучасних технологій навчання;

- укладання конспектів уроків образотворчого мистецтва;

- методичного керівництва художньо-творчою діяльністю школярів;

- організації і проведення певних уроків образотворчого мистецтва;

- організації контролю та оцінювання навчальної діяльності школярів з образотворчого мистецтва;

- застосування прийомів і методів активізації навчально-пізнавальної діяльності;

- проведення науково-педагогічного дослідження;

- планування та здійснення виховної роботи з школярами.

1.1. Характеристика змісту виробничої педагогічної практики у школі: