Гриньова N.B. • Саморсгуаяаія

Основи юнфліктології. Ісго-рія вітчизняної та зарубіжної освіти

Ігрові технології в упрашіін-ні освітнім закладом. Мистецтво та освіта

Проектування систем вн> -трішкільного управління

Організація здорового способу життя

Організація профільного навчання

Діловодство

Фінансово-економічна діяльність навчального заюіаду

Всього годин:

ЗО

Кількість екзаменів

Кількість заліків

Педагогічна практика у ВНЗ

Державна атестація

1,5

Магістерська робота

7,5

Всього;

Освітньо-кваліфікаційна характеристика

за професійним спрямуванням „ Специфічні категорії"

Спеціальність «Управління навчальним закладом»

Освітньо-кваліфікаційний рівень 8.000009 - магістр

Діяльність викладача-магістра у відповідності до Національної доктрини розвитку освіти в Україні включає навчальну, виховну (в тому числі громадсько-педагогічну) та самоосвітню роботу. У сучасній вищій педагогічній школі підготовка магістра забезпечується такими основними циклами навчальних дисциплін:

1. Фахово-методичними.

2. Психолого-педагогічними.

3. Світоглядно-культурологічними.

Цілісне формування особистості магістра потребує інтеграції названих блоків дисциплін, що покладено в основу кваліфікаційної характеристики магістра-випускника Полтавського педуніверситету. Логіка професійної діяльності магістра визначає таку послідовність побудови кваліфікаційної характеристики:

1. Готовність до управління навчально-виховним процесом у навчальному закладі.

2. Готовність до управління системами забезпечення життєдіяльності навчального закладу.

3. Готовність до особистісного та професійного самовдосконалення.

/. Готовність магістра до управління навчально-виховним процесом у навчальному закладі складається з трьох основних аспектів підготовки: фахово-методичного, психолого-педагогічного та світоглядно-культурологічного.

Фахово-методичний аспект підготовки магістра до управління навчально-виховним процесом у навчальному закладі передбачає:

1. Високий рівень знань з теорії та технології управління навчальним закладом як системою в умовах ринкової економіки.

2. Уміння визначати концептуальні та методичні засади цільового управління навчальним заюіадом.

3. Уміння моделювати доцільну ієрархію цілей в діяльності навчального закладу.

4. Уміння конструювати організаційну структуру управління навчальним закладом з урахуванням специфіки його діяльності.

5. Уміння здійснювати діагностику умов роботи навчального закладу, аналізувати його потенційні можливості, визначати пріоритети в діяльності.

6. Володіння механізмами проекгування навчально-виховного процесу, його планування, інформаційно-методичне забезпечення у відповідності до вимог сучасних педагогічних технологій.

7. Уміння здійснювати моніторинг у навчально-виховному процесі.

8. Уміння прогнозувати діяльність навчального закладу, активізувати резерви забезпечення її успішності.

Психолого-педагогічний аспект підготовки магістра до управління навчально-виховним процесом в освітньому закладі включає:

1. Знання теорії організації і управління педагогічним персоналом навчального закладу.

2. Знання психології діяльності і людських стосунків у сфері педагогічної праці.

3. Володіння методикою конструктивного адміністративного керівництва діяльністю освітнього закладу.

4. Уміння використовувати варіативні стратегії і тактики контактної взаємодії з персоналом залежно від умов діяльності, прогнозувати наслідки їх застосування.

5. Володіння технологією формування працездатного і успішного педагогічного колективу.

6. Уміння використовувати вербальні і невербальні засоби комунікативного впливу у процесі педагогічної взаємодії.

7. Уміння стимулювати розвиток у педагогічних працівників особистісного потенціалу, гуманістичної позиції, професійно значущих здібностей, творчості.

8. Володіння методичними роботами з працівниками, які потребують особливої уваги, соціально-психологічної адаптації у педагогічному колективі.

9. Уміння підтримувати творче робоче самопочуття у педагогічному колективі, створювати умови для взаємозбагачення, взаємообміну різних позицій і думок.

10. Уміння аналізувати досвід управління навчальними закладами, проектувати його на власну дiяльнiclъ.

Світоглядно-культурологічний аспект підготовки магістра до управління навчально-виховним процесом в освітнього закладі включає:

1. Знання ідеології державної політики у галузі освіти, пріоритетних напрямів реформування системи освіти та діяльності навчально-виховних закладів.

2. Володіння новітніми вітчизняними і зарубіжними технологіями навчання та виховання учнів.

3. Уміння використовувати передовий педагогічний досвід, досягнення педагогічної науки, національної культури, традицій і звичаїв свого народу.

Готовність магістра до управління системами забезпечення мситтєдіяльності навчального закладу складається з трьох аспектів підготовки: фахово-методичної, психолого-педагогічної та світоглядно-культурологічної.

Фахово-методичний аспект підготовки магістра до управління системами забезпечення життєдіяльності навчального закладу включає:

1. Знання законодавчих і нормативно-правових документів, що регулюють соціально-педагогічну, фінансово-економічну, господарську діяльність навчального закладу. Уміння надати цій діяльності функцій організованих, підпорядкованих досягненню головної мети освітнього закладу - навчання і виховання учнів.

2. Володіння інструментарієм формування контингенту учнів для навчального закладу, забезпечення єдності культурного і освітнього простору в умовах багатонаціонального суспільства, загальнодост)«'пності і адаптивності освіти.

3. Уміння визначати раціональну структуру недаїогічних кадрів навчального закладу, прогнозувати динаміку її розвитку. Володіння вміннями організації атестації педагогічних працівників.

4. Уміння планувати раціональне використання фінансових, матеріально-технічних і паливно-енергетичних ресурсів навчального заютаду.

5. Уміння визначати штатний розклад в межах фонду заробітної плати.

6. Уміння визначати та погоджувати з профспілковим комітетом правила внутрішнього трудового розпорядку навчального закладу і забезпечувати їх виконання.

7. Уміння укладати кошторис навчального закладу та організовувати його виконання з врахуванням джерел формування кошторису.

218 •

8. Уміння здійснювати прийом на роботу або звільняти педагогічних працівників з роботи у відповідності до норм права.

9. Уміння забезпечувати виконання вимог законодавства щодо санітарно-гігієнічних, протипожежних та інших умов, які стосуються охорони життя учнів і педагогічного персоналу, визначати номенклатуру потреб щодо безпеки їх життєдіяльності на виробництві.

Психолого-педагогічний аспект підготовки магістра до управління системами забезпечення життєдіяльності навчального закладу включає:

1. Знання психолого-педагогічних механізмів управління організованими підсистемами різної природи, які забезпечують успішну діяльність, збереження структури цілісної системи навчального закладу.

2. Уміння конструювати діяльність навчального закладу як розвиваючої системи, визначати мету кожної підструктури в загальній системі, спрямовувати діяльність цих різних під структур на досягнення кінцевого результату -ефективності навчання і виховання у^нів.

3. Уміння раціонально розподіляти обов'язки між керівниками різних підроздЬіів навчального закладу, здійснювати поточний і кінцевий аналіз ефективності виконання ними прийнятих рішень.

4. Уміння налагоджувати взаємодію органів управління і органів самоуправління (учнівські і батьківські комітети, опікунські ради тощо) в структурі діяльності навчального закладу, надавати їй характеру конструктивного співробітництва.

5. Набуття досвіду формування ділових стосунків навчального закладу з органами державного управління, громадськими організаціями, виробничими підприємствами.

6. Уміння організовувати допомогу батькам у вихованні дітей, сприяти поглибленню їх психолого-педагогічної компетентності.

7. Уміння проектзу'вати напрямки і зміст маркетингової діяльності навчального закладу, орієнтувати освітні послуги на перспективні потреби розвитку суспільства.

8. Уміння аналізувати діяльність різних підрозділів навчального закладу, передбачати їх перспективний розвиток, інтегрування у забезпеченні руху всього освітнього колективу до творчого зростання.

Світоглядно-культурологічний аспект підготовки магістра до управління системами забезпечення життєдіяльності навчального закладу включає:

1. Володіння структурно-функціональним аналізом систем освіти в єдності ї"ї структурних елементів, їх закономірних внутрішніх і зовнішніх зв'язків і розвитку в часі.

2. Володіння методологію організації діяльності, спостереження, логікою сходження від абстрактного до конкретного, індуктивними та дедукгивними методами умовиводу.

3. Улііння співвідносити методологію системного підходу з діалектичними протиріччями в сучасній освітній практиці.

4. Уміння використовувати потенціал наукових, художніх, економічних досягнень людства як засіб збагачення професійної компетенції менеджера освіти.

///. Готовність магістра управління навчальними закладами до особистісного і професійного самоудосконалення складається з трьох аспектів підготовки: фахово-методичної, психолого-педагогічної та світоглядно-культурної.

Фахово-методичний аспект підготовки до самоудосконалення магістра передбачає:

1. Знання технології професійного самовиховання, формування індивідуального стилю управлінської діяльності.

2. Володіння методами професійного самопізнання і діагностування якостей, що потребують формування та розвитку.

3. Орієнтація в сучасних наукових досягненнях педагогічного менеджменту, знання науково-методичної літератури, прогресивних педагогічних ідей.

4. Компетентність у проблематиці педагогічної майстерності керівника навчального закладу, знання професіограми, моделей ефективного менеджера освіти.

5. Знання вітчизняного і зарубіжного досвіду відомих менеджерів з професійного самоудосконалення.

Психолого-педагогічний аспект підготовки магістра до особистісного і професійного самоудосконалення передбачає:

1. Формування готовності до постійного професійного самоудосконалення, активної позиції у забезпеченні власного кар'єрного зростання.

2. Уміння розробляти і реалізовувати програму професійного самовиховання, творчо працювати над удосконаленням власних професійних здібностей: за змістовою спрямованістю (ділових, комунікативних, рефлексивних), за рівнем опанування діяльністю (пізнавальних, виконавських, творчо-конструктивних) та за формою реалізації дії (практично-рухових, уваго-перцептивних, мовних, розумово-інтуїтивних).

3. Володіння методиками розвитку креативного мислення, аналіз проблем і знаходження шляхів їхнього конструктивного розв'язку.

4. Уміння реалізовувати у взаємодії всі функції спілкування: комунікативну, перцептивну, інтерактивну; здійснювати продуктивне діалогічне спілкування.

5. Уміння здійснювати рефлексивне управління педагогічним персоналом.

6. Володіння усним і письмовим діловим мовленням, рефлексивним і не рефлексивним слуханням.

7. Уміння створювати творче робоче самопочуття, здійснювати емоційно-вольову саморегуляцію, уміння гідної самопрезентації.

Світоглядно-культурологічний аспект підготовки магістра до особистісного і професійного самоудосконалення передбачає:

1. Знання з людинознавства про різні системи індивідуальних і професійних цінностей, розуміння причин їх виникнення й соціального змісту.

2. Використання надбань у науковій організації праці, її безпеці та гігієні.

3. Орієнтація в сучасних філософських, політичних, економічних, художніх, правових концепціях розвитку суспільства.

4. Обізнаність у різких видах мистеїітв та надбаннях нап,іональної кудьт>'-ри.

5. Сіфоби наукового осмислення власного досвіду, пошуки себе у художній творчості, спорті, туризмі топю.

Така підготовка керівника освітнього закладу нового покоління сприяє формуванню його саморегуляції і створенню освітнього середовища, що поліпшує якість освіти в навчальних закладах.

Саме інформаційна революція, яка прискорює свої темпи в наш час, призводить до появи суспільства, побудованого на знаннях і диктує нові вимоги до методологічної світоглядної системної підготовки сучасних фахівців. Високоосвічена людина стає головним інтелектуальним потенціалом країни. Висококваліфікованиіі педагог - це найкращий засіб генерування і передачі знань

- джерела життя людства. Світове співтовариство визнає, що головними чинниками якості життя людини є освіта, добробут та її здоров'я. У високотехнологічному інформаціііному суспільстві якість освіти забезпечує реалізацію людського потенціалу і є основою забезпечення якості життя.

За державним стандартом України ДСТУ 3230-95 якість - це сукупність характеристик об'єкта (процесу, продукції, організації, системи або будь-якої комбінації з них), які визначають його здатність задовольняти визначеним і передбачуваним потребам (Якименко).

Н. Островерхова якість освіти стосовно до загальноосвітнього навчального закладу розглядає як сукупну, комплексну систему цілісної характеристики, яка включає, крім якості навченості, цілу низку параметрів:

знання, уміння, навички;

• показники особистісного розвитку учнів;

• негативні ефекти (наслідки) освіти;

• ЗМІНИ прОфссшноі компетентності вчителя і ііого ставлення до праці;

• громадський авторитет школи.

За О. Ляшенком, якість освіти - це багатовимірне методологічне поняття, яке різнобічно віддзеркалює суспільне життя, соціальні, економічні, політичні, педагогічні, демографічні та інші життєво значуїці для людини сторони життя. Як системний об'єкт її характеризують за: якістю мети, якістю педагогічного процесу, якістю результату.

Метою освітнього процесу у ВНЗ є:

- формування базових загальнокультурних і професійних компетентно-стей;

- духовний і моральний розвиток особистості;

- формування активної громадської і професіональної позиції;

- формування комунікативної інформаційної культури.

Якість освітнього процесу вимагає наявності формування таких загальних базових компетенцій:

- професійного підходу до озброєння сучасними знаннями;

- вміння інтегрувати відповідні знання в професійних функціях;

- наукового підходу, тобто вміння застосовувати відповідні теорії в професійній практиці;

- вміння використовувати знання, навички, інтуїцію в різноманітних професійних ситуаціях;

- творчого та комплексного підходу до вирішення проблем;

- комунікативних вмінь і навичок;

- вміння виконувати управлінські функції;

- усвідомлення соціальної відповідальності. Забезпечення якості вищої освіти включає:

- наявність необхідних ресурсів, вирішальними з яких є кадрові, а також інформаційні, матеріальні, наукові;

~ організацію навчального процесу, що відповідає сучасним світовим тенденціям розвитку;

- контроль освітньої діяльності ВНЗ та якості підготовки фахівців. Результативність освітнього процесу, прийнята в Європейському

співтоваристві (FCTS - Європейська кредитно-трансферна система), рекомендується за відпрацьованими критеріями.

Якість в процедурах оцінювання підсумку педагогічної практики

• 221 •