Ідеї морального і трудового виховання у зарубіжній педагогіці (Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо, Й.Г. Песталоцці, Р. Оуен, К. Маркс, Г. Кершенштейнер, Д. Дьюї)

"трудове виховання — це виховання з допомогою праці Воно має своїм завданням підготовку людини до трудової діяльності. Трудове виховання є складовою частиною загального процесу виховання"'.У сучасному українському педагогічному словникові трудове виховання визначається „як система виховних впливів, яка передбачає залучення дітей і юнацтва з метою їх загального розвитку до трудової діяльності. Бурхливий економічний розвиток спонукав англійського філософа і педагога Длс. Локка (1632-1704) до розробки програми з трудового виховання джентельмена-ділка, який уміє розумно, обачливо і вигідно вести свої справи, які приносять обопільну користь суспільству і особистості, з цією метою у книзі "Думки про виховання" рекомендував вивчати різні види трудової діяльності людей: столярні і теслярські ремесла, бухгалтерію, сільське господарство тощо. Вважав, що ремесло завжди може стати в пригоді діловій людині; воно корисне ще й тим, що запобігає шкідливим наслідкам від неробства.Так, основа трудового виховання, за Ж.-Ж. Руссо (1712-1778), — це обов'язковість розвитку всіх природних сил і задатків людини, однак тільки із ура^о^ванням її біологічної природи й особистого життєвого досвіду. Приклад такого природного, або "вільного виховання" Ж.-Ж. Руссо виклав у своєму педагогічному трактаті "Еміль, або Про виховання". Важливим засобом трудового виховання педагог і філософ вважав ручну працю: землеробську, столярну, ковальську тощо.Послідовник Ж.-Ж. Руссо, швейцарський педагог Й.Г. Песталоцці (1746-1827) навпаки виходить не з самої біологічної природи дитини, а з потреб суспільно-громадського життя. Тому мета трудового виховання, на його думку, полягає в тому, щоб розвинути в гармонійному поєднанні фізичну, розумову і моральну сторони особистості і формувати на цьому ґрунті працьовитого трудівника, корисного суспільству. У своїй практичній діяльності Й.Г. Песталоцці вперше поєднує навчання з продуктивною працею, хоча й з акцентом на ремісництво.Трудове виховання у Р. Оуена (1774-1858), англійського соціаліста-утопіста, було спрямовано на опанування учнями основ якогось ремесла (професії), поєднання навчання дітей із їхньою продуктивною працею на промисловому виробництві. Важливість цієї позиції полягає в акцентуації у трудовому вихованні на продуктивній виробничій праці, результатом якої є товар, виготовлений руками учнів, бо саме він збагачує життя суспільства. Головний момент у цьому процесі — вироблення об'єкту матеріальної культури у поєднанні з навчанням. Це—один із провідних факторів всебічного і гармонійного розвитку особистості.