Засоби формування і самовиховання наукового світогляду школярів. Структура наукового світогляду. Нові взаємовідносини школи і релігії

Розвиток наукового світогляду відбувається у процесі вивчення основ природних, математичних, гуманітарних наук. Таким чином, у формуванні світогляду важливим є вивчення усіх навчальних дисциплін у школі.Формуючи науковий світогляд школярів, необхідно враховувати висновок М.М. Скаткіна про те, що наукові знання стають складовою світогляду лише тоді, коли:піддаються філософському осмисленню;відповідають інтересам особистості, оцінюються нею з точки зору реалізації її інтересів;підтверджуються життєвим досвідом;перетворюються в систему внутрішніх переконань і принципів особистого життя. Наукові знання — обов'язковий компонент наукового світогляду. Погляди — це судження, умовивід людини, пов'язаний з тлумаченням тих чи інших природних або суспільних явищ, виявленням свого ставлення до цих явищ. переконання — це міцні, засвоєні на певних принципах, життєві позиції людини, "це те, що людина глибоко та емоційно пережила" і що вона готова відстоювати за будь-яких умов. ідеали особистості (від грецького ідеа — образ, уявлення, поняття) — це усвідомлення найвищої досконалості, що стає метою діяльності, життєвим спрямуванням особистості.

Основні напрями виховання в сучасній школі. Їх характеристика. Розвиток основних напрямів виховання у вітчизняній педагогіці (Г.С. Сковорода, К.Д. Ушинський, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський).

Розумове виховання — цілеспрямована діяльність педагогів з розвитку розумових сил і мислення учнів, прищеплення їм культури розумової праці. Моральне виховання — виховна діяльність школи і сім'ї, що має на меті формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участь у практичній діяльності. Виховання свідомої дисципліни, почуття обов'язку та відповідальності. Правове виховання — виховна діяльність школи, сім'ї, правоохоронних органів, спрямована на формування правової свідомості та навичок і звичок правомірної поведінки школярів. Екологічне виховання — систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток в учнів екологічної культури. Трудове виховання — процес залучення школярів до різноманітних педагогічно організованих видів суспільне корисної праці з метою передання їм певного виробничого досвіду, розвитку в них творчого практичного мислення, працьовитості й свідомості людини праці. Естетичне виховання — складова частина виховного процесу, безпосередньо спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності людини. Фізичне виховання — система соціально-педагогічних заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я та загартування організму, гармонійний розвиток форм, функцій і фізичних можливостей людини, формування життєво важливих рухових навичок та вмінь.

Григорій Савович Сковорода (1722-1794), людина повинна дійти до щастя через самопізнання. Його світогляд — це філософія життя, яка проголошує пріоритет духовно-морального начала як основи людини, суспільства, просякнута загальнолюдськими цінностями, ідеями любові, милосердя, співчуття.Антон Семенович Макаренко (1888-1939) наголосив на важливості світогляду для людини. За його словами: „Головне в житті не саме знання, а та гармонія, яка породжується, коли знання є ґрунтовним".В О Сухомлинському (1918-1970) як педагогу близькою була проблема формування наукового світогляду. Він доводив, що досягти її вирішення можливо за умов взаємодії трьох факторів — інтелектуального, емоційного та дійово-практичного. Таким чином, поняття „світогляд" видозмінювалося разом зрозвитком суспільства. КД Ушинський (1824-1870), розробляючи вчення про народність виховання, відзначав, що кожен народ має свій особливий ідеал людини і вимагає від свого виховання відтворення цього ідеалу в окремих особистостях. Головне місце в розвитку особистості відводив вихованню моральності.