Виготовлення і застосування легкозаймистих порошкових матеріалів* і сумішей на їх основі

7.11.1 В технічній документації на вихідні легкозаймисті порошкові матеріали і суміші, що виготовлені на їх основі, повинні бути наведені такі характеристики:

__________

* легкозаймисті порошкові матеріали – це речовини, здатні самостійно горіти в шарі після віддалення джерела запалювання або вибухати в аерозависі.

В подальшому тексті розділу для короткості замість слів “суміші, що виготовлені на їх основі” вживається слово “суміші” і похідні від нього.

- для легкозаймистих порошкових матеріалів: нижній концентраційний рівень займання (НКРЗ);

- температура займання аерозависі і самозаймання в шарі;

- максимальний тиск вибуху;

- для сумішей, крім того: здатність до самостійного горіння.

Для сумішей, що містять окислювачі, повинні бути також визначені: розрахункова питома теплота, температура процесу горіння і чутливість до механічного впливу (тертя, удару).

Остання характеристика повинна визначатися також окремо для активної складової суміші горючого з окислювачем.

Визначення наведених характеристик (крім питомої теплоти і температури горіння) і висновки про можливість використання легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей на їх основі повинні виконуватися відповідними спеціалізованими організаціями.

Питома теплота і температура процесу горіння суміші повинні визначатися розробником.

Не дозволяється застосовувати легкозаймисті матеріали і суміші при відсутності зазначених характеристик.

Суміші здатні до самостійного горіння без доступу повітря, можуть застосовуватися тільки з дозволу вищестоящих організацій (Держпромгірнагляду і Держпожежнагляду МНС України).

7.11.2 Не дозволяється при виробництві металів і сплавів застосовувати суміші:

- процес горіння яких переходить у вибух;

- здатні до самостійного горіння і ті, що мають питому теплоту процесу горіння більше 50 кДж/моль;

- чутливість яких до механічного впливу (удару) складає 19,6 Дж і менше, а активної складової – 9,8 Дж і менше.

7.11.3 Зберігання і виробництво легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей, при яких можливе утворення вибухонебезпечного середовища, дозволяється тільки в приміщеннях з виробництвами категорій А і Б, а легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей – в приміщеннях з виробництвами категорій А, Б, В.

Вентиляція цих приміщень повинна здійснюватися у відповідності до вимог п.п. 7.6.12÷7.6.17 цих Правил.

7.11.4 Зберігання в корпусах металургійних цехів легкозаймистих матеріалів слід здійснювати в закритій металевій тарі (банках, бочках тощо) у кількості, що не перевищує дводобову потребу, з додержанням вимог пожежної безпеки. Тривале зберігання цих матеріалів на підприємстві повинно бути організоване в окремих складах, що відповідають вимогам пожежовибухобезпеки.

7.11.5 У приміщеннях цехів, де виконується дроблення і розмелювання легкозаймистих матеріалів і сумішей, необхідно періодично проводити прибирання осілого пилу зі стін, стелі та інших будівельних конструкцій.

Періодичність прибирання повинна виключати накопичення пилу в кількості, при якій можливе горіння в шарі або в аерозависі.

Періодичність, порядок прибирання пилу і заходи безпеки при цьому повинні визначатися заводською інструкцією, затвердженою роботодавцем.

7.11.6 В технічних умовах на вихідні легкозаймисті порошкові матеріали повинна бути зазначена нижня границя крупності матеріалів, що використовують для виготовлення сумішей, а також граничний вміст основного компоненту і домішок.

7.11.7 Тара, призначена для транспортування і зберігання легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей, повинна бути чистою, сухою і справною.

В інструкції підприємства повинні бути передбачені заходи, що забезпечують безпечне виконання робіт при очищенні тари з під зазначених матеріалів і селітри.

7.11.8 Транспортування легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей разом з окислювачами, кислотами і лугами не дозволяється.

7.11.9 Транспортування легкозаймистих порошкових матеріалів пневмотранспортом слід провадити із застосуванням захисної атмосфери. Склад захисної атмосфери і граничне значення окислювача в ньому повинно відповідати проекту. Під час роботи пневмотранспорту вміст окислювача в газі слід контролювати автоматично.

7.11.10 Технологічні процеси виробництва легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей і технологічне устаткування, що використовується для ведення цих процесів, повинні відповідати вимогам пожежобезпеки.

Технологічні процеси виробництва легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей, при яких можливо утворення вибухонебезпечного середовища, і технологічне устаткування, що використовується для ведення цих процесів, повинні відповідати вимогам вибухонебезпеки.

7.11.11 Для запобігання утворення вибухонебезпечного середовища необхідно використовувати флегматизацію матеріалів. Технологія флегматизації легкозаймистих порошкових матеріалів і застосовані для цього речовини повинна виключати можливість утворення вибухонебезпечних аерозависів при подальшому переробленні порошкових матеріалів.

7.11.12 Під час приготування сумішей, здатних утворювати вибухонебезпечне середовище, до складу якого входять активні окислювачі, в змішувальний пристрій або завантажувальний бункер в першу чергу слід завантажувати інертні матеріали або важковідновні окиси, потім активні окислювачі. Після перемішування цих компонентів необхідно проводити завантаження легкозаймистих порошкових матеріалів і остаточне змішування.

7.11.13 При приготуванні сумішей, у складі яких відсутні активні окислювачі і легкозаймисті порошкові матеріали, здатні утворювати вибухонебезпечне середовище, в першу чергу необхідно завантажувати інертні матеріали і окислювачі, потім легкозаймисті порошкові матеріали. Завантаження легкозаймистих порошкових матеріалів дозволяється без попереднього перемішування компонентів.

7.11.14 Контроль параметрів (тиск захисного газу в печі, температура тощо), відхилення яких від норми може привести до аварійної ситуації, повинен здійснюватися автоматично сигналізуючими приладами.

7.11.15 В приміщеннях, де можливе виділення в робочу зону вибухопожежонебезпечних газів або парів, необхідно передбачати прилади автоматичного контролю вмісту вибухонебезпечних речовин та сигналізацію.

7.11.16 Захист від статичної електрики і іскрозахист виробничого устаткування, резервуарів, трубопроводів, зливно-наливних пристроїв і іншого устаткування як стаціонарного, так і переносного, пов’язаного з переробкою або пересуванням бензину, спирту, сірки, шихтових сумішей і виникненням при цьому статичної електрики, повинен відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.29-97

7.11.17 Інструмент, що застосовується на операціях, пов’язаних з використанням сірки технічної, цинку стеариновокислого тощо, повинен відповідати вимогам ДНАОП 1.1.10-1.04-01 „Правила безпечної роботи з інструментом і пристроями”.

7.11.18 Як засіб пожежогасіння в складах і на дільницях під час приготування суміші при займанні порошків або їх сумішей необхідно застосовувати тонкорозпилену воду зі змочувачами (сульфонати, сульфоноли), повітряно-механічну піну. Для об’ємного гасіння необхідно застосовувати газові вогнегасильні склади.

7.11.19 Для гасіння розлитих рідин і масел, що горять на дільницях маслопросочування, необхідно застосовувати високократну повітро-механічну або азотно-механічну піну.

7.11.20 Для запобігання загазованості приміщення і утворення вибухонебезпечної газоповітряної суміші повинні бути передбачені пристрої, що забезпечують по закінченні гасіння газу, що горить, припинення виходу газу в атмосферу.