Дослід 5. Визначення заряду гранули колоїду

Принцип методу. Електричний заряд на колоїдних частинках виникає за рахунок добудовування їх ядра родинними іонами електроліту, що знаходиться в колоїдному розчині. Так наприклад, ядра золю берлінської лазурі добудовуються надлишком молекул K₄[Fe(CN)₆]. Ці молекули, створюючи подвійний електричний шар, що складається з міцно адсорбованих іонів -[Fe(CN)₆]^4- і частково - протиіонів калію і дифузійних протиіонів калію. Міцно адсорбований шар визначає знак електричного заряду колоїдної частинки. У даному випадку він негативний, тому що добудовують ядро іони [Fe(CN)₆]^4-.

Знак електричного заряду колоїдних частинок можна визначити простим дослідом. Відомо, що поверхня капілярів фільтрувального паперу у воді набуває негативний заряд. Якщо в розчин негативно зарядженого забарвленого колоїду опустити смугу фільтрувального паперу, то вода буде підніматися по капілярах паперу і захоплювати за собою колоїдні частинки, що мають такий же заряд, як і напір, тобто забарвлена смуга буде підніматися нагору. Якщо ж колоїдні частинки мають позитивний заряд, то вони будуть адсорбовуваться на папері і не зможуть підніматися по капілярах разом із водою.

Мета роботи. Навчитися визначати знак заряду часток золю методом адсорбції на фільтрувальному папері. Пояснити, чому в одному випадку по папері рухається синій розчин, у другому - практично незабарвлений (жовтуватий); синій барвник практично не піднімається.

Обладнання та реактиви. Хімічні склянки на 100 см³. Скляні палички. Скріпки. Смужки фільтрувального паперу. Золі берлінської лазурі, одержані у досліді №4.

Хід роботи. У хімічні стаканчики наливають невеликі кількості досліджуваних колоїдів (кожний окремо). На скляній паличці фіксують за допомогою скріпки смугу фільтрувального паперу, вільним кінцем занурюють її на 2-3 мм у досліджуваний колоїдний розчин і залишіть на 20-30 хв. Після цього визначають заряд гранули колоїду за кольором розчину, який рухався по смужці фільтрувального паперу.