Тести для самоконтролю

1. Позаурочна робота з природознавства передбачає:

а) виконання обов’язкових, передбачених програмою практичних робіт – індивідуально, у парах чи у групах;

б) виконання літніх завдань, практичних робіт;

в) виконання лабораторних та практичних робіт.

2. Домашня робота з природознавства передбачає:

а) творчі завдання, роботу з підручником, зошитом, додатковою літературою;

б) виконання дослідів, спостережень, практичних робіт;

в) літні завдання, практичні роботи.

3. Назвати теми позакласних заходів з природознавства.

4. Назвати можливу тематику гуртків з природознавства.

5. За способом організації школярів позакласну роботу поділяють на:

а) індивідуальну, групову, та масову;

б) фронтальну, загальну, масову;

в) індивідуальну, групову.

6. Основні види позаурочної роботи з природознавства:

а)досліди, спостереження, складання колекцій, гербарію, вирощування та висаджування рослин, збір насіння, підгодівля тварин і птахів взимку;

б) масові позакласні заходи, гуртки, спостереження;

в) індивідуальні роботи, гуртки, досліди.

7. Домашня робота як вид позаурочної навчально-пізнавальної діяльності школярів є:

а) логічним продовженням класної роботи;

б) логічним продовженням літніх завдань;

в) логічним продовженням роботи в гуртках.

8. Мета літніх завдань:

а) підвести підсумки спостережень за сезон.

б) узагальнити та систематизувати знання з попередньої теми;

в) закріпити матеріал, який вивчали упродовж року та підготувати учнів до засвоєння нового на наступний рік.

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ

1. Скласти розгорнутий план заняття предметного гуртка з природознавства.

2. Розробити детальний конспект масового позакласного заходу з природознавства на екологічну тематику.

ЛЕКЦІЯ № 12

ТЕМА: МАТЕРАЛЬНА БАЗА КУРСУ ПРИРОДОЗНАВСТВА ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ. КУТОЧОК ЖИВОЇ ПРИРОДИ. ГЕОГРАФІЧНИЙ МАЙДАНЧИК. НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНА ДІЛЯНКА

КЛЮЧОВІ СЛОВА: матеріальна база, відділ природознавства, краєзнавчий куточок, куточок живої природи, географічний майданчик, навчально-дослідна ділянка, обладнання, інвентар.

ПЛАН

1. Матеріальна база курсу природознавства.

2. Куточок живої природи. Дидактичні вимоги до його організації й обладнання.

3. Географічний майданчик Обладнання майданчика для початкових класів.

4. Навчально-дослідна ділянка. Організація території ділянки. Особливості її планування.

ЛІТЕРАТУРА ДО ДАНОЇ ТЕМИ: 12, 36, 38, 45

КОНТРОЛЬ ДО ДАНОЇ ТЕМИ: ТЕСТИ, ПИСЬМОВА РОБОТА

1.МАТЕРІАЛЬНА БАЗА КУРСУ ПРИРОДОЗНАВСТВА

Матеріальна база має важливе значення у підвищенні ефективності викладання природознавства. До матеріальної бази входять різноманітні засоби навчання кабінету природознавства, куточка живої природи, географічного майданчика і навчально-дослідної ділянки. Наявність необхідних засобів навчання дозволяє залучати школярів до виконання різноманітних самостійних та практичних робіт, пов’язаних із проведенням спостережень, постановкою дослідів, виконанням практичних робіт на уроках і під час позаурочних і позакласних занять. Велика різноманітність засобів навчання з природознавства потребує старанного їхнього добору для роботи. Наочні засоби навчання і об’єкти живої природи у навчальному процесі використовують з метою формування образного мислення молодших школярів.

У 17 столітті Я. А. Коменський заснував принцип наочності як важливий принцип викладання. У Великій дидактиці він писав: «…слова потрібно викладати і вивчати не інакше як разом з речами...».

Відомий російський педагог К.Д.Ушинський розвивав теорію наочності і розкрив її значення для набуття учнями знань.

У своїх класичних працях про значення наочних засобів, він показав, що використання наочних засобів привчає дитину пов’язувати слово із сприйняттям досвіду, на основі якого формують уявлення про форму, колір, розміри, звук.

Про значення наочності вказували В. Ф. Зуєв, О. Я. Герд,

Л. С. Севрук, Б. Є. Райков, С. А. Павлович та інші.

2. КУТОЧОК ЖИВОЇ ПРИРОДИ. ДИДАКТИЧНІ ВИМОГИ ДО ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЇ Й ОБЛАДНАННЯ

Куточок живої природи – це місце для вирощування рослин і утримання тварин, а також для виконання спостережень та дослідів. На його базі проводять позаурочну та позакласну роботу.

Куточок живої природи може знаходитися у кабінеті природознавства, або безпосередньо у класі. Це може бути і загальношкільний куточок природи для дітей молодшого і старшого шкільного віку.

Кімната для куточка живої природи повинна добре освітлюватися, відповідати нормам і вимогам для утримання тварин і вирощування рослин. У куточку живої природи потрібно підтримувати постійну температуру і вологу повітря – це є важливою умовою для росту рослин та утримання тварин.

Відбір конкретних рослин і тварин залежить від умов класу або школи.

Кімнатні рослини слід добирати так, щоб на їхньому прикладі можна було познайомити учнів із зовнішньою будовою органів рослини, способами розмноження і виконувати практичні роботи по вирощуванню. Найбільш поширеними кімнатними рослинами є: аспідистра, аспарагус, алоє, араукарія, бегонія, бальзамін, каменеломка, колеус, різні види кактусів, фуксія, узамбарська фіалка, сансевьера, традесканція.

Тварини куточка живої природи: гідри молюски, дафнії циклопи, плавунці, циклопи, шовкопряди, білан капустяний, риби, земноводні, плазуни, птахи і дрібні ссавці.

Для початкової школи куточок живої природи має дуже велике значення. Спілкування із живими об’єктами, виконання дослідів і спостережень, а також систематична робота по догляду, посилює відповідальність, прививає любов до природи, сприяє екологічному вихованню.

3.ГЕОГРАФІЧНИЙ МАЙДАНЧИК ОБЛАДНАННЯ МАЙДАНЧИКА ДЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Географічний майданчик розміщують поблизу школи у освітленому місці, недалеко від навчально-дослідної ділянки. Він необхідний для ведення спостережень за погодою, за живою та неживою природою, для організації і проведення фенологічних спостережень. Зручно якщо географічний майданчик має квадратну форму

(10 х 10м.). Обов’язковим об’єктом є гномон. Це шест висотою 1,5 м., який ставлять у центі. За ним школярі спостерігають за рухом Сонця, довжиною тіні залежно від часу доби чи пори року. За допомогою гномона учні також визначають сторони горизонту.

На географічному майданчику знаходиться флюгер. Його закріплюють на металевому стовпі, висота якого не менше 10м. По флюгеру спостерігають за напрямом вітру.

Для спостереження за погодою необхідна метеорологічна будка. Це невелика дерев’яна споруда, яку встановлюєть на опорах висотою 1,5 – 2м. У ній знаходиться термометр.

На географічному майданчику передбачена вимірювальна ділянка, на ній повинен бути кубічний метр з поділками на дециметри.

Із вимірювальних приладів необхідний опадомір, за ним визначають кількість опадів. Опадомір закріплюють на металевій трубі, висота якої 1,5 – 2м.

Для вимірювання товщини снігового покриву необхідна снігомірна рейка, довжина якої 1,5 – 2м., ширина – 8см. Лицевий її бік зафарбований у білий колір, на неї наносять поділки через 1см., а протилежну сторону зафарбовують у чорний колір, на неї наносять поділки через 10 см.

Усі прилади на майданчику розміщують так, щоб вони не затіняли один одного.

Доріжки на майданчику слід розміщати так, щоб за ними можна було визначати основні та проміжні сторони горизонту. Це також сприяє орієнтуванню учнів на місцевості.

4. НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНА ДІЛЯНКА. ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ ДІЛЯНКИ. ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ ПЛАНУВАННЯ

Шкільну навчально-дослідну ділянку називають лабораторією під відкритим небом. На ділянці учні початкових класів вирощують культурні рослини та доглядають за дрібними тваринами. У процесі роботи на ділянці учні застосовують знання, які вони набули на уроках у класі, вони здобувають знання про закономірності життя рослин, про грунт, його обробіток, про культурні рослини та бур’яни, про шкідників городу і саду та про корисних тварин.

Робота на ділянці розвиває мислення і спостережливість, уміння помічати нове, робити висновки із спостережень.

Для початкових класів цілком достатня ділянка площею 1000 – 2000 м. Для кожного класу відводять окрему ділянку. Кожного року на своїй ділянці клас вирощує нові рослини і таким чином забезпечує потрібну сівозміну.

Плануючи шкільну навчально-дослідну ділянку, виходять зі змісту і обсягу навчальної програми, кількості учнів у школі і завдань навчально-виховної роботи. Для кожного класу і під кожну культуру виділяють площу потрібних розмірів.

У 1класі вирощують квіти з великим насінням (настурція, нагідки, запашний горошок), боби, горох. У 2 класі вирощують коренеплоди: буряків, моркви; ягідники: смородина, малина, агрус, садові суниці.

Учні 3-4 класу вирощують на ділянці квітково-декоративні рослини на колекційних грядках. Решта площі шкільної навчально-дослідної ділянки відводять під ягідники. Робота на ділянці повинна мати насамперед навчальну і виховну мету. Її потрібно спрямовувати на поглиблення теоретичних знань учнів та підготовку їх до майбутньої практичної діяльності.

Слід звернути увагу на те, щоб кожен учень виконував усі види робіт від початку і до кінця. Кожен учень повинен доглядати свою грядку чи рядок.

Особливу увагу слід приділяти організації роботи у літній період. Необхідно регулярно доглядати за рослинами упродовж усього літа, спостерігати за ними, підтримувати ділянку у зразковому стані, записувати у щоденник свої спостереження.