Персонал аграрних підприємств і його класифікація

Труд – це доцільна діяльність людини, в процесі якої він видозмінює і пристосовує предмети природи для задоволення своїх потреб. Разом з природою праця – джерело всякого багатства.

Людина, його майстерність, освіта є найважливішим складовим елементом продуктивних сил, що спочатку впливає на полягання економічного розвитку підприємства і конкурентоспроможності його продукції.

Кожне аграрне підприємство має певну кількість персоналу, тобто сукупність працівників, які мають необхідний фізичний розвиток, знання, практичні навики для управління виробництвом, якісно і своєчасно виконують передбачені технологією роботи у сфері агропромислового виробництва.

Кожне аграрне підприємство може ефективно працювати при умові, коли воно має необхідний і кваліфікований склад працівників, доцільну кадрову структуру.

При цьому під професією розуміють вид трудової діяльності який, вимагає для її здійснення відповідної суми спеціальних знань.

У межах професії можуть виділяться спеціальності – наприклад, в ремонтній майстерні можуть бути токарі (професії) різних спеціальностей – токар револьверник, токар – розточувальник і т.д.

Аграрні підприємства можуть істотно відрізняться по професійному складу своїх працівників, що обумовлено їх різною спеціалізацією і неоднаковим ступенем диверсифікації виробництва.

Результати діяльності аграрного підприємства значно залежать від класифікації персоналу, яку можна визначити як ступінь підготовленості кожного працівника до виконання професійних функцій.

Працівників по рівню кваліфікації ділять на 4 групи:

- висококваліфіковані;

- кваліфіковані;

- малокваліфіковані;

- некваліфіковані.

Залежно від умов найму працівників їх кваліфікують по таких категоріях:

1. Постійні працівники – це ті, які є членами підприємства або прийняті на роботу по найму на тривалий термін без його точного визначення.

Засновники приватних підприємств – сільськогосподарських виробничих кооперативів, ТОВ, СФГ, командитних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю виступають членами цих підприємств, по цьому їх правомірно віднести до цієї категорії.

1. Тимчасові працівники – це ті, яких зарахували до складу трудового колективу тимчасово на період до двох місяців.

2. Сезонні працівники – це ті, яких зараховують в трудовий колектив на період від двох до шість місяців для виконання сезонних робіт.

Таким чином, склад таких колективів приватних підприємств формується рахунок членів підприємства і найнятих працівників за різних умов найму на роботу.

Загальна кількість працівників, які є в списках підприємства, називається обліковим складом.

У обліковий склад включають всі категорії постійних, тимчасових і сезонних працівників, прийнятих на роботу на один і більше днів, незалежно від того, знаходяться вони на роботі, або перебувають у відпустці, відрядженню, по хворобі або тимчасово не працюють з інших причин.

Середньоблікова кількість працівників за місяць визначають підсумовуванням облікового складу працівників за всі дні місяця і розподілом одержаного результату на кількість календарних днів в місяці.

Середньооблікова кількість працівників за рік розраховують як середньоарифметичну величину від суми показників середньооблікової кількості по всіх місяцях року, діленої на 12.

Для визначення продуктивності праці в сільському господарстві розраховують середньорічну кількість працівників, зайнятих безпосередньо в сільськогосподарському виробництві. Для цього середньооблікову кількість працівників множать на питому вагу витрат живої праці в сільському господарстві у всіх витратах живої праці підприємства.

Персонал сільськогосподарських підприємств залежно від сфери трудової діяльності його членів класифікують на наступні групи:

1. Персонал, зайнятий в сільськогосподарському виробництві (персонал основної діяльності)

2. Персонал, зайнятий в підсобних промислових виробництвах

3. Персонал, зайнятий в обслуговуючих виробництвах.

До персоналу першої групи відносять працівників зайнятих в рослинництві, тваринництві, садівництві, поточному ремонті будов і устаткування виробничого сільськогосподарського призначення, працівників транспорту, які обслуговують сільськогосподарське виробництво.

До персоналу другої групи відносять працівників переробних цехів, цегляних заводів столярних майстерень, майстрових по ремонту техніки і працівників транспорту, які обслуговують промислове виробництво.

До третьої групи відносять персонал, зайнятий в обслуговуючому виробництві, сюди входять працівники складів, матеріально технічного забезпечення; працівники транспорту, які обслуговують не основне виробництво і непромислове, наприклад, комунальні працівники.

Приватні аграрні підприємства можуть використовувати дану класифікацію для аналізу свого персоналу по сферах діяльності і оцінці якості роботи.