Грошова оцінка основних засобів

Оцінка основних фондів сільськогосподарського підприємства є грошовим виразом їх вартості.

Вона необхідна для:

- визначення обсягів основних фондів;

- динаміки;

- структури.

- розрахунку економічних показників господарської діяльності

Залежно від моменту проведення оцінки і стану, основні фонді оцінюються за:

- первісною вартістю (історична);

- справедливою вартістю;

- відновною;

- залишковою;

- ліквідаційною.

Первісна вартість основних фондів – історична (фактична) собівартість
необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої
вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для
придбання (створення) необоротних активів.

Це фактична їх вартість у момент їх придбання чи введення в експлуатацію.

До первісної вартості основного засобу включають ціну його придбання або оплату за виконання будівельно-монтажних робіт, витрати на страхування ризику доставки, суми непрямих податків у зв’язку з його придбанням і т.д.

Справедлива вартість – сума, за якою може бути здійснений
обмін активу, або оплата зобов'язання в результаті операції між
обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Переоцінена вартість - вартість необоротних активів після їх
переоцінки.

Залишкова вартість – різниця між первісною (переоціненою)
вартістю необоротного активу і сумою його накопиченої амортизації
(зносу). Ліквідаційна вартість - сума коштів або вартість інших
активів, яку підприємство/установа очікує отримати від реалізації
(ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх
корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат,
пов'язаних з продажем (ліквідацією). Строк корисного використання (експлуатації) - очікуваний
період часу, протягом якого необоротні активи будуть
використовуватися підприємством/установою або з їх використанням
буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством/установою
обсяг продукції (робіт, послуг).