Економічна сутність, роль та функції оптової торгівлі

В умовах ринкових відносин перед фірмами-виробниками постійно постає проблема доведення своєї продукції до покупця (споживача) з найменшими витратами. Цю функцію по­винна виконувати галузь оптової торгівлі, яка є проміжною лан­кою між виробником та споживачем і одночасно обслуговує оби­дві ці сфери.

Оптова торгівля — це всі види діяльності, пов'язані з прода­жем товарів і послуг тим, хто перепродує їх чи використовує в корпоративних цілях. Оптова торгівля грає ключову роль у за­безпеченні корисності у часі, просторі і володінні, як для організацій-покупців, так і для організації споживачів.

Оптовики надають також суттєві послуги більш великим мага­зинам і виробникам, що дозволяє використовувати складські і транспортні можливості оптовиків більш ефективно, ніж при створенні власної мережі розподілу.

Оптова торгівля в системі маркетингу, крім традиційних, ви­конує ряд специфічних функцій:

- забезпечує реалізацію маркетингової стратегії та підтримку ви­робника або постачальника, роздрібного або кінцевого споживача;

- дозволяє виробникам збувати свої товари на місцях з мінімумом контактів зі споживачами;

- формує торговельний асортимент відповідно до вимог спо­живачів;

- закуповує товари у великій кількості, дозволяючи поставля­ти їх великими партіями та знижуючи витрати обігу;

- забезпечує підготовку торговельного персоналу;

- забезпечує матеріальну базу для зберігання та поставки товарів;

- надає фінансову допомогу як виробникам (оплачуючи това­ри при їх поставці, а не при продажу), так і роздрібним та кінце­вим споживачам (через торговельний кредит);

- вирішує проблеми повернення товарів та встановлює зниж­ки на дефектну продукцію;

- бере на себе ризик, відповідаючи за розкрадання, ушко­дження та старіння запасів.

У міру того, як оптовики надають виробникам товарів і роз­дрібній торгівлі все більш широкий набір послуг, зростає і їхня роль у системі розподілу товарів споживачам. Великі оптові під­приємства взяли на себе роль лідера каналу розподілу, регулюю­чи товарні та інформаційні потоки від виробників до роздрібних магазинів і промислових підприємств.

Разом з тим півстоліття тому оптова торгівля не мала такого великого значення, причому тенденція ігнорування оптової тор­гівлі тривала до 70-х рр. Потім у діяльності оптових підприємств відбулися зміни: замість збору замовлень вони стали виконувати посередницьку діяльність, що забезпечує більш ефективний роз­поділ, тобто надання більшої кількості послуг з вищою результа­тивністю.

Примітка. У 2000 р. в Україні питома вага оптової торгівлі у загальному обсязі товарообігу становила понад 83 %, а ви­ручка від оптової реалізації перевищила 175 млрд. грн.

Підвищення ефективності оптової торгівлі супроводжується підвищенням продуктивності, збільшенням кількості послуг, що надаються, і зниженням їх вартості за допомогою впровадження автоматизації.

Великі оптові підприємства автоматизували свої розподільчі склади і створили комп'ютеризовані системи. Внаслідок підви­щення ефективності їх роботи кількість роздрібних продовольчих мереж, які звертаються до послуг оптовиків, значно зросла. У наш час тенденція до підвищення ефективності характерна для більшості оптових підприємств, багато з яких впровадили комп'ютеризовані системи обробки замовлень.

Цілями розвитку оптової торгівлі є створення розвиненої структури каналів товароруху, яка здатна підтримувати необхід­ну інтенсивність товаропотоків; забезпечення економії витрат обігу і високої ефективності всієї системи обігу товарів у країні; мобілізація фінансових ресурсів, необхідних для фінансування процесу товароруху.

В умовах ринкової економіки відбуваються зміни у змісті ро­боти оптових організацій і функціях, які виконуються цією лан­кою внутрішньої торгівлі.

На всіх рівнях управління оптовою торгівлею слід передбачи­ти виконання таких функцій:

1) стосовно покупців — оцінка потреб у товарах і загального по­питу; організація просування товарів від виробників у сферу оптової торгівлі; перетворення промислового асортименту на торговий; фо­рмування і збереження необхідних розмірів товарних запасів; кре­дитування, інформаційне і консалтингове обслуговування;

2) стосовно постачальників товарів — здійснення комерцій­ної діяльності та вплив на виробників щодо їх орієнтації (відпо­відно до маркетингових досліджень) на потреби покупців і ви­пуск необхідних товарів; використання процесу переходу прав власності на товари з метою підвищення відповідальності й заці­кавленості сторін у зростанні ефективності господарських зв'язків; створення сучасної інфраструктури як умови підвищен­ня ефективності товароруху; здійснення заходів щодо підтримки вітчизняних товаровиробників; мінімізація комерційного ризику.

Удосконалення оптової торгівлі, чітке і продумане виконання нею своїх функцій підсилює стимули до виробництва, сприяє розв'язанню проблем відновлення господарських зв'язків, міжре­гіональній інтеграції споживчого ринку і підвищенню ефектив­ності внутрішньої торгівлі в цілому.