Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Додаткова. 15. Азарян О.М. Організація і технологія торгівлі : навч



15. Азарян О.М. Організація і технологія торгівлі: навч. посіб. для студ. ВНЗ / О.М. Азарян, Е.М. Локтєв, В.П.Оліфіров. – Донецьк: СПД Дмитренко, 2007. – 527 с.

16. Внутрішня торгівля в Україні: економічні умови ефективного розвитку / [А.А. Мазаракі, І.О. Бланк, Л.О. Лігоненко та ін.]; А.А. Мазаракі (заг. наук. ред.). – К.: КНТЕУ, 2006. – 194 с.

17. Голошубова Н.О.Організація торгівлі: підруч. для вищ. навч. закл. / Н.О. Голошубова. – К.: Книга, 2004. – 560 с.

Тема 10. Правове регулювання зовнішньої торгівлі

Мета вивчення теми полягає у з’ясуванні особливостей правового регулювання комерійної діяльності, що реалізується у сфері відносин, ускладнених «іноземним елементом».

Зовнішньоторговельна діяльність полягає в експорті та імпорті товарів, пос­луг, інформації та інтелектуальної власності і виступає одним з різновидів зовнішньоекономічної діяльності.

Нормативно-правове забезпечення зовнішньоекономічних відносин складається з Конституції України, міжнародно-правових актів (зокрема, Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (Відень, 1980 р.), Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів (Нью-Йорк, 1974 р. з Віденським протоколом 1980 р.), Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж (Женева, 1961 р.) та ін.), законів і підзаконних нормативно-правових актів України (насамперед, Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р.), звичаїв міжнародної торгівлі.

Серед принципів, на яких базується регулюван­ня та здійснення ЗЕД, Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (ст. 2) називає принципи юридичної рівності і недискримінації, свободи зовнішньоекономічного підприємництва, захисту інтересів його суб'єктів.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» державне регулювання ЗЕД має забезпечувати: захист економічних інтересів України та законних інтересів суб'єктів ЗЕД; створення рівних можливостей для учасників ЗЕД розвивати усі види підприємницької діяльності незалежно від форм власності та всі напрями використання доходів і здійснення інвестицій; заохочення конкуренції та усунення монополізму у сфері ЗЕД. Закон проголошує, що держава та її органи не мають права безпосередньо втручатися у ЗЕД її суб'єктів за винятком випадків, коли таке втручання здійснюється на законних підставах.

У системі державного регулювання ЗЕД виділяють два основних методи: тарифне і нетарифне регулювання.

Тарифне регулювання ЗЕД здійснюється через застосування різних видів мита, які справляються при перетинанні товаром митного кордону з того, хто його ввозить чи вивозить. Серед засобів тарифного регулювання розрізняють імпортне, експортне та транзитне мито. В окремих випадках при ввезенні та виве­зенні товарів незалежно від звичайного мита можуть застосовуватися особливі види мита: спеціальне, анти­демпінгове і компенсаційне.

Законом України «Про Митний тариф України» від 5 квітня 2001 р. закріплено систематизо­ваний згідно з Українською класифікацією товарів ЗЕД перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. Закон об'єднує усі ставки ввізного мита і перед­бачає, що встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита здійснюється Верховною Радою України шляхом прийняття законів України з урахуванням висновків Кабінету Міністрів України.

Поряд з тарифним регулюванням експортно-імпортних операцій застосовується також і метод нетарифного регулювання, який полягає у кількісних або інших обмеженнях експорту та імпорту окремих видів товарів, що передбачає їх ліцензування і встановлення певних обсягів квот.

Існує розподіл на автоматичне та неавтоматичне отримання ліцензій. Автоматичне ліцензування експорту (імпорту) як адміністративна процедура з оформлення та видачі ліцензії не справляє обмежувального впливу на товари, експорт (імпорт) яких підлягає ліцензуванню, оскільки щодо таких товарів не встановлюються квоти (кількісні або інші обме­ження). Неавтоматичне ліцензування експорту (імпорту) як адміністра­тивна процедура з оформлення та видачі ліцензії застосовується в разі встановлення певних квот на експорт (імпорт) товарів. Закон визначає підстави для запровадження ліцензування окремо щодо експорту та щодо імпорту товарів. Рішення про застосування режиму ліцензування експорту (імпор­ту) товарів, у тому числі встановлення квот, приймається Кабінетом Міністрів України.

Закон визначає поняття експортних (імпортних) квот і ліцензій та їх види.

Квота експортна (імпортна) – це граничний обсяг певної кате­горії товарів, який дозволено експортувати з території України (або імпортувати на її територію) протягом встановленого строку, та який визначається у натуральних чи вартісних одиницях. В Україні діють такі види експортних (імпортних) квот (контин­гентів): глобальні, групові, індивідуальні, антидемпінгові, компен­саційні, спеціальні. По кожному виду товару може встановлюватися лише один вид квоти.

Експортна (імпортна) ліцензія – це належним чином оформлене право на експорт (імпорт) протягом встановленого строку певних товарів або валютних коштів з метою інвестицій та кредитування. В Україні діють такі види експортних (імпортних) ліцензій: генераль­на, разова (індивідуальна), відкрита (індивідуальна), антидемпінгова, компенсаційна і спеціальна. По кожному виду товару встановлюється лише один вид ліцензії.

Одним із засобів державного регулювання ЗЕД є сертифікація товарів, що імпортуються на територію України. Закон України «Про підтверд­ження відповідності» від 17 травня 2001 р. визначає сертифікацію як процедуру, за допо­могою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем якості, систем управління довкіллям, персоналу встановленим законодавством вимогам (ст. 1).

Важливим засобом державного впливу на зовнішньоекономічні відносини є запровадження певних видів правового режиму для іноземних суб'єктів господарської діяльності. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачає, що на території України запроваджуються такі правові режими:

- національний режим, за яким іноземні суб'єкти господарської діяльності мають обсяг прав та обов'язків не менший ніж суб'єкти господарської діяльності України (застосовується щодо усіх видів господарської діяльності іноземних суб'єктів, пов'язаної з їх інвестиціями на території України, а також щодо експортно-імпортних операцій іноземних суб'єктів тих країн, які входять разом з Україною до економічних союзів);

- режим найбільшого сприяння, який означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності мають обсяг прав, преференцій та пільг щодо мита, податків та зборів, якими користується та/або буде користуватися іноземний суб'єкт будь-якої іншої держави, якій надано такий режим (надається на основі взаємної угоди суб'єктам господарської діяльності інших держав згідно з відповідними договорами України та застосовується у сфері зовнішньої торгівлі);

- спеціальний режим, який застосовується до територій спеціаль­них економічних зон, а також до територій митних союзів, до яких входить Україна, і в разі встановлення будь-якого спеціального режиму згідно з міжнародними договорами за участю України.

Головним інструментом недержавного регулювання зовнішньоекономічних відносин виступає зовнішньоекономічний договір (контракт) – матеріально офор­млена угода двох або більше суб'єктів ЗЕД та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у ЗЕД. Договірне регулювання здійснюється на засадах рівності сторін, свободи договору, диспозитивності у визначенні його умов тощо.

Найпоширенішим серед зовнішньоекономічних договорів є договір міжнародної купівлі-продажу товарів. Разом з тим, різноманітність видів і форм ЗЕД обумовлює широке використання інших різновидів договорів – бартерних, (товарообмінних), агентських, перевезення, комісії (консигнації), лізингу тощо.

Суб'єкти, які є сторонами договору, повинні бути здатними до його укладення відповідно до законодавства України або закону місця укладення контракту. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору може випливати з доручення, засновницьких документів, договорів та інших підстав.

Відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» договір укладається суб'єктом ЗЕД або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи іншим законом. Під письмовою формою розуміють складання одного документа, під­писаного сторонами, а також обмін документами з використанням поштового, телеграфного, телетайпного, телефонного, електронного та іншого зв'язку, що дозволяє достовірно встановити, що документ надійшов від потенційної сторони за договором.

Зміст зовнішньоекономічного договору розробляється відповідно до законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти ЗЕД при складанні тексту контракту мають право використовувати рекомендації міжнародних органів та органі­зацій, якщо це прямо не заборонено законодавством України. Згідно з Конвенцією ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів істотними для зовнішньоекономічних договорів є щонайменше умови про предмет та ціну.

Чинне законодавство України про зовнішньоекономічні договори не містить переліку їх істотних умов, проте рекомендує включати до них такі пункти: назва, номер договору (контракту), дата та місце його ук­ладення; преамбула; предмет договору (контракту); кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг); базисні умови поставки товарів (приймання-здавання вико­наних робіт або послуг); ціна та загальна вартість договору (контракту); умови платежів; умови приймання-здавання товару (робіт, послуг); упаковка та маркування; форс-мажорні обставини; санкції та рекламації; урегулювання спорів у судовому порядку; місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін.

Критерії визначення права, що застосовується до договорів (у тому числі і зовнішньоекономічних), встановлені Законом України «Про міжнародне приватне право» від 23 червня 2005 р. Право, що застосовується до договору, охоплює питання його дійсності, тлумачення, прав та обов'язків сторін, виконання договору, наслідків невиконання або неналежного його виконання, припинен­ня договору, наслідків його недійсності, а також відступлення права вимоги та переведення боргу згідно з договором.

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначає загальні засади, види і форми відповідальності суб'єктів ЗЕД. За цим Законом (ст. 33) можуть застосуватись такі види відповідальності суб'єктів ЗЕД: майнова та кримі­нальна.

Майнова відповідальність застосовується у формі відшкодування прямих, непрямих збитків, упущеної вигоди, матеріального відшкодування моральної шкоди, а також майнових санкцій. Вона настає у повному обсязі. Загальною підставою звільнення від майнової відповідальності є наявність форс-мажорних обставин, які обумовлені в окремому розділі зовнішньоекономічного контракту.

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачає спеціальні санкції, які можуть бути застосовані до суб'єктів ЗЕД або іноземних суб'єктів господарської діяльності за порушення цього або пов'язаних з ним законів України (ст. 37):

- штрафи за несвоєчасне виконання або невиконання обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України (їх розмір визначається відповідними законами та/або рішеннями судових органів України);

- застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;

- тимчасове зупинення ЗЕД у разі порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, здійснення дій, які можуть за­шкодити інтересам національної економічної безпеки.

У сфері ЗЕД застосовується і адміністративна відповідальність, хоч у ст. 33 Закону вона не названа. Адміністративна відповідальність може наставати у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, Митним кодексом України та іншими законами.





Дата публикования: 2015-02-28; Прочитано: 369 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.019 с)...