Історія філософія в системі культури

Вивчаючи історію філософії, звертаємо увагу на те, що її періодизація в цілому збігається з періодизацією загальної історії, але кожний історичний тип філософії не є прямим відображенням історії, історичного періоду, а виступає результатом її осмислення, у якому значну роль відіграють попередні філософські вчення. Кожний історичний етап у розвитку філософії має свої особливості, і ці особливості випливають із вирішення головних проблем, які постають перед філософами того чи іншого періоду, а саме: проблеми буття, пізнання, людини, її місця і ролі у суспільному житті, чому і як розвивається суспільство, природа, ставлення до природи тощо.

Філософія є складним та багатовимірним явищем. Тому необхідно враховувати всю систему зв'язків, в якій вона проявляє себе в духовному житті суспільства. Такий підхід відповідає реальній суті філософії і разом з тим відповідає гострій сучасної потреби в широкому сучасному світорозумінні.

Розгляд філософії як культурно-історичного явища дозволяє охопити весь динамічний комплекс її проблем, взаємозв'язків, функцій. Громадське життя людей при її культурологічному розгляді постає як єдиний, цілісний процес, пов'язаний з формуванням, функціонуванням, зберіганням, передачею культурно-історичних цінностей; з критичним подоланням застарілих і становленням нових форм досвіду. Будучи ефективним методом історичних досліджень, культурологічний підхід здатний грати істотну роль і при розробці теорії тих чи інших соціальних явищ, оскільки теорія виступає як узагальнення їх реальної історії.

До моменту виникнення філософії людством були накопичені різні навики дій, супутні їм знання і інший досвід. Поява філософії було народженням особливого, вторинного типу суспільної свідомості, спрямованого на осмислення вже сформованих форм культури. Тому втілений у філософії спосіб мислення, звернений до всього полю культури, називається критично-рефлексивним.