Розділ: Шлунково-кишкові захворювання

Язва-язвенні поразки шлунку та дванадцятипалої кишки. В.п.: 5 типів хворих- 1). Психічно здорові язвенні хворі, 2).язвені хворі з неврозом характера. Конфліктні,вразливі. Самі створюють конфлікти. 3).Соціопатичні: пасивні, с ослабленм Я. 4).класичні психосоматичні хворі(не виразні особистості) язва-наслідок пустоти в житті.

5)нормопативні: над контроль особистості. П.в.: постійна нервова загрузка.

Запор-затримка стула з болями в животі. Пв.а: розчарування в близьких любях, зміна обстановки, триада Фрейда-бережливість,упрамство,любов до порядку.

Ємоційна діарея. П.в:завишена вимога зі сторони оточуючих, при не можливості виправдати ці потреби.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 17

ПИТАННЯ (ЗАВДАННЯ):

1. Залежність темпераментальних показників від особливостей нейродинамічного рівня. Структура темперамента.
2. Розробіть варіанти оптимальної тактики поведінки та діяльності психолога у різних умовах праці.
3. Загальні особливості психіки хворих соматичними захворюваннями.

1. Залежність темпераментальних показників від особливостей нейродинамічного рівня. Структура темперамента.

Темперамен т - це сукупність рис особистості (індивідуальності), що характеризують її рухову, емоціонльную і мовну активності, а також швидкість реагування і перемикання з одного роду діяльності на ін
При цьому особливо виділяють такі риси лічноті, як загальна активність і емоційність.
Особистість - це окрема людина з накопиченими знаннями та досвідом, сформованими в онтогенезі, темпераментами, стилем поведінки і світоглядом.
Важливий оцінний компонент особистості - здібності, які проявляються в успішності діяльності.
Їх природна основа - різноманітні поєднання загальних і специфічних індивідуально-психологічних властивостей.
Загальні здібності - працездатність, активність, саморегуляція та ін
Природні передумови соц. здібностей - складні симптомокомплекси.

Для лінгвістичних здібностей - характерні: інертність, переважання зорової пам'яті і второсігнальнх функцій.
Для комунікативних мовних здібностей - лабільність НС, слухова пам'ять, переважання первосигнальному функцій.
Для музичних здібностей й - головна роль - лабільність НС в різних віках, висока чутливість і домінування мимовільної рівня регуляції у підлітків.

Павлов: переважними темпераментами для успішної діяльності є сангвінік і флегматик.
Менш пристосований до життя темперамент - холерик (через неврівноваженості процесів збудження і гальмування).
Меланхолік - низька працездатність (витривалість) НС.

Психодинамический рівень - темперамент.
Нейродинамічний - властивості НС. Темперамент обумовлюється поєднанням нейродинамічні властивостей.
Павлов:
Властивості НС:
1. Сила НС / Слабкість НС - проявляється в ступені працездатності нервових клітин, в ступені стійкості НС до дії сильних подразників.
2. Врівноваженість / неврівноваженість - властивість відображає співвідношення процесів збудження і гальмування.
Якщо вони в балансі => врівноваженість.
Якщо переважає один із них => неврівноваженість.
3. Рухливість / Інертність.
Рухливість - легкість і швидкість зміни процесів збудження і гальмування.
Інертність - повільність і трудність зміни процесів збудження і гальмування.
Темперамент - це співвідношення цих 3-х властивостей НС (Сила НС / Слабкість,Врівноваженість / неврівноваженість,Рухливість / Інертність).

Сангвініки - сильні, врівноважені, рухливі.
Холерики - сильні, неврівноважені, рухливі / інертні.
Флегматики - сильні, врівноважені, інертні.
Меланхоліки - слабкий, неадаптівний.

Павлов розумівт, що ця комбінація властивостей не кінцева. Типів може бути більше, але виділив головні.
Недолік: спробував оцінити темперамент (меланхоліка).

__________________________

Властивості темпераменту:

1. Сензитивність - це властивість, яка визначає - яка найменша сила впливу необхідна для сприйняття і => для виникнення реакції.
Взаємозв'язок між силою впливу і сензитивностью обернено пропорційна.
Чим вище сила впливу необхідна для сприйняття стимулу, тим ¯ чутливість, і навпаки.
2. Реактивність - це швидкість мимовільної реакції на якийсь вплив.
Ступінь реактивності також визначається через обернено пропорційні відношення стимулу і реакції.
Чим більше часу між стимулом і реакцією на нього, тим менше реактивність.
3. Активність - це ступінь енергійності впливу людини на зовнішній світ.
4. Співвідношення реактивності й активності.
Якщо підвищується реактивність => імпульсивна людина.
Якщо підвищується активність => ініціативний.
5. Психічний темп - це швидкість психічної діяльності.
Підвищується психічний темп - швидко метикують, запам'ятовують, кажуть, і т.п.
Знижується психічний темп - повільно міркують, запам'ятовують, кажуть, і т.п.
6. Емоційна збудливість - це властивість визначається тим, наскільки слабке вплив необхідне виникнення емоційної реакції.
7. Тривожність - це властивість визначає величину психічної напруги у відповідальній або загрозливої ​​ситуації.
Чим вище тривожність, тим більше людина схильна розглядати всяку ситуацію як загрозливу.
8. Пластичність / Ригідність темпераменту - це швидкість переключення з однієї діяльності на ін
В основі цієї властивості лежить - рухливість / інертність.
9. Екстраверсія - потреба людини в зовнішніх враженнях, контактах.
Інтроверсія - потреба в самоті, в обмеженому колі контактів.
Фізіологічна основа - рівень активації НС.

Типи темпераменту:
1. Холерик - невисока сензитивність, висока реактивність, висока активність, переважання реактивності, високий темп, висока емоційна збудливість, невисока тривожність, ригідність, екстраверсія.
2. Меланхолік - висока сензитивність, низька реактивність, низька активність, низький темп, висока емоційна збудливість, висока тривожність, ригідність, інтроверсія.
3. Флегматик - знижена сензитивність, низька реактивність, висока активність (в плані вольової регуляції), низький темп, низька емоційна збудливість, низька тривожність, ригідність, інтраверсия.
4. Сангвінік - низька сенситивність, висока реактивність, висока активність, переважання активності, високий темп, висока емоційна збудливість, низька тривожність, пластичність, екстраверсія.

Сангвінік - людина рішуча, енергійна, швидко збудливий, рухливий, вразливий, з яскравим зовнішнім виразом емоцій і легкої зміною їх.
Флегматик - спокійний, повільний, зі слабким проявом почуттів, важко переключається з одного виду діяльності на інший.
Холерик - запальний, з високим рівнем активності, дратівливий, енергійний, з сильними, швидко виникаючими емоціями, яскраво відбиваються в мові, жестах, міміці.
Меланхолік - має низький рівень нервово-психічної активності, сумовитий, тужливий, з високою емоційною вразливістю, недовірливий, схильний до похмурим думкам і з пригніченим настроєм, замкнутий, полохливий.

1. Розробіть варіанти оптимальної тактики поведінки та діяльності психолога у різних умовах праці.

Особливими умови праці вважають такі, за яких діяльність індивіда протікає на тлі екстремальних факторів(літаку потрібно здійснити аварійну посадку, почався перегрів реактора, ливень, літак потрапив зону турбулентності чи залетів в зону нульової видимості, розпочалася гроза, шкальний вітер), які діють епізодично, не постійно або є велика ймовірність їх появи. В особливих умовах діяльності екстремальні фактори мають незначну інтенсивність та силу впливу. Після завершення роботи працівнику потрібен відпочинок.

Екстремальні умови діяльності характеризуються впливом на організм людини постійно діючих, високо інтенсивних, потенційно загрозливих для організму факторів. В екстремальних умовах яскраво виражені негативні функціональні стани, а діяльність людини здійснюється із залученням резервних можливостей організму. Робота в таких умовах потребує від індивіда достатньо часу для відновлення. Наприклад, діяльність космонавта чи льотчика в польоті здійснюється завжди в екстремальних умовах, тобто постійно мають місце екстремальні фактори: невагомість, перевантаження, сенсорна ізоляція, потенційна загроза (фактор ризику) і т. п.

До екстремальних умов належать температурні, гіпоксія, гіподинамія, нерегулярність появи стимулу, монотонність, опрацювання величезних потоків інформації в обмежений час, брак інформації, необхідної для виконання тих чи інших дій, високий темп роботи, дефіцит часу тощо.

Психологічні стрес-фактори, що створюють екстремальність діяльності: інформаційна невизначеність, раптовість впливу, неочікуваність стимулу, підвищена відповідальність, одноманітність дій, небезпека для життя і здоров’я, дефіцит часу й інформації, напружені стосунки в колективі, невизначеність, складність завдання, наявність перешкод, високий темп роботи (висока оперативність), новизна, незвичайність завдання;

Психологічне забезпечення діяльності в екстремальних ситуаціях це цілісна система, основними рівнями якої є: соціально-психологічний; психологічний; психофізіологічний.

Психолог як і в екстремальних так і в особливих умовах повинен організувати психологічне забезпечення призначене для проведення комплексу соціально-психологічних, психологічних і психофізіологічних заходів, спрямованих на підвищення адаптивності до стресу, формування індивідуальної і групової професійної надійності і забезпечення безпеки діяльності в екстремальних умовах.

Система психологічного забезпечення діяльності включає такі основні підсистеми (блоки):

1. Професійно-психологічний відбір кадрів для діяльності в екстремальних умовах.

2. Психологічне забезпечення професійної адаптації в умовах стресу.

3. Психологічна підготовка до діяльності в екстремальних ситуаціях.

4. Психологічний супровід в екстремальних ситуаціях.

5. Психологічна допомога (у тому числі й екстрена) в екстремальних умовах діяльності.

6. Психологічна реабілітація співробітників після їх участі в діях, пов’язаних з професійним ризиком і небезпекою.

1. Загальні особливості психіки хворих соматичними захворюваннями.

Загальні принципи вибору хворим людиною тих чи інших типів психічного реагування на захворювання, закономірності формування ставлення до хвороби поєднуються в клініці зі специфічними особливостями психічного стану пацієнтів, у яких виникли хвороби. Можна говорити про вплив самої хвороби на характер реагування на її появу, плин, успішність лікування і результат. При цьому типовість реакції на захворювання залежить від параметрів хвороби в такій же мірі, як і від індивідуально-психологічних особливостей людини.
Кожна хвороба характеризується набором специфічних особливостей, що зачіпають значущі для пацієнта (реального чи потенційного) сфери життєдіяльності. Можна виділити наступні параметри, на підставі яких оцінюється будь-яка хвороба і формується психологічне ставлення до неї:
1. Вірогідність летального результату.
2. Імовірність інвалідизації і хронификации.
3. Больова характеристика хвороби.
4. Необхідність радикального або паліативного лікування.
5. Вплив хвороби на можливість підтримувати колишній рівень спілкування.
6. Соціальна значущість хвороби і традиційне ставлення до захворілим в мікросоціумі.
7. Вплив хвороби на сімейну і сексуальну сфери.
8. Вплив хвороби на сферу розваг і інтересів.
У даному розділі наведені дані про психологічні особливості хворих з різними соматичними (непсіхіческімі) захворюваннями, згрупованими по традиційно прийнятим у медицині дисциплінам: хірургічні, терапевтичні, інфекційні, гінекологічні і деякі інші. Враховуючи особливу значущість онкологічної патології і психологічних реакцій людини, дана група висвітлена окремо. Основна відмінність терапевтичної та хірургічної патології з погляду психологічного відношення до них укладено в характері перебігу хворобливих процесів - при терапевтичній істотним стає параметр тривалості (хронічності), при хірургічної - операційний стрес.