Категорії психологічної науки. Основні підходи до їх виділення

До теперішнього часу у вітчизняній психології існує лише одна фундаментально обгрунтована модель побудови системи категорій психології. В основу системи покладено три принципи:
1) від абстрактного до конкретного;
2) звернення явища і сутності;
3) зустрічної (біогенетичної і соціокультурної) детермінації психічного.
Категорії представлені у вигляді матриці, що включає п'ять рівнів і сім вимірювань. Ядро системи утворюють базисні категорії: «образ», «мотив», «переживання», «дія», «взаємовідносини», «Я», «ситуація», що розглядаються як інваріантні для психології, що забезпечують прогрес і наступність у розвитку науки.

Один з принципів теоретичної психології – принцип відкритості категоріальної побудови. М.Г.Ярошевським та А.В.Петровським [2] виводиться нова діада:

-базисна категорія

– метапсихологічна категорія..

Крім того, автори виводять протопсихологічні категорії, що знаходяться у біосфері та екстрапсихологічні

категорії – у ноосфері.

У наше завдання зараз не входить аналіз підходів до побудови категоріального апарату психології, але для повного розкриття психогностичної, психопраксичної та психомотиваційної проблем нам необхідно знати зв’язки між категоріями, що становлять ядро цих проблем: категорії образу, дії, мотиву. У якості саме категорій вони були виділені М.Г.Ярошевським [6].

Отже виводяться наступні гіпотетичні відповідності між базисними та метапсихологічними категоріями:

Образ → Свідомість
Мотив → Цінність
Переживання → Почуття
Дія → Діяльність
Ставлення → Спілкування
Індивід → Я

Категорія образу характеризує психологічну реальність зі сторони пізнання і є основою формування індивідуальних і соціально-групових картин світу. Це чуттєва форма психічного явища. Будучи завжди чуттєвим за своєю формою, образ за своїм змістом м. б. як чуттєвим (образ сприйняття, О. подання, послідовний О.), так і раціональним (О. атома, О. світу, О. війни і т. п.). Образ є найважливішим компонентом дій суб'єкта, орієнтуючи його в конкретній ситуації, спрямовуючи на досягнення поставленої мети.
Категорія мотиву. Мотив - це 1) матеріальний чи ідеальний «предмет», який спонукає і направляє на себе діяльність або вчинок; 2) психічний образ даного предмета. У широкому сенсі - це щось всередині суб'єкта, що спонукає його до дії, усвідомлений людиною сенс його дій. За допомогою мотиву піддаються опису поведінку людини, його цілі, цінності, механізми прийняття рішень.
Категорія особистість. Підходів до розуміння і пояснення особистості досить багато. Це пов'язано з тим, що поняття "особистість" є інтегральним і будь-яке, існуюче раніше і зараз визначення, виділяє лише окремі його аспекти.
Особистість у широкому сенсі - це конкретна людина, як суб'єкт діяльності, в єдності його індивідуальних властивостей і соціальних ролей. У вузькому сенсі - це якість індивіда, яке формується завдяки життю людини в суспільстві, в процесі її соціального розвитку.
Особистість - найважливіша серед метапсіхологічних категорій. У ній виявляються інтегровані, до неї стягнуті всі базові категорії: індивід, образ, дія, мотив, ставлення, переживання.
Категорія дії - одиниця аналізу діяльності, спрямована на досягнення усвідомлюваної мети.
Дія, як і вчинок, є буття людини, в ньому проявляється індивідуальність. Дія м. б. відносно самостійним або входити в якості компонента в. ширші структури діяльності.
Структура Дії включає 3 основних компоненти: а) прийняття рішення; б) реалізація; в) контроль і корекцію.

Для тих категорій, на яких буде зосереджена увага, наведемо повну розгортку:

протопсихологічні, базисні психологічні, метапсихологічні та екстрапсихологічні категорії:

Потреба – Мотив – Цінність – Ідеал

Реакція – Дія – Діяльність – Активність

Сигнал – Образ – Свідомість - Логос

Для розкриття названих проблем необхідно звернути увагу і на зв’язки між

різними рівнями, і на зв’язки між категоріями. Базисні категорії, що

виступають у функції логічного суб’єкта певної метапсихологічної категорії

називають “категоріальним ядром».