Економічні погляди Дж.Б.Кларка

У дослідженнях Дж. Б. Кларка головним завданням було:
– виявити об’єктивність і універсальність економічного розвитку суспільства;

– зробити аналіз соціальних проблем, які породжені протиріччями між працею і капіталом;

– обґрунтувати справедливість розподілу багатства у капіталістичному суспільстві.

Новизна досліджень Дж. Б. Кларка полягає в обґрунтуванні:

– оригінальної структури курсу політичної економії;

– наявності вічних універсальних (загальних) законів розвитку господарського життя, які встановлюють гармонічні відносини між класами у виробництв і споживанні;

– вчення про статику і динаміку господарської системи;

– теорії розподілу доходів.

Дж. Б. Кларк вважав, що структура курсу політичної економії має складатися із трьох розділів:

– універсальна економіка,

– соціально-економічна статика,

–соціально-економічна динаміка.

Вічними, природними і універсальними законами багатства Дж. Б.Кларк вважав:

– закон граничної корисності;

– закон спадної продуктивності;

– закон граничної продуктивності.

Сутність закону граничної корисності полягає втому, що у загальній кількості придбаних споживачем продуктів остання одиниця цього продукту має найменшу корисність. Згідно закону спадної граничної корисності у міру збільшення споживання блага гранична корисність кожної додаткової його одиниці знижується.

Розглядаючи закон граничної корисності, Дж. Б. Кларк зробив висновок, що:

– принципи його прояву однакові як на рівні окремого ізольованого суб’єкта господарювання, так і економіки країни в цілому;

– оцінку корисності благ та регулювання цін на них здійснюють не тільки окремі суб’єкти господарської діяльності, але і групи (класи) покупців;

– ціна товару відображає не єдину для всіх корисність, а „пучок елементарних корисностей”, тому, що усякий товар має багато властивостей, кожна з яких приваблює свою групу покупців.

Велику увагу Дж. Б. Кларк приділив аналізу закону спадної продуктивності, в основі якого знаходяться ідеї Т. Мальтуса щодо спадної родючості ґрунтів, Ж. Б. Сея про теорію трьох факторів виробництва та Й. фон Тюнена про спадну продуктивність праці та капіталу. Суть цього закону полягає в тому, що зростання розмірів використання одного з факторів виробництва призводить до зменшення приросту продукції. Інакше кажучи, продуктивність змінного фактора постійно скорочується.

Обґрунтовуючи закон спадної продуктивності праці і капіталу, Кларк виходив з того, що кожний новий внесок праці у виробництво при незмінному розмірі капіталу супроводжується зниженням продуктивності у порівнянні з попередніми внесками. В свою чергу, кожний наступний приріст капіталу при незмінній чисельності робітників викликає зменшення додаткових обсягів виробництва продукції, зниження його ефективності порівняно з його попереднім внеском.