Рівні мов програмування

Процес трансформації алгоритму в об'єктний модуль здійснюється через ряд етапів за допомогою алгоритмічних мов програмування і програмного забезпечення ЕОМ. Найпростіший оператор алгоритму, наприклад, присвоювання змінної значення суми двох величин вимагає декількох машинних команд. Розглянемо просту ілюстрацію. В алгоритмі такий оператор має запис А •= У + С. На багатьох мовах програмування цей оператор має майже таку ж форму запису А = У +З, а в об'єктному модулі, тобто в пам'яті ЕОМ, потрібно вже кілька команд, наприклад, виду:

1) 01011000 0001 00000000000101110100

2) 01011000 0010 00000000000101111000

3) 00011010 0001 0010

4) 01010000 0001 00000000001110100000

Перші дві команди завантажують доданки з оперативної пам'яті ЕОМ у регістри загального призначення АЛП. Третя команда здійснює операцію додавання вмісту регістрів, а четверта - заносить результат в осередок оперативної пам'яті. В алгоритмі (та й у програмі) - простий і звичний запис додавання двох чисел, а в пам'яті обчислювальної машини - сукупність двійкових кодів-команд.

Для перших обчислювальних машин програму приходилося представляти в таких двійкових кодах. Природно, це різко скорочувало можливості широкого застосування ЕОМ. Крім того, необхідно було підбирати методи рішення задачі з урахуванням можливостей самої машини, розчленовувати ці методи на найпростіші операції і записувати їх внутрішньою мовою ЕОМ. При цьому потрібно було розподіляти комірки пам'яті між самою програмою, вихідними даними, проміжними і кінцевими результатами, а це важка і непродуктивна робота, що супроводжується великим числом помилок.

Розвиток обчислювальної техніки, розширення сфери її використання відбувалося не тільки за рахунок застосування усе більш зробленої елементної бази, але в значній мірі і завдяки істотному зміні принципів і засобів програмування. Сьогодні можна виділити два класи мов, використовуваних при створенні різних програм: залежний – машинно-залежні і незалежний – машинно-незалежні.

У кожнім з цих класів виділяються визначені рівні мов, що характеризуються сферою застосування і способами формування програм.