![]() |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
|
Мова графічних схем представлення алгоритмів – наочна форма відображення передачі керування від оператора до оператора і їхньої продукції. Ці засоби широко застосовуються при офіційному оформленні документації і регламентуються ДСТ 19.002-80 і ДСТ 19.003-80. Вони зручні і при ескізному формуванні алгоритмів, оскільки дозволяють візуально спостерігати складні переходи між операторами і контролювати правильність взаємозв'язку по передачі продукції і керування.
На рис. 3.1 показана граф-схема алгоритму рішення квадратного рівняння. Без особливих пояснень зрозумілий зміст кожного елемента. Прямокутники позначають функціональні, а ромби – логічні оператори. Тут легко простежити будь-яку галузь процесу і зіставити її з умовами задачі.
У таблиці 3.1 приведені найбільш уживані символи з указівкою розмірів, що рекомендуються державними стандартами, пояснюються функції, що позначаються цими символами в алгоритмі. Розміри a і b є відносними і вибираються по базовому розмірі a, величина якого може бути узята з ряду 10, 15, 20 мм і т.д., тобто кратна 5. Розмір b визначається через a:b =1,5 а. В окремих випадках допускається приймати b =2 a.
При виконанні схем необхідно дотримувати правил, що регламентуються державними стандартами. Але при розробці алгоритмів, коли їхньої схеми служать робочим інструментом процесу синтезу, цілком припустимо застосовувати графічні символи з порушенням відносних розмірів; може знадобитися включення до складу символів таких, котрі не передбачені Державними стандартами, але зручні в ескізах схем.
Опис рішення квадратного рівняння має наступний вид:
1. Уведення коефіцієнтів a,b,c.
2. Обчислення дискримінанта .
3. Якщо дискримінант D<0, то дійсних коренів ні, інакше
та
![]() |
Рис. 3.1. Блок – схема алгоритму рішення квадратного рівняння
Таблиця 3.1
Найменування символу | Позначення і розміри символу | Функція символу |
![]() | a b | Виконання чи операцій групи операцій, у результаті яких змінюється значення, форма, представлення чи розташування даних. |
![]() | a b | Вибір напрямку виконання чи алгоритму програми в залежності від деяких змінних умов. |
![]() | a a b | Виконання операцій, що змінюють чи команди групи команд, що змінюють програму. |
![]() | a 0.15a b | Використання раніше створених і окремо описаних алгоритмів чи програм. |
![]() ![]() | b a a | Автономний процес, виконуваний чи вручну за допомогою не діючих автоматично засобів. |
![]() | 0,75a a b | Уведення даних вручну за допомогою неавтономних пристроїв із клавіатурою. |
![]() | a b 0.25a | Перетворення даних у форму, придатну для обробки (уведення) чи відображення результатів обробки. |
![]() | 0,5a | Вказівка зв'язку між перерваними лініями потоку, що зв'язують символи. |
![]() | 0,5a b | Початок, кінець, переривання процесу обробки чи даних виконання програми. |
![]() ![]() ![]() | a 5mm min | Зв'язок між елементами схеми і поясненням. |
![]() | 0,5a a 0,2a | Вказівка зв'язку між роз'єднаними частинами схеми чи алгоритму програми, розташованими на різних місцях. |
Наочність і зручність графічних схем продемонструємо на прикладах рішення типових задач, але спочатку представимо типові елементи алгоритмів у графічній формі (мал.3.2) і обмовимо деякі умовності.
![]() |
а) лінійний; б)розгалужений; в)цикл типу ДО; г)цикл типу ПОКИ.
На будь-якій стадії синтезу алгоритму під функціональним елементом Аi в схемі можна розуміти простий оператор (наприклад, присвоювання) чи будь-який типовий елемент алгоритму: цикл, чи розгалуження лінійне проходження операторів.
Дата публикования: 2015-01-23; Прочитано: 288 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!