Мова графічних схем

Мова графічних схем представлення алгоритмів – наочна форма відображення передачі керування від оператора до оператора і їхньої продукції. Ці засоби широко застосовуються при офіційному оформленні документації і регламентуються ДСТ 19.002-80 і ДСТ 19.003-80. Вони зручні і при ескізному формуванні алгоритмів, оскільки дозволяють візуально спостерігати складні переходи між операторами і контролювати правильність взаємозв'язку по передачі продукції і керування.

На рис. 3.1 показана граф-схема алгоритму рішення квадратного рівняння. Без особливих пояснень зрозумілий зміст кожного елемента. Прямокутники позначають функціональні, а ромби – логічні оператори. Тут легко простежити будь-яку галузь процесу і зіставити її з умовами задачі.

У таблиці 3.1 приведені найбільш уживані символи з указівкою розмірів, що рекомендуються державними стандартами, пояснюються функції, що позначаються цими символами в алгоритмі. Розміри a і b є відносними і вибираються по базовому розмірі a, величина якого може бути узята з ряду 10, 15, 20 мм і т.д., тобто кратна 5. Розмір b визначається через a:b =1,5 а. В окремих випадках допускається приймати b =2 a.

При виконанні схем необхідно дотримувати правил, що регламентуються державними стандартами. Але при розробці алгоритмів, коли їхньої схеми служать робочим інструментом процесу синтезу, цілком припустимо застосовувати графічні символи з порушенням відносних розмірів; може знадобитися включення до складу символів таких, котрі не передбачені Державними стандартами, але зручні в ескізах схем.

Опис рішення квадратного рівняння має наступний вид:

1. Уведення коефіцієнтів a,b,c.

2. Обчислення дискримінанта .

3. Якщо дискримінант D<0, то дійсних коренів ні, інакше

та

Рис. 3.1. Блок – схема алгоритму рішення квадратного рівняння

Таблиця 3.1

Найменування символу	Позначення і розміри символу	Функція символу
Процес	a   b	Виконання чи операцій групи операцій, у результаті яких змінюється значення, форма, представлення чи розташування даних.
Рішення	a     b	Вибір напрямку виконання чи алгоритму програми в залежності від деяких змінних умов.
Модифікація	a   a     b	Виконання операцій, що змінюють чи команди групи команд, що змінюють програму.
Визначений процес	a   0.15a   b	Використання раніше створених і окремо описаних алгоритмів чи програм.
Ручна операція	b     a     a	Автономний процес, виконуваний чи вручну за допомогою не діючих автоматично засобів.
Ручне введення	0,75a a   b	Уведення даних вручну за допомогою неавтономних пристроїв із клавіатурою.
Введення-висновок	a   b 0.25a	Перетворення даних у форму, придатну для обробки (уведення) чи відображення результатів обробки.
З'єднувач	0,5a	Вказівка зв'язку між перерваними лініями потоку, що зв'язують символи.
Пуск-останов	0,5a   b	Початок, кінець, переривання процесу обробки чи даних виконання програми.
Коментар	a   5mm min	Зв'язок між елементами схеми і поясненням.
Міжсторінковий з'єднувач	0,5a     a   0,2a	Вказівка зв'язку між роз'єднаними частинами схеми чи алгоритму програми, розташованими на різних місцях.

Наочність і зручність графічних схем продемонструємо на прикладах рішення типових задач, але спочатку представимо типові елементи алгоритмів у графічній формі (мал.3.2) і обмовимо деякі умовності.

Рис. 3.2. Типові елементи алгоритмів:

а) лінійний; б)розгалужений; в)цикл типу ДО; г)цикл типу ПОКИ.

На будь-якій стадії синтезу алгоритму під функціональним елементом А_i в схемі можна розуміти простий оператор (наприклад, присвоювання) чи будь-який типовий елемент алгоритму: цикл, чи розгалуження лінійне проходження операторів.