Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Заказать  
 

Про живописний твір пейзажного жанру



Повідомлення назви картини і прізвища художника;

Що намальовано на картині? Яка пора року зображена, час доби?

Як передано плановість: передній, середній та задній план?

Як показав на картині художник природу (небо, дерева, воду, поле, річку)?

Який загальний колорит картини (які кольори переважають: теплі, холодні, контрастні, пастельні)?

Який настрій цього твору? Чи подобається Вам картина? Як би Ви її назвали?

В практиці роботи з навчання сприймання змісту мистецьких творів різних жанрів варто використовувати різноманітні методичні прийоми. Цікавий досвід застосування прийомів контролю за рівнем розуміння учнем задуму художника і значення виразних засобів картини описано М.І.Пічкурем [102]. Наведемо ці методичні прийоми:

Словесне малювання картини (учень розповідає про одну з двох запропонованих картин, інші учні мають відгадати, про який твір іде мова).

Озвучування картини (придумування діалогу (монологу) героїв).

Добір слів-синонімів, які визначають настрій героїв (наприклад, сумний-невеселий, безрадісний; злий-сердитий, жорстокий, лютий; добрий-гарний, щиросердечний та інші).

Створення узагальненої назви до картини (цей прийом доцільний тільки у тому випадку, коли учні осмислили сюжетно-композиційну структуру картини).

Домисел ситуації: „Що відбувається (відбувалось) з героями?” та інше, (цей прийом слід використовувати в роботі з сюжетними картинами побутового, казкового та історичного жанрів).

Установлення наслідків із заданої причини і встановлення причини за заданим наслідком. Наприклад: „Який був пейзаж у картині перед дощем?” за пейзажем А. Герасимова „Після дощу”. „Як зміниться небо після того, як дощ пройде?” за пейзажем Ф. Васильєва „Перед дощем”. „Чому хлопчик, що стоїть, має винуватий вигляд?” - за картиною Ф. Решетнікова „Знову двійка”. „Який буде пейзаж, якщо художник напише його не ранньою весною, а влітку (восени)?” - за пейзажами О. Левітана і І. Саврасова „Граки прилетіли”.

Прийом „уявної присутності”. Наприклад: „Увійдемо до цієї картини, станьмо біля цієї берези, піднімімо голову і подивімося… Яке небо ви побачили над головою? Прислухаймося, які звуки ми чуємо навколо? Як ви будете поводитися в цьому лісі? Ви будете бігати, кричати чи тихо, спокійно прогулюватись лісом?” - за пейзажем І. Левітана „Березовий гай” і А. Куїнджі „Березовий гай” та інші.

З метою розвитку уяви та асоціативно-образного мислення роботу з картинами-пейзажами доцільно супроводжувати музично-поетичними аналогами, наприклад: Е. Зверков „Золота осінь”, П. Чайковський „Осіння пісня” з фортепіанного циклу „Пора року”; І Бунін „Листопад” (уривок); І. Шмигін „Зима” - уривок з оповідань М. Пришвіна „Мереживні арки”, Ю. Щуровського „Зима”.

Комплексний вплив на свідомість школярів зорового, словесного і звукового ряду припускає співзвуччя і взаємодію зорових, літературних і музичних образів. Головний критерій у доборі таких творів - не точна відповідність змісту картини і музики, а їх образний, емоційний збіг. Учням можна також запропонувати кілька віршів, пісень чи музичних фрагментів із різним настроєм із метою вибору тих, які, на їхню думку, найбільше підходять до картини, наприклад, зіставити два контрастні музичні твори: „Ранок” Ф. Глієра та „Увечері” Н. Сильванського і визначити який з них найбільше відповідає картині А. Куїнджі „Вечір на Україні”. Зіставлення даних зразків різних видів мистецтва допоможе учням перейнятися настроєм цих творів, тому що різні образні компоненти (зорові, словесні, слухові) взаємно доповнюють і збагачують одні одних.

Для того, щоб емоції та почуття, породжені в спілкуванні з образотворчим мистецтвом, націлювали школярів на аналіз власних переживань, на формування вміння знаходити найбільш значні моменти в змісті художнього образу, що збігається за своєю оцінкою із задумом автора твору, питання вчителя потрібно спрямовувати як на аналіз його змісту і форми, так і на якість переживань учнів. („Поясни, чому художник узяв саме такі фарби?”; „Про що ти думав, коли дивишся на цю картину?”; „Чому ця картина тобі сподобалася?”; „Чи зміг би ти написати таку картину?”).





Дата публикования: 2015-01-10; Прочитано: 629 | Нарушение авторского права страницы | Заказать написание работы



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2018 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.001 с)...Наверх