Роль художнього сприймання в естетичному вихованні молодших школярів

Вплив сприймання творів мистецтва на становлення особистості дитини, її розвиток надзвичайно вагомий. Без виховання з дитячих років поваги до духовних цінностей рідної національної та світової культури, здатності розуміти і шанувати мистецтво, без пробудження творчої активності неможливе становлення всебічно розвиненої особистості.

За допомогою мистецтва дітей можна навчити розуміти гармонію природи, красу людських стосунків, давати емоційно-естетичну оцінку художнім творам, осмислювати задум художника, висловлювати узагальнення на основі аналізу та власні судження. Образотворче мистецтво дозволяє вчителю не лише розвивати у дітей інтерес до прекрасного, але й формувати початкові уявлення на основі сприймання навколишнього світу.

Шляхи до глибокого розуміння учнями образотворчого мистецтва прокладаються не відразу, не внаслідок двох-трьох бесід або епізодичних відвідувань художніх музеїв. Сприйняття художніх творів є складним процесом, а головними умовами сприйняття є: життєвий досвід, рівень естетичного розвитку, а також індивідуальні особливості. Навчити бачити прекрасне навколо себе, у навколишній дійсності покликана система естетичного виховання. Для того щоб ця система впливала на особистість дитини найбільш ефективно і досягала поставленої мети, Б.М. Нємєнський виділив наступну її особливість: „Система естетичного виховання повинна бути, насамперед єдина, об'єднувати усі предмети, усі позакласні заняття, усе громадське життя школяра, де кожен предмет, кожен вид заняття має свою чітку задачу в справі формування естетичної культури і особистості школяра” [86].

Але у будь-якої системи є стрижень, основа, на якій вона базується. Такою основою в системі естетичного виховання є мистецтво: музика, архітектура, скульптура, живопис, танець, кіно, театр та інші види художньої творчості. Мистецтво містить в собі великий потенціал для розвитку особистості. Залучаючи молодшого школяра до найбагатшого досвіду людства, накопиченого в мистецтві, можна виховати високоморальну, різнобічно розвинену сучасну людину.

Особливу роль в естетичному вихованні особистості молодшого школяра відіграє художнє сприймання. В науковій праці О.П. Рудницької „Педагогіка загальна та мистецька” розкривається механізм структури художнього сприймання [86]:

первинне ознайомлення з художньою інформацією, її сенсорне осмислення;

аналіз виразно-смислового значення художньої мови;

інтерпретація та естетична оцінка художнього смислу твору.

Сформована культура сприймання передбачає органічну єдність емоційної реакції з аналітико-синтетичною діяльністю свідомості, тому переживання художньої образності, як форма спілкування з мистецтвом, пронизує всі етапи сприймання. Так, звучання музики, образне багатство художнього полотна викликає безліч емоційних реакцій. Відсутність таких реакцій збіднює ціннісно-смислову сторону художнього сприймання. Тому важливою ланкою навчальної роботи у курсі викладання образотворчого мистецтва є формування навичок сприймання прекрасного в житті і мистецтві та емоційно-естетичної оцінки.