Поняття про методи навчання образотворчого мистецтва та їх класифікація

Основне знаряддя образотворчого мистецтва з методикою викладання - методи навчання. Методи навчання – це дидактична категорія. Образотворче мистецтво з методикою викладання використовує їх з урахуванням особливостей цієї навчальної дисципліни, а також розробляє та апробовує свої власні методи, обумовлені специфікою дисципліни „Образотворче мистецтво” у початковій школі. Питання про розробку методів навчання молодших школярів образотворчого мистецтва, які відповідають віковим особливостям учнів є досить актуальною проблемою для сучасної педагогіки мистецтва.

Разом зі зміною змісту освіти повинні змінюватися і методи навчання. За визначенням І.Я. Лернера метод навчання є „систе­мою дій вчителя, який організовує практичну і пізнавальну діяль­ність учня, що стійко веде до засвоєння змісту освіти” [62]. Методи навчання виділяються за такими взаємопов’язаними осно­вами:

а) специфікою цілей навчання або видів змісту освіти;

б) особливостями засобів їх засвоєння;

в) специфікою діяльності з організації та здійснення способів засвоєння.

Успіх навчання і виховання залежить від того, які методи і прийоми використовуватиме педагог, щоб донести до дітей зміст предмету „Образотворче мистецтво”, визначений програмою та сформувати у них необхідні уміння і навички, розвинути художні здібності.

Метод формування образотворчих знань, умінь і навичок молодших школярів – це спосіб упорядкованої взаємної діяльності вчителя і учнів, спрямований на розв’язання навчальних, розвивальних та виховних завдань предмету „Образотворче мистецтво” у початковій школі. Методи навчання становлять систему способів діяльності суб’єктів навчально-виховного процесу, сукупність прийомів, спрямованих на досягнення поставленої мети, засвоєння теоретичного мистецтвознавчого матеріалу та формування способів практичної художньої творчої діяльності. Прийомами навчання називають окремі деталі, складові частини методу. Класифікація методів навчання образотворчої діяльності можлива за такими ознаками:

за джерелом передачі й характером сприйняття інформації: словесні, наочні та практичні (С.Петровський, Е.Галант);

за характером керівництва розумовою діяльністю учнів: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемний, частково-пошуковий, дослідницький (М.Скаткін, І.Лернер);

за напрямом діяльності: практичні, практично-теоретичні, теоретичні;

за своїми функціями вони розподіляються на мотиваційні, навчальні, розвивальні, виховні та організаційні.

Класифікація методів навчання образотворчого мистецтва представлена у схемі 2.