Роль комерційних банків у проектному фінансуванні

Банківська діяльність на ринку проектного фінансування регламентується Законом України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2002 р. Роль банків у проектному фінансуванні надзвичайно велика.

Банківський інвестиційний кредит можуть надавати як спеціалізовані — інвестиційні, інноваційні та іпотечні, так і універсальні — комерційні банки. Умови, якими повинні керуватися всі банки — типові:

1. Обов’язкова розробка та здійснення комплексу заходів щодо кредитування інвестиційних проектів, а саме: залучення коштів для інвестиційного кредитування на фінансових ринках капіталів іноземних та вітчизняних банків, міжнародних фінансових організацій, суб`єктів підприємницької діяльності та приватних осіб; експертна оцінка інвестиційних проектів, розробка методів та критеріїв відбору об`єктів кредитування; розробка разом з позичальником та інвестором фінансових умов здійснення проектів та вибір прийнятних форм кредитування; розробка механізмів контролю та самостійне здійснення контрольних функцій щодо раціонального та цільового використання позичок.

2. Співробітництво з міжнародними організаціями, урядовими та неурядовими організаціями іноземних держав, іноземними інвесторами з питань організації інвестиційного кредитування.

3. Розробка і здійснення комплексу заходів щодо організації та реалізації схем кредитування, в яких банк виступає основним менеджером (агентом) або кредитором.

В процесі кредитування інвестиційних проектів банки повинні використовувати ряд організаційно-економічних прийомів видачі та погашення позичок. Сукупність цих прийомів як конкретних дій з організації кредитного процесу, його регулювання відповідно до принципів інвестиційного кредитування, називається механізмом інвестиційного кредитування.

Важливим у реалізації інвестиційного проекту є підтримка банку у процесі організації комерційного кредитування.

Сучасний механізм комерційного кредиту характеризується поєднанням міжфірмових розрахунків і кредитування за відкритим рахунком. Такі розрахунково-кредитні відносини (так званий фірмовий кредит) особливо активно використовується у міжнародних економічних зв’язках.

До нетрадиційних механізмів комерційного кредиту у фінансуванні інвестиційних проектів відносять кредитування за контрактом типу «франчайзинг». Франчайзинг — це фінансово-кредитна операція, пов’язана із забезпеченням прибуткової діяльності малого бізнесу; це ліцензія великого та відомого підприємства (фірми) дрібному підприємцю на продаж продукції чи надання послуг під його маркою (товарним знаком).

Одним з основних видів комерційного кредиту є і форфейтинг, який використовується для кредитування експортера банком, чи іншим фінансово-кредитним закладом шляхом придбання боргових зобов’язань з певним дисконтом (наприклад, простих та переказних векселів без права регресу на продавця). Повернення капіталу (банком) здійснюється завдяки продажу боргових зобов’язань на вторинному ринку.

Одним з найважливіших питань у залученні фінансових ресурсів для реалізації інвестиційних проектів є видача банками учасникам проекту гарантій.

На практиці існує дві форми надання банками гарантій — прямі та непрямі.

До прямих банківських гарантій відносять:

Гарантії на користь кредитора:

1. Необмежені, тобто на весь термін кредитного договору на повну суму платіжних зобов’язань за договором.

2. Обмежені як за часом, так і за обсягом зобов’язань, у тому числі:

È гарантія завершення робіт за проектом (до пуску об’єкту в експлуатацію);

È гарантія покриття непередбачених витрат за проектом на інвестиційній фазі;

È гарантії покриття додаткових витрат позичальника з погашення кредитних зобов’язань на виробничій фазі у разі нестачі грошових потоків за проектом.

Гарантії на користь кредитора можуть бути як умовні (що передбачають гарантійний платіж при уявленні гаранту всього комплекту документів, що підтверджують порушення зобов’язань позичальником), так і безумовні (платіж здійснюється за першою вимогою кредитора).

Гарантії на користь замовника проекту:

ð гарантія повернення авансу;

ð тендерна гарантія;

ð гарантія митного очищення будівельною техніки, що ввозиться із-за кордону;

ð гарантія належного виконання контракту.

Гарантія на користь підрядчика або постачальника як засіб забезпечення платежу у разі представлення замовнику проекту комерційного кредиту. Спосіб реалізації і ступінь покриття залежить від типу і умов гарантії (умовна, безумовна; обмежена, необмежена; та, що передається, та, що не передається; забезпечена, незабезпечена; відзивна, безвідзивна і т.д.).

Непрямі гарантії надаються комерційними банками як правило у формі довгострокових контрактів, а саме:

ü контракти на реалізацію продукції, що вже випускається (не проектної) у рамках діючого виробництва як забезпечення банківського кредиту для фінансування проекту (розширення, реконструкції виробництва і т. ін.);

ü додаткові контракти на реалізацію проектного продукту (типу "бери і плати", "бери або плати") як забезпечення банківського кредиту для фінансування проекту;

ü довгострокові контракти на поставку виробничих ресурсів для забезпечення об’єкту інвестиційної діяльності (сировина, напівфабрикати енергоносії і т.п.).

Розрахунково-платіжні операції комерційних банків у рамках проектної діяльності також мають особливе значення, зокрема, при акредитивній та інкасовій формі розрахунків, банківському переказі, обслуговуванні учасників інвестиційного проекту із застосуванням інших форм розрахунків, зокрема, з використанням векселів, чеків та платіжних карток.

Організація спільного банківського інвестиційного кредитування передбачає участь банку в:

- організації синдикатного та консорціумного кредитами (банк-організатор);

- управління синдикатним та консорціумним кредитами (банк-менеджер);

- здійснення платіжно-розрахункових операцій у рамках синдикату/консорціуму (банк-платіжний агент).

Фінансування проекту через придбання паїв, акцій та облігацій компанії, що реалізує проект здійснюється через: участь у заснуванні проектної компанії через внесення паю в її капітал (закрите розміщення акцій); придбання акцій та облігацій на фондовому ринку (відкрите розміщення акцій).

Мобілізація банком фінансових ресурсів для реалізації інвестиційних проектів може здійснюватися за методом сек`юритизації.

Сек`юритизація — це операція з надання крупним та авторитетним банком позики (кредиту) компанії для фінансування проекту з наступною реалізацією відповідних активів (зобов’язань позичальника по кредиту) іншому кредитору — траст-компанії. Траст-компанія під придбані активи випускає та розміщує серед різних інвесторів так звані перехідні цінні папери (pass through securities) забезпечені у кінцевому рахунку заставою компанії та які погашаються за рахунок коштів, що надходять від компанії за кредитним договором. Суть даної операції зводиться до покращення ліквідності балансу банку. Великі банки у даному випадку виконують функцію ініціатора фінансування проекту (що приносить їм дохід у вигляді комісійних за оцінку проекту, розробку умов та надання кредиту). Операція сек`юритизація, окрім банку-ініціатора, передбачає наявність і інших учасників, зокрема:

а) траст-компанію (купує у банка дебіторські рахунки по кредиту та випускає під них перехідні цінні папери)

б) інвестиційну компанію, яка розміщує вказані цінні папери;

в) страхову компанію, яка здійснює страхування випуску цінних паперів;

г) інвесторів (купують цінні папери, кладучи гроші на рахунок траст-компанії; отримують відсотки, за рахунок грошей, сплачених компанією банку-ініціатору; по завершені строку кредитної угоди цінні папери викупаються траст-компанією у інвестора).

У процесі забезпечення інвестиційних проектів фінансовими ресурсами комерційні банки можуть здійснювати і фінансовий консалтинг, у який входить:

Ø підготовка за замовленням компанії — ініціатора проекту обґрунтування (техніко-економічного обґрунтування) інвестиційного проекту або оцінки підготовленого обґрунтування;

Ø підготовка за замовленням компанії — ініціатора проекту та (або) інших потенційних учасників інвестиційного проекту пакету фінансових та інших документів, необхідних для початку реалізації проекту;

Ø здійснення фінансового моніторингу ходу реалізації проекту (за замовленням банку-кредитора, засновників проектної компанії або інших учасників проекту).

можемо визначити їх основні функціями у цьому процесі, а саме:

- Мобілізаційна — вибір найбільш ефективних джерел та способів мобілізації інвестиційних ресурсів, залучення коштів на внутрішньому та зовнішньому ринках для інвестування їх в національну економіку;

- Експертна — вибір та експертиза інвестиційних проектів, розробка методик і критеріїв оцінки їх з позицій інвестиційної привабливості, а також вибір банків, покликаних стати співкредиторами проекту;

- Стимулююча — розробка та здійснення комплексу заходів з реалізації ефективних схем консорціального кредитування, в яких банк виступає в ролі головного реалізатора або кредитора;

- Платіжна — організація проходження фінансових ресурсів, встановлення кореспондентських відносин, розрахунково-касове обслуговування клієнтів, здійснення міжнародних розрахунків;

- Контрольна — контроль за ефективним та цільовим використанням залучених коштів, видача гарантійних листів, поручительств та інших зобов`язань, а також контроль за окупністю проектів та вчасним погашенням зобов`язань з боку позичальників.

Можливі декілька варіантів, умови яких задовольняють банки та схиляють його до участі у проектному фінансуванні.

1. За результатами експертизи банк робить висновок щодо високої життєздатності та прибутковості проекту. У цьому випадку він може брати участь у проекті навіть за низької кредитоспроможності інших учасників проекту та непереконливих гарантій погашення кредиту.

2. Варіант, при якому очікувані потоки готівки від реалізації проекту, як джерело покриття боргу, за результатами ретельно проведених розрахунків задовольняють банка.