Перебудова системи соціального захисту в Україні

Якщо розглядати соціальний захист з позицій системного підходу як основний системоутворюючий фактор, можна визначити законодавчо-нормативну базу. На основі законів та інших нормативних актів формуються державні органи управління соціальним захистом, регламентуються їх відносини з недержавними організаціями і населенням. Законодавство й інші нормативні акти зумовлюють формування фондів, що акумулюють кошти, призначені на соціальний захист, і порядок їх використання, а також підготовку кадрів соціальних працівників (як державних, так і недержавних установ). Перебудова системи соціального захисту населення та забезпечення відповідності соціальних стандартів потребам гідного життя людини має включати:

- реформування системи соціальних стандартів і пільг;

- поліпшення соціального захисту дітей;

- подолання демографічної кризи, досягнення сталого демографічного розвитку;

- розподіл відповідальності між державою, роботодавцями та працівниками щодо забезпечення гарантій з соціального страхування;

- поширення адресної державної соціальної допомоги через упорядкування пільг; при цьому скорочення пільг має супроводжуватися відповідним підвищенням доходів населення;

розвиток системи соціального і споживчого кредитування;

- утвердження духовно і фізично здорової, матеріально забезпеченої та соціально благополучної сім’ї;

- професійна реабілітація та зайнятість інвалідів з метою їх залучення до активного життя;

сприяння у реалізації творчих можливостей та ініціатив молоді, залучення її до активної участі у соціальному, економічному та гуманітарному розвитку країни;

- повернення боргів по заощадженнях громадян.