Захисні заходи в електроустаткуванні

Відповідно до " Правил улаштування електроустаткуван­ня", безпека обслуговуючого персоналу і сторонніх осіб повин­на забезпечуватись шляхом:

- використання відповідної ізоляції, а в, окремих випадках - підвищеної;

- використання подвійної ізоляції;

- витримування відповідних віддалей від струмоведучих частин або шляхом закриття, огородження струмоведучих частин;

- використання блокування апаратів і огороджуючих пристроїв для запобігання помилкових операцій і Доступу до струмоведучих частин:

- надійного і швидкодіючого вимкнення частин електро­устаткування, що випадково опинилось під напругою і пошкод­жених ділянок мережі, в тому числі захисного вимкнення; зазем­лення або занулення корпусів електроустаткування і елементів електроустаткування, які можуть опинитись під напругою а внаслідок пошкодження ізоляції:

- вирівнювання потенціалів;

- використання розділяючих трансформаторів;

- використання напруг 42 В і нижче змінного струму частотою 50 Гц і 110 В і нижче постійного струму;

- використання попереджуючої сигналізації, підпи­сів і плакатів;

- використання пристроїв, що зменшують напруженість електричних полів;

- використання засобів захисту і пристроїв, в тому числі для захисту від впливу електричного поля в електроустат­куванні, в якому її напруженість перевищує допустимі норми.

За умовами електробезпеки все електроустаткування поділяється на два класи більший 1000 В і до 1000 В. З наведе­них заходів захисту частина використовується переважно в мережах більше 1000 В, друга - до 1000 В, є такі, що застосо­вуються в обох класах установок. Якщо перші з них доступні тільки для кваліфікованого обслуговування (тобто електричні станції, підстанції, лінії електропередачі, на яких експлуа­тується електроустаткування напругою більшою 1000 В обслуго­вуються професійним електротехнічним персоналом), то другі є загальнодоступними. Крім того електроустаткування напругою до 1000 В має значно більше поширення. З цих же причин най­частіше смертельні електротравми припадають саме на електро­устаткування до 1000 В (біля 70 - 80 %). Ось чому основну увагу звернемо на безпеку в таких мережах.

Розглядаючи захисні заходи, будемо поділяти елект­ричне обладнання на такі складові: а) металеві струмоведучі, по яких протікання струму передбачається функціональним призначенням і які знаходяться під напругою, та б) металеві неструмоведучі: корпуси, кожухи, каркаси розподільчих шаф, щитів, труби в яких прокладаються проводи і кабелі і т.п., функції яких можуть бути різноманітні. Між цими частинами завжди встановляється ізоляція основний засіб електробезпе­ки. Зрозуміле призначення ізоляції як захисного заходу - запобігти попадання напруги від струмоведучих частин на неструмоведучі. Але при експлуатації електроустаткування ізо­ляція опиняється під різноманітним впливом, що призводить до погіршення її властивостей. Цей вилив може бути: механічний, хімічний, електричний або інший. Основні причини, що призводять до старіння ізоляції, це нагрівання робочими і пусковими струмами, струмами короткого замикання, теплом від сторон­ніх джерел, сонячної радіації та тощо. Великий вплив на термін служби ізоляції надають механічні пошкодження, що виникають при недостатніх радіусах згинів проводів і кабелів, надмірному їх натягу при прокладанні. Негативно впливають на ізоляцію також пил, що міститься у середовищі, вологість і хімічноактивні речовини. У виробничих умовах основним профілактичним заходом є постійний або періодичний контроль ізоляції. На жаль в побутових умовах таке правилами не передбачається.

Електрична ізоляція поділяється на:

- основну ізоляцію - ізоляція струмоведучих частин, що призначена для основного захисту від ураження електричним струмом;

- додаткову - незалежна ізоляція, передбачена додат­ковою до основної для захисту від ураження електричним стру­мом у випадку пошкодження основної ізоляції;

- подвійну - ізоляція що складається з основної і додаткової ізоляції:

- посилену - з"єднана система ізоляції струмоведучих частин з механічними і електричними властивостями, що забез­печують такий же захист від ураження електричним струмом, як і подвійна ізоляція.

Подвійна ізоляція, як захисний захід, використову­ється в конструкціях електрообладнання невеликої потужності (електрифікований ручний інструмент, деякі переносні пристрої, побутові прилади і переносні світильники). Додаткова ізоля­ція частіше всього виготовляється у вигляді корпусу, що виконаний з ізоляційних матеріалів - пластмас. На такому корпусі можуть бути змонтовані струмоведучі частини, металеві неструмоведучі частини, механічна частина пристрою, а також орга­ни керування.

Малими наругами називаються номінальні напруги не більше 42 В для мереж змінного струму і до 100 В для мереж постійного струму. Малі напруги використовуються для живлення ручного інструменту і переносних ламп в будь яких примі­щеннях. Окрім того, вони використовуються в приміщеннях з під­вищеної небезпекою і особливо небезпечних для живлення сві­тильників місцевого освітлення з лампами розжарення і світиль­ників загального освітлення, якщо висота підвісу їх над під­логою не більше 2,5м. Використання малих наруг значно зменшує небезпеку ураження, особливо при роботах в приміщеннях з підвищеною небезпекою та особливо небезпечних і поза ними. Однак, межі їх використання невеликі, що зумовлено складнос­тями створення розгалуженої мережі і потужних електроспоживачів такої напруги.

Для електротехнічних виробів, в тому числі і електромеханічних приладів, встановлено п"ять класів захисту:

- клас 0 - електроприлади на номінальну напругу більшу 42 В, в яких всі частини досяжні до дотику, відокрем­лені основною ізоляцією від частин, що знаходяться під напругою, та в яких відсутній пристрій для заземлення;

- клас 01 - електроприлади на номінальну напругу більше 42 В, в яких всі частини, досяжні до дотику, відокрем­лені основною ізоляцією від частин, що знаходяться під напру­гою, а також з"єднані із заземлюючим затискачем, розташова­ним з зовнішнього боку приладу.

клас 1 - електроприлади на номінальну напругу більше 42В, в яких всі частини, досяжні до дотику, відокремле­ні основною ізоляцією від частин, що знаходяться під напругою а також з"єднані з заземлюючим затискачем або контактом за­землення, що розташований всередині приладу;

- клас 2– електроприлади на номінальну напругу більше 42В, в яких всі частини, досяжні до дотику, відокремлені подвійною або посиленою ізоляцією від частин, що знаходяться під напругою, і відсутній пристрій для зазем­лення;

- клас Ш - електроприлади на номінальну напругу до 42В, у яких немає ні внутрішніх, ні зовнішніх частин, які працюють при більш високій напрузі.

Більшість побутових електроприладів випускається класу 0. З тих причин, що в побиті відсутнє заземлення, електричні машини і прилади класів 01 і 1 не можуть бути вико­ристані. Електричні вироби класу Ш не знайшли широкого вжит­ку в побуті, окрім електричних іграшок.

З усіх класів захисту, що забезпечують електробезпе­ку приладів, слід надавати перевагу класу П. В наш час знач­на кількість машин і апаратів 9 (електробритви, підлогонатирачі, пральні машини) випускаються П класу захисту.

Захисне вимкнення - автоматичне вимкнення всіх фаз (полюсів) ділянки мережі до 1 кВ, що забезпечує безпечні для людини чинники струму і часу його проходження при замикан­ні на корпус або зменшенні рівня ізоляції нижче визначеного значення.

Занулення - навмисне з"єднання потенційно небезпеч­них частин з заземленою нейтраллю електрообладнання до 1 кВ з метою автоматичного вимкнення пошкодженої ділянки мережі.

Захисне заземлення - навмисне з'єднання до заземляю-чого пристрою металевих неструмоведучих частин електрообладнан­ня, які можуть опинитись під напругою в разі пошкодження ізоляції.

Мета цього заходу полягає в тому, щоб всі неструмоведучі конструкції з металу, мали б малий опір по відношенню до землі. Цей опір повинний бути в багато разів менший, ніж опір тіла людини. У випадку пошкодження ізоляції споживача і виникнення напруги на корпусі коло " корпус – людина - земля" буде мати опір значно більший за коло " корпус заземлюючий прист­рій - земля", тоді основна частина струму буде протікати через заземлення, а струм, що проходитиме тілом людини значно змен­шиться. Вирівнювання потенціалів - зниження різниці потен­ціалів між різними потенційно небезпечними частинами шляхом з'єднання їх між собою. В ванних кімнатах житлових, громадських будівель і в лазнях металічні корпуси ванн, а п душових під­дони повинні бути з"сднані металічними провідниками з мета­лічними трубами водопроводу.

В більшості країн світу почали використовувати заземлення (занулення) електроспоживачів і в побуті (за винятком обладнання, що живиться малою напругою. Така вимо­га вводиться і в Правила, що діють в нашій країні. Тобто. необхідно проводити заземлення (занулення) побутових єлектропрймачів в житлових і громадських будинках та приміщеннях і використовувати для цього штепсельні розетки із захисним контактом (триштиркові для однофазних споживачів і чотирьох-штиркові для трифазних). Враховуючи, що багато приміщень не мають ознак підвищеної небезпеки, Правила допускають для них використання старої системи. В робочих кімнатах та інших приміщеннях громад­ських будівель, житлових кімнатах готелів, гуртожитків і жит­лових будинків і гуртожитків при наявності відкритих металіч­них трубопроводів, радіаторів систем опалення та інших мета­лічних конструкцій, необхідно передбачити занулення металевих корпусів переносних електроприладів (праски, чайники, плитки, кімнатні холодильники, пилососи, пральні малини та настіль­ні засоби оргтехніки). У вказаних приміщеннях при струмопровідних підло­гах, але при відсутності відкритих металевих трубопроводів, радіаторів систем опалення та інших металевих конструкцій, а також у випадках закриття їх ізоляційними матеріалами, передбачувати занулення металевих корпусів переносних електроприймачів не вимагається. Допускається, при умові освоєння промисловістю масового випуску переносних електроприймачів із заземленими металевими корпусами з трьохпровідними з'єднувальними шну­рами і відповідними пристроями, не виконувати занулення ме­талічних корпусів електроприймачів у вказаних приміщеннях із струмонепровідними підлогами та при наявності відкритих металічних трубопроводів і радіаторів систем опалення. В житлових і громадських будинках повинні занулювати металеві корпуси стаціонарних електричних плит, кип'я­тильників тощо, а також переносних побутових електричних при­ладів і машин потужністю більше 1,3 кВт та металеві труби електропроводок. Для занулення корпусів стаціонарних однофазних електричних плит, побутових кондиціонерів повітря, електрорушників тощо, а також переносних побутових приладів і машинпотужністю більше 1,3 кВт передбачено прокладання від стояка, поверхового або квартирного щитка окремого провідника перері­зом, що дорівнює перерізу фазного провідника. Цей провідник приєднується до нульового захисного провідника живлячої ме­режі перед лічильником (зі сторони вводу) і до виникаючого апарату (при його наявності).

ПЕРША ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ УРАЖЕННІ
ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ.

Звільнення від електричного струму.

Щоб звільнити людину, яка потрапила під напругу, необ­хідно якомога швидше вимкнути електроустановку з допомогою вимикача, рубильника, вигвинчуванням пробок або відвести від потерпілого провід з допомогою сухої палиці, дошки тощо. У разі напруги до 1000 В, якщо неможливо швидко вимк­нути електроустановку, дозволяється перерізати або переру­бати провід попередньо надійно ізолювавши себе (необхідно обмотати держак ріжучого інструмента сухою шовковою, шерстяною або прогумованою тканиною, одягти гумові рукавиці або кало­ші, стати на ізолюючу підставку або суху дошку). Можна також відтягти потерпілого від струмоведучої частини. Необхідно пам"ятати, що доторкнувшись до людини, котра перебуває в колі струму, можна самому потрапити під напругу, тому за­боронено доторкатися до її тіла незахищеними руками; відтяг­ти її від струмоведучої частини необхідно за кінці одягу. Якщо ураження сталося від високовольтної мережі, то підходити до потерпілого треба маленькими кроками, щоб уник­нути потрапляння в під крокову напругу.