Якщо підприємство (приміщення) не підпадають під викладені у таблиці категорії, їх належність до відповідної категорії слід погодити із інспекціями пожежного нагляду

На підприємстві обов’язково повинен бути установлений певний порядок щодо сповіщення людей про пожежу, з яким необхідно ознайомити всіх працівників.

У приміщеннях і зовнішніх установках цехів і складів всі проходи, евакуаційні виходи, коридори, тамбури, драбини, підступи до виробничого обладнання і машин, матеріалів і засобів пожежогасіння, до засобів зв’язку і пожежної сигналізації завжди повинні бути вільними. Двері на евакуаційних шляхах мають вільно відкриватися у напрямку виходу з будинків.

Не дозволяється:

· влаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, розсувні, підйомні або обертові двері та інші прилади, що перешкоджають вільній евакуації людей;

· захаращувати шляхи евакуації (коридори, проходи, сходові марші та майданчики, вестибулі, холи, тамбури тощо) меблями, обладнанням та готовою продукцією, навіть якщо вони не зменшують нормативну ширину;

· застосовувати на шляхах евакуації горючі матеріали для облицювання стін та стель, драбин та драбинних майданчиків;

· забивати, заварювати, закривати на навісні замки, болтові з’єднання та інші зовнішні евакуаційні двері, що важко зачиняються з середини;

· зменшувати нормовану площу фрамуг у зовнішніх стінах драбинних кліток або закладати їх.

У приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, дозволяється одночасно перебування не більше 50 чоловік. Сходові клітки, внутрішні і зовнішні драбини, коридори, проходи та інші шляхи евакуації повинні бути забезпечені евакуаційним освітленням відповідно до вимоги будівельних норм.

Освітлювачі евакуаційного освітлення, за умов перебування людей будинку, мають включатися з настанням присмерків. Світлові покажчики “Вихід” повинні знаходитися в справному стані.

У всіх виробничих адміністративних, складських та допоміжних приміщеннях на видних місцях повинні бути вивішені таблички із зазначенням осіб, відповідальних за пожежну безпеку, інструкції щодо заходів пожежної безпеки та номери телефонів виклику пожежної охорони.

Для запобігання скипанню або викиду хімічних речовин, що є пожежно– і вибухонебезпечними, необхідно створювати штучний поступовий вакуум. Причому в цехах на відкритих установках і майданчиках необхідно перевіряти наявність та готовність первинних засобів пожежегасіння.

Процеси галоїдування (хлорування, бромування) повинні бути забезпечені самостійними системами припливно–витяжної, місцевої та аварійної вентиляції, що передбачають вилучення повітря із нижньої зони приміщень. Причому в приміщеннях, де вони відбуваються, мають бути розташовані аварійні шафи з запасом протигазів та кисневі ізолюючі апарати, які застосовуються у разі виникнення аварійних випадків.

Приміщення для гідрування, в яких можна користуватися тільки інструментом, що виключає іскроутворення, повинні бути оснащені сигналізаторами, котрі сповіщають про появу вибухонебезпечних концентрацій воднево–повітряних сумішей.

Розглядаючи вимоги до процесів нагрівання речовин електричним струмом, необхідно зазначити, що електронагрівальні елементи, проводи і кабелі, захисні, пускові і регулюючі прилади повинні відповідати усім вимогам забезпечення електронебезпеки.

Перед пуском установки для електронагріву горючих речовин необхідно переконатися у наявності продукту, що нагрівається, в апараті. Забороняється включати електронагрів при зниженому рівні рідини в апараті або при відсутності циркуляції продукту, що нагрівається.

Переносні засоби для нагріву горючих речовин слід застосовувати тільки у крайньому випадку, причому використовувати їх для нагріву легкозаймистих речовин необхідно заборонено.

В ході організації процесів сушіння необхідно забезпечити, щоб у кожної сушарні були встановлені гранично допустимі норми завантаження матеріалу, який висушується, та гранично допустимий температурний режим роботи. Сушильний агент і режими сушіння обираються з урахуванням особливостей вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалу теплоносія, що використовуються.

Робота сушарень безперервної дії допускається тільки за наявності справної системи блокування, яка забезпечує автоматичне вимкнення обігріву (калориферів, випромінювачів, електродів тощо) у разі раптової зупинки конвеєра або витяжного вентилятора.

У вибухонебезпечних сушарках мають застосовуватися лише вибухобезпечні вентилятори, а притвори дверей повинні виконуватися з металів, які не утворюють іскри при ударі. Сушіння пастоподібних матеріалів має здійснюватися у закритих апаратах безперервної дії під розрядженням (вакуумом).

Під час здійснення процесів здрібнення, просіювання, таблетування, гранулювання, та нанесення покриття, необхідно забезпечити, щоб всі люки і отвори, розташовані на розмело–дробарних агрегатах і трубопроводах з пилом, були щільно закритими. Завантаження здрібненої речовини у таблетпреси та гранулятори не повинно перевищувати граничної маси, що зазначена в паспорті заводу-виготівника.

Розміщення виробничого обладнання для здрібнення, розмелу, просіювання, змішування, таблетування та гранулювання речовин, які відрізняються великим пилоутворенням, повинно створювати усі необхідні підстави для максимального скорочення довжини шляхів їх транспортування.

Машини, апарати та інше устаткування, при роботі яких утворюється значна кількість пилу, повинні бути укриті, максимально ущільнені і обладнані аспіраційними приладами, що виключають надходження запиленого повітря у виробничі приміщення.

Апарати для здрібнення і змішування здрібнених речовин мають бути обладнані системою подачі інертного газу та засобами справно діючого блокування, яке дозволяє виконувати пуск машин тільки після подачі інертного газу і вимикає подачу газу тільки після зупинки машини.

Очищення машин і прибирання приміщень від пилу слід проводити залежно від характеру пилу з використанням засобів механізації або вологим методом (змив пилу водою, підтримання підлог у вологому стані) з використанням пневматичних засобів (стаціонарні пиловідсмоктувальні установки).

При гасінні осередків пилу, що горить, та запобігання його звихренню і вибуху необхідно використовувати розпорошену воду із змочувателями.

Процеси ампулоформування та запаювання ампул повинні здійснюватися у суворій відповідності до Правил безпеки робіт у газовому господарстві.

У разі використання кисню в ампулоформувальному та ампулозапаювальному обладнанні експлуатація кисневих балонів має здійснюватися згідно з Типовою інструкцією з охорони праці при наповненні киснем балонів та поводження з ними споживачів. Забороняється виконувати перевірку герметичності газової мережі або відшуковувати виток газу, застосовуючи відкритий вогонь. При появі запаху газу слід негайно виключити газову горілку та перекрити центральний вентиль подачі газу в приміщення.

Перед пуском в роботу обладнання для фасування та пакування готової продукції необхідно провести його зовнішній огляд, перевірити справність контрольно–вимірювальних та регулюючих приладів, арматури, теплоізоляції, захисних або обгороджувальних пристроїв.

Забороняється захаращувати приміщення, призначені для фасування та пакування (проходи, підходи до обладнання, первинних засобів пожежегасіння тощо), готовою продукцією або пакувальними матеріалами. Зберігання матеріалів для фасування готової продукції (папір, картон, вата, склотара, алюмінієва фольга) у приміщенні для пакування та фасування допускається у кількості, яка не перевищує добової потреби.

При виникненні пожежі необхідно зупинити подачу готової продукції та пакувальних матеріалів, вимкнути або знежирити виробниче обладнання, що працює, та викликати пожежну команду. Забороняється застосовувати в технологічних процесах речовини та матеріали з невідомими показниками пожежної безпеки.

Монтаж, наладка, експлуатація електроустановок та їх обслуговування повинні здійснюватися з урахуванням існуючих правил пожежної безпеки, а також інструкцій заводів–виготовлювачів електрообладнання.

Електрообладнання за своїм типом та виконанням повинно відповідати особливостям приміщень, де вони розташовані та характеристикам зовнішнього середовища. Електричні машини з частинами, які нормально іскрять за умовами праці, повинні розміщуватися на відстані не менше ніж 1 м від горючих матеріалів або відокремлюватися від них екранами з негорючих матеріалів.

На електродвигуни, освітлювачі та інші електричні машини, апарати і обладнання, встановлені у вибухонебезпечних або пожежонебезпечних зонах, повинна бути нанесено маркування, що вказує ступінь їх захисту.

Прилади для підключення пересувного та переносного електрообладнання розміщують поза межами вибухонебезпечних зон. Рівень вибухозахисту такого електрообладнання повинен відповідати тому класу вибухонебезпечної зони, де воно застосовується.

Пускорегулююча апаратура електроприводів основного виробництва, вентиляційних, освітлювальних та інших систем, контрольно–вимірювальні та автоматичні регулюючі комплекси, системи дистанційного управління технологічними процесами, стаціонарні пристрої пожежної сигналізації мають бути зосереджені в окремих ізольованих приміщеннях, що визначають як пункти управління.

Додаток 5

Правила проведення утилізації та знешкодження “неякісних лікарських засобів”

Ще одним надзвичайно важливим аспектом забезпечення оптимального зберігання лікарських засобів і виробів медичного призначення та поводження з ними є виконання фахівцями фармацевтичної галузі правил проведення утилізації та знешкодження “неякісних лікарських засобів”, які затверджені та є обов’язковими для всіх установ, закладів, організацій, підприємств незалежно від форми власності та видів їхньої діяльності, які виробляють, використовують лікарські засоби та забезпечують ними населення. Підтвердженням важливості таких заходів став Наказом Міністерства охорони здоров’я України № 199 від 07.07.1996 року.

Правила поширюються на вітчизняні та зарубіжні лікарські засоби, термін придатності яких закінчився, або які не можуть бути застосовані за своїм призначенням у зв’язку з тим, що не відповідають вимогам нормативно-технічної документації, а також на наркотичні і психотропні засоби, що входять до Переліку наркотичних засобів і психотропних речовин та їх аналогів.

Наявність неякісних лікарських засобів, включаючи ті, термін придатності яких закінчився, встановлюється працівниками Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров’я України, експертами Фармакологічного комітету Міністерства охорони здоров’я України або фармацевтами, які відповідають за одержання і зберігання лікарських засобів. Факт наявності неякісних лікарських засобів фіксується спеціальним актом.

У разі виходу на ринок лікарських засобів вітчизняного виробництва, які не відповідають вимогам нормативно-технічної документації з вини виробника, вони повертаються виробнику. Причому всі матеріальні витрати при цьому лягають на виробника.

Проте не може не зазначити термін придатності лікарських засобів, які мають високу хімічну стійкість та високу залишкову цінність і, головне, не змінили зовнішнього вигляду, може бути подовжений.

Дозвіл на подовження терміну придатності з визначення нового терміну придатності надає Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів на підставі проведення аналітичних досліджень, проведених у спеціальних контрольно-аналітичних лабораторіях.

Організацію і фінансування досліджень з метою визначення можливості щодо для подовження терміну придатності лікарських засобів здійснює на договірних засадах установа, якій належать відповідні лікарські засоби.

Неякісні лікарські засоби можуть бути використані як сировина для промисловості, тобто можуть підлягати утилізації.

Утилізація лікарських засобів здійснюється після одержання дозволу відповідно до існуючого порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №440 від 20 червня 1995 року.

Всі роботи, пов’язані з утилізацією неякісних лікарських засобів, здійснюються на договірних засадах.

Неякісні лікарські засоби, що не можуть бути утилізовані, та такі, термін придатності яких не можу бути подовжений, підлягають знищенню.

Керівник установи (лікарні, аптеки, аптечного складу тощо), в якій виявлені неякісні лікарські засоби, видає наказ про необхідність їх знищення.

У разу надходження неякісних лікарських засобів по лінії гуманітарної допомоги, експертна комісія Фармакологічного комітету приймає рішення про їх імовірну придатність для подальшого медичного використання. В такому випадку лікарський засіб має бути повернений до країни-відправника, або підлягає знищенню, що фіксується відповідним актом комісії, яка складається з представників Фармакологічного комітету, митних органів та одержувача гуманітарної допомоги. Одержувач вживає організаційних заходів до забезпечення знищення неякісних лікарських засобів.

Вибір методу знищення неякісних лікарських засобів визначається з урахуванням ступеня їх небезпечності для здоров’я населення та навколишнього середовища.

Лікарські засоби, які належать до отруйних і сильнодіючих, а також антибіотики, вакцини та сироватки знищуються на полігонах захоронення токсичних промислових відходів або у спеціалізованих виробничих комплексах, узгоджених з Державною санітарно-епідеміологічною службою в установленому порядку.

Знищення малотоксичних лікарських засобів здійснюється окремо за кожним найменуванням шляхом надання їм нетоварного вигляду (механічне пошкодження твердих лікарських форм та упаковок від ліків, змішування рідких та пастоподібних препаратів з піском тощо) з наступним вивезенням на полігон побутових відходів.

Факт знищення лікарського засобу оформлюється за відповідним актом.

Додаток 6