Забезпечення пожежної безпеки у фармацевтичних закладах

Пожежа — неконтрольоване горіння поза спеціальним осередком, що завдає моральні і матеріальні збитки, а іноді призводить до загибелі людей.

Причини виникнення пожеж:

— недотримання правил пожежної безпеки;

— необережне поводження з вогнем;

— несправність електрообладнання;

— аварії, катастрофи;

— природні явища тощо.

Процес горіння можливий при наявності:

— горючої речовини;

— джерела запалювання;

— окислювача.

Пожежна безпека (протипожежна профілактика) це сукупність організаційних, інженерно-технічних, медичних та інших заходів та засобів спрямованих на запобігання виникненню пожеж, створення умов для швидкого та ефективного гасіння пожеж.

Аналіз середньорічних показників причин виникнення пожеж у різних галузях виробництва та в побуті надає можливість виявити, що 46,1% з них пов’язані з необережним поводженням з вогнем, 22,3% — з порушеннями правил монтажу та експлуатації електромереж та електрообладнання, 7,2% — з пустощами дітей, 5,7% — з підпалами, 19,7% — з іншими причинами (несправність виробничого устаткування, порушення технологічного процесу тощо).

Найбільша кількість пожеж виникає у житловому секторі (до 75–80% від загальної кількості) і зумовлює великі матеріальні збитки, які складають десятки мільйонів гривень. Не можна не зазначити, що і в установах Міністерства охорони здоров’я, кількість пожеж є досить великою (до 250–500 впродовж кожних 5 років), причому матеріальна шкода, що завдана ними сягає 1–2 мільйонів гривень. Основними причинами такого стану є невиконання керівниками та посадовими особами прямих функціональних обов’язків щодо забезпечення протипожежного захисту підвідомчих об’єктів та ігнорування встановлених законодавством вимог пожежної безпеки.

В нашій країні розроблений досить великий перелік законодавчих актів, наказів, положень, інструкцій та інших офіційних матеріалів стосовно протипожежного захисту, визначення організаційної структури Державного управління пожежною охороною.

Разом з тим, узагальнюючи зміст численних офіційних матеріалів і видань щодо протипожежної профілактики необхідно, в першу чергу, звернути увагу на основні обов’язки керівників та посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки. До їх числа слід віднести:

· розроблення комплексу заходів щодо забезпечення пожежної безпеки на підприємстві, в установі, в організації;

· розроблення та затвердження відповідно до державних нормативних актів, положень, інструкцій та інших нормативних документів з пожежної безпеки, які діють в межах підприємства, та здійснення контролю за їх виконанням;

· організація навчання працівників з питань пожежної безпеки;

· утримання у справному стані засобів протипожежного захисту і зв’язку, пожежної техніки, обладнання та інвентарю, який має використовуватися лише за призначенням;

· проведення службових розслідувань випадків пожеж, що виникли.

Кожний працівник повинен знати правила поведінки при пожежі, шляхи евакуації, вміти користуватися первинними засобами пожежегасіння, знати місце їх знаходження.

Легкозаймисті та горючі рідини необхідно зберігати у спеціально відведених місцях, окремо від інших матеріалів.

У разі виникнення пожежі працівники повинні негайно повідомити про це пожежну охорону телефоном “101” і керівництво підприємства та розпочати ліквідацію пожежі усіма наявними засобами.

Тому основний комплекс протипожежних заходів, як правило, повинен включати:

· погодження проектів будівництва та реконструкції із пожежною інспекцією;

· відкриття новобудов або реконструйованих споруд лише після дозволу пожежної інспекції;

· експлуатацію споруд, обладнання та механізмів відповідно до протипожежних вимог (згідно з правилами, інструкціями тощо);

· виконання будь–яких робіт лише підготовленими, в тому числі з питань пожежної безпеки, фахівцями;

· установлення адміністративної відповідальності керівників усіх структур (головний лікар, завідувачі відділень та служб) за адекватне виконання необхідних протипожежних заходів:

- інструктаж персоналу та пацієнтів;

- забезпечення споруд (відділень) засобами пожежно–охоронної сигналізації та засобами пожежегасіння;

- створення в установі (закладі) медичної галузі відповідних структур пожежегасіння добровільних дружин та ланок пожежегасіння.

· затвердження заходів протипожежної профілактики.

У справі профілактики пожеж велику роль відіграє громадськість. Саме вона створює первинні ланки та пости пожежегасіння. Активісти первинних ланок пожежегасіння разом із керівником структурного підрозділу лікувально–профілактичного закладу:

· розробляють плани заходів щодо профілактики пожеж;

· слідкують за дотриманням вимог пожежної безпеки;

· контролюють наявність засобів пожежегасіння, їх справність та своєчасну заміну;

· засвоюють правила роботи із засобами пожежегасіння та правила поведінки під час пожеж;

· оформлюють відповідні наочні та агітаційні матеріали.

Головні лікарі, завідувачі відділеннями та структурними підрозділами лікувально–профілактичних закладів повинні всіляко підтримувати ініціативу громадських структур у питаннях профілактики пожеж та заохочувати їх діяльність.

Однак, реалізація основних обов’язків керівників та посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки вимагає наявності належних знань, що базуються на діючому законодавстві, дотримання якого є обов’язковим і для роботодавців, і для виконавців.

Саме на це спрямований закон України “Про пожежну безпеку”, який введений в дію Постановою Верховної Ради від 17.12.1993 року. Відповідно до прийнятого закону розроблений цілий ряд законодавчих актів, що є обов’язковими для всіх громадян, підприємств, установ і організацій.

Особливої уваги серед них, насамперед, заслуговують “Правила пожежної безпеки в Україні”, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України №400 від 22.06.1995 року. Цей нормативний акт з питань пожежної безпеки (НАПБ А.01.001–95) визначає як загальні вимоги з пожежної безпеки, так і зобов’язує всі міністерства погоджувати галузеві правила пожежної безпеки з Головним управлінням Державної пожежної охорони.

Обов’язки власників підприємств та уповноважених ними органів, а також орендарів щодо забезпечення пожежної безпеки встановлюються згідно зі статтею 5 Закону України “Про пожежну безпеку”

Власники підприємств зобов’язані:

· розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впроваджувати досягнення науки і техніки та позитивний досвід;

· відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції та інші нормативні акти, що діють у межах підприємства, здійснювати постійний контроль за їх додержанням;

· забезпечувати дотримання протипожежних вимог, стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;

· організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;

· у разі відсутності в нормативних актах вимог, необхідних для забезпечення пожежної безпеки, вживати відповідних заходів, погоджуючи їх з органами Державного пожежного нагляду;

· утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв’язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

· створювати у разі потреби згідно із встановленим порядком підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально–технічну базу;

· подавати на вимогу Державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об’єктів і продукції, що ними виробляється;

· здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики;

· своєчасно інформувати пожежну охорону про несправності пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території;

· проводити службове розслідування випадків пожеж.

На кожному підприємстві з урахуванням його пожежної небезпеки наказом (інструкцією) повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим, в тому числі визначені:

· можливість (місце) паління, застосування відкритого вогню та побутових нагрівальних приладів;

· порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт (в тому числі зварювальних);

· правила проїзду та стоянки транспортних засобів;

· місця для зберігання і допустима кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, які можуть одночасно знаходитися у виробничих приміщеннях і на території (у місцях зберігання);

· порядок прибирання горючого пилу та відходів, зберігання промасленого спецодягу і шмаття, очищення повітроводів вентиляційних систем від горючих відкладень;

· порядок відключення від мережі електрообладнання у разі пожежі;

· порядок огляду і зачинення приміщень після закінчення роботи;

· порядок проходження посадовими особами навчання та перевірки знань з пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно–технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення;

· порядок організації експлуатації і обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту (протипожежного водопроводу, насосних станцій, вогнегасників тощо);

· дії працівників у разі виявлення пожежі.

Для об’єктів з перебуванням людей в ночі (підприємства, лікарні тощо) інструкції мають передбачати два варіанти дій відповідно у денний та нічний час.

З метою залучення працівників до проведення заходів щодо запобігання пожежам, організації їх гасіння на підприємствах створюються добровільні пожежні дружини та добровільні пожежні команди згідно з існуючим положенням.

Усі працівники при прийнятті на роботу і за місцем роботи повинні проходити інструктаж з питань пожежної безпеки (вступний, первинний, повторний на робочому місці, позаплановий та цільовий). Посадові особи до початку виконання своїх обов’язків і періодично один раз на 3 роки повинні проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки.

Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання і перевірку знань з питань протипожежної безпеки, забороняється. Обслуговуючий персонал лікувально–профілактичних закладів зі стаціонаром та закладів медичної освіти повинен кожного року проходити курс навчання правилам пожежної безпеки за відповідною програмою.

Основою для забезпечення пожежної безпеки підприємств фармацевтичної галузі та аптечних закладів країни є “Правила пожежної безпеки для підприємств з виробництва лікарських засобів” (ДНАПБВ. 01. 051–99/191), що розроблені на основі закону України “Про пожежну безпеку” та Державних будівельних норм, які вимагають чіткого визначення певних категорій приміщень і будівель за вибуховою та пожежною небезпекою.

Відповідно до їх основних положень, території підприємств з виробництва лікарських засобів, та аптечних закладів, що розташовані у самостійній споруді, повинні бути обгороджені забором і мати не менше двох виїздів на магістралі або прилеглі дороги загального користування. Ворота в’їзду на територію підприємства, що відкриваються за допомогою електроприводу, повинні мати пристрої, які дозволяють відкривати їх вручну.

Територія підприємства повинна мати зовнішнє освітлення та освітлення, яке забезпечує швидке знаходження пожежних драбин, протипожежного обладнання та інвентарю, входів у будинки і споруди тощо.

Підсобні будинки і приміщення повинні розміщуватися на відстані не менш ніж 10 м від інших будинків і споруд, крім випадків, коли, згідно із будівельними нормами, вимагається більший протипожежний розрив або коли їх можна встановлювати біля зовнішніх стін без прорізів, які відповідають будівельним нормам вимог до протипожежних стін. Комори та майстерні не дозволяється прибудовувати до будівель з обгорожувальними металоконструкціями, що містять горючі полімерні утеплювачі (пінополістирол, пінополіуретан тощо).

Територія підприємства, всі виробничі, службові, складські та допоміжні будівлі, приміщення, споруди та відкриті установки слід постійно утримувати у чистоті та порядку. В спеціально відведені терміни, встановлені технологічними регламентами або інструкціями, вони повинні очищатися від горючого сміття та відходів виробництва. Металева стружка, промаслені обтиральні матеріали та виробничі відходи мають зберігатися у спеціально відведених та обладнаних місцях (дільницях).

Основні дороги, проходи, проїзди, під’їзди та переїзди до будівель, споруд та вододжерел повинні мати тверде покриття. Їх слід утримувати у справному стані, своєчасно ремонтувати, взимку очищати від снігу та льоду. Забороняється самовільно зменшувати ширину доріг та проїздів, що встановлена відповідно до нормативних значень.

До всіх будинків і споруд підприємства повинен бути забезпечений вільний доступ. Дороги, проїзди і під’їзди до будинків, споруді пожежних вододжерел, підступи до зовнішніх стаціонарних пожежних драбин, а також до пожежного інвентарю, обладнання і засобів пожежегасіння повинні бути завжди вільними.

На дільницях території підприємства, де можливо скупчення горючих парів та газів, проїзд автомашин, тракторів, мотоциклів та іншого транспорту забороняється.

Про закриття окремих дільниць доріг або проїздів (для ремонту або через інші причини, які перешкоджають проїзду пожежних автомобілів) необхідно негайно повідомляти підрозділи пожежної охорони. На період закриття доріг у відповідних місцях повинні бути встановлені покажчики щодо напрямку об’їзду або влаштовані переїзди через дільниці, що ремонтуються.

Територія підприємства, будівлі та споруди, будівельні майданчики, виробничі приміщення, робочі місця, а також обладнання мають бути забезпечені відповідними знаками пожежної безпеки згідно з існуючими вимогами.

Місця розміщення знаків безпеки та порядок застосування пояснювальних написів до них встановлює адміністрація підприємства за узгодженням з об’єктовою пожежною охороною або начальником добровільної пожежної дружини.

Знаки безпеки мають бути розташовані з таким розрахунком, щоб вони були добре видні та контрастно виділялися на навколишньому фоні. Знаки, які використовуються в місцях недостатньої видимості або у нічний час, повинні бути видними із різних точок і мати відповідне забарвлення або штучне освітлення.

Переносні знаки безпеки, які встановлюються на місцях та дільницях, що вважається тимчасово небезпечними, знімаються лише після того, як відпадає нагальна потреба в їх застосуванні.

На території підприємства на видних місцях повинні бути установлені таблички із вказівкою порядку виклику пожежної охорони, знаки місць розміщення первинних засобів пожежегасіння, схема руху транспорту, з обов’язковим визначенням особливостей розташування гідрантів, пірсів та градирень.

У разі планування або переплануванні нового виробництва, що здійснюється на діючій площі, реконструкції та зміні функціонального призначення приміщень, а також при застосуванні нового технологічного обладнання необхідно дотримуватися протипожежних вимог відповідно до діючих нормативних актів з пожежної безпеки.

Тому всі вибухопожежо– та пожежонебезпечні будинки, споруди і складські приміщення повинні розташовуватися з підвітряного боку відносно інших підприємств і об’єктів на відповідній відстані, яка становить понад 500 м, від жилих районів та громадських споруд.

При виборі місця розташування будинку, в якому є “чисті” приміщення, повинен бути врахований ступінь забруднення повітря основними джерелами забруднень: транспортні засоби, промислові та енергетичні об’єкти, квітучі рослини тощо.

Приміщення рекомендується розміщувати відповідно до послідовності виробничого процесу, яка встановлена, та класів чистоти. Зокрема, ті з них, що відповідають більш низькому класу чистоти не повинні розташовуватися всередині приміщень з більш високим класом чистоти.

У виробничих приміщеннях обов’язково має бути передбачене розміщення певних площ для робочих зон і зон тимчасового зберігання продукції. Причому розташування в них обладнання, вихідної сировини, напівпродуктів, матеріалів та проміжної і готової продукції повинно здійснюватися таким чином, щоб був виключений ризик перехресної контамінації, зміщування або переплутання різних лікарських засобів та їх компонентів, невірного ведення технологічного процесу тощо.

Розподіл приміщень та споруд з урахуванням ступеня їх вибухопожежної небезпеки має здійснюватися за відповідними категоріями, що наведені у таблиці.

Таблиця