Гігієнічні вимоги до фармацевтичних закладів

Процес створення оптимальних гігієнічних умов у фармацевтичних закладах визначається особливостями планування й забудови земельної ділянки, упорядкуванням та внутрішнім плануванням будинків, їх санітарно-технічним благоустроєм, а також санітарним станом під час експлуатації.

Відповідно до будівельних норм та “Правил роздрібної реалізації лікарських засобів” усі аптечні приміщення повинні поділятися на 4 основні групи: виробничі, допоміжні, адміністративні та санітарно–побутові.

Існує декілька варіантів розташування та внутрішнього планування аптек лікувально–профілактичних закладів. Проте слід враховувати, що згідно будівельними нормами при місткості стаціонару до 200 ліжок необхідно передбачати аптечний розподільний пункт, для обслуговування декількох лікувально–профілактичних закладів – лікарняні аптеки.

Незалежно від того, де розміщена лікарняна (міжлікарняна) аптека (окремий будинок, при стаціонарі або поліклініці) має бути передбачений окремий вхід, улаштовані протипожежні перегородки та забезпечена можливість під’їзду автомашин.

Велике значення для забезпечення відповідних вимог щодо внутрішнього планування приміщень аптечних закладів існуючим вимогам, має створення належного освітлення, мікроклімату, водопостачання та водовідведення.

Необхідність забезпечення оптимального освітлення і, отже, зорового комфорту на робочому місці пов’язано з тим, що великий обсяг технологічних процесів персонал аптечних закладів виконує в умовах вираженого зорового напруження і, особливо, під час розрізнення дрібних об’єктів, кольору лікарської сировини та готової продукції, визначення прозорості рідин або мікстур, однорідності сумішей, читанні інструкцій до ліків, рецептів тощо.

Серед показників, за якими нормують природне освітлення приміщень аптечних закладів необхідно відзначити такі:

· орієнтація вікон за сторонами світу – південна та південно–східна;

· проекція небосхилу – більше 30 см;

· світловий коефіцієнт – 1:4 для асистентських та кімнат провізорів–аналітиків, 1:6 – 1:7 для інших приміщень;

· максимальне віддалення робочого місця від вікон – не далі відстані, що дорівнює 2 висотам верхнього краю вікна над підлогою;

· коефіцієнт природного освітлення – не менше 2% для асистентських та кімнат провізорів–аналітиків, не менше 0,5–1,5% для інших приміщень.

Приміщення аптечних закладів повинно мати рівномірне і достатнє штучне освітлення, яке б не подразнювало зір, було постійним у часі, не створювало шуму і за своїм спектром було б максимально наближеним до природного, сприяючи тим самим підвищенню швидкості розрізнення дрібних деталей, забарвлення рідин та препаратів, стійкості чіткого бачення тощо. Створення таких умов, передусім для провізорів–технологів, фасувальників та провізорів–аналітиків є одна з найважливіших складових комплексу заходів з охорони праці, що найбільш повно реалізуються при застосуванні люмінесцентних ламп, адже вони мають сприятливий спектр випромінювання, надійний та тривалий термін експлуатації та коефіцієнт корисної дії, який значно перевищує такий для ламп розжарювання.

Рівень штучного освітлення за гігієнічними та архітектурно–естетичними вимогами має відповідати технологічному профілю приміщень та особливостям виробничих процесів, зокрема, створювати освітленість робочих місць у межах:

· 30 лк – для матеріальних, в яких зберігаються дезинфекційні та мийні засоби, кислоти, горючі і легкозаймисті матеріали, а також тара;

· 75 лк –для матеріальних, в яких зберігається чистий посуд, та мийних;

· 150 лк – для матеріальних, в яких зберігаються лікарські і перев’язувальні матеріали, стерилізаційної тощо;

· 300 лк – для рецептурного відділу, відділу готових лікарських засобів, ручного продажу та відділу оптики;

· 500 лк – для асистентських, асептичних кімнат, кімнат провізорів–аналітиків, робочих місць фасувальників та дезінфекційних приміщень.

Наведені вимоги до штучного освітлення забезпечують мінімально–допустимі рівні освітлення і, передусім за рахунок люмінесцентних ламп. Крім того, гігієністи радять улаштовувати штучне освітлення таким чином, щоб 50% освітлення робочої поверхні забезпечувало загальне, а 50% – місцеве освітлення.

Основою для створення оптимальних мікрокліматичних умов повітряного середовища приміщень аптечних закладів слід вважати:

· відповідність наявності, взаєморозташування та розмірів приміщень будівельним та санітарно–гігієнічним вимогам;

· надійне інженерно–технічне забезпечення приміщень вентиляційними системами та опаленням;

· використання приміщень за призначенням;

· правильний режим експлуатації споруд, інженерно–технічного та технологічного обладнання (в т.ч. проведення вологого прибирання із правильним застосуванням мийних та дезинфікуючих засобів) тощо.

Відомо, що до числа головних мікрокліматичних параметрів відносять показники температурного режиму, вологості та швидкості руху повітря.

Проте для характеристик температурного режиму та показників відносної вологості повітря чітких та специфічних нормативних значень для сучасних аптечних споруд до тепер законодавчо не визначено.

Хоча зрозуміло, що поєднання температурних та вологісних показників стану повітря, в першу чергу, визначають особливості перебігу процесів формування як комфортного так і дискомфортного мікроклімату.

Слід також урахувати наявність суттєвої різниці між нормативними значеннями температури повітря різних аптечних приміщень залежно від особливостей їх призначення. Доцільно, якщо для більшості приміщень допустимою є вологість повітря, що становить 40–60%, а швидкість руху повітря – 0,1–0,2 м/с, то температурні показники відрізняються. Так для повітря складських приміщень, призначених для зберігання термолабільних, сухих і рідких медикаментів оптимальна температура складає 4°С, для торгівельних залів – 16°С, для виробничих та службово–побутових приміщень – 18°С.

В ході їх використання слід ураховувати наступні нормативні положення для приміщень різного призначення:

· асистентська, пакувальна, кімната провізора–аналітика – мають бути обладнані загальнообмінною припливно–витяжною вентиляцією з перевагою витяжки над припливом та кратністю повітряобміну – +2–3;

· мийна та дистиляційно–стерилізаційна – обладнуються припливно–витяжною вентиляцією з кратністю повітрообміну – +3–4;

· асептичний блок – має бути обладнаний припливно–витяжною вентиляцією з перевагою припливу повітря над витяжкою з кратністю повітрообміну – +4–2, та повним виключенням можливості надходження повітря з інших приміщень. При цьому рух повітряних потоків спрямовується з асептичного блоку спочатку у шлюз, а потім в коридор, вікна мають бути герметично закритими, а припливне повітря повинно проходити через фільтри–вловлювачі пилу та мікроорганізмів;

· матеріальні термолабільних, рідких та сухих ліків – обладнуються витяжною вентиляцією з кратністю повітрообміну – 2;

· склади (матеріальні) стерильних матеріалів – мають бути обладнані припливною вентиляцією з кратністю повітрообміну +3.

Забезпечення безпеки життя, збереження здоров’я та підвищення працездатності персоналу у процесі виготовлення та реалізації лікарських засобів і виробів медичного призначення має здійснюватися шляхом реалізації цілої сукупності заходів профілактичного змісту, серед яких необхідно відзначити:

· правові та соціально–економічні;

· організаційно–технологічні та технологічні;

· санітарно–гігієнічні та протиепідемічні;

· лікувально–профілактичні та оздоровчі.

Додаток 2