Надзор и контроль за соблюдением законодательства по охране труда

ОХРАНА ТРУДА

В ОТРАСЛИ

Гонтарев Ю.Ф.

Охрана труда в отрасли (радиоэлектронной промышленности): курс лекций и материал для самостоятельной работы.

В данном пособии освещены как общие вопросы охраны труда в целом, так и специфические вопросы охраны труда при ведении технологических процессов в области радиоэлектроники.

Данное пособие одобрено цикловой комиссией электрорадиотехнических дисциплин и компьютерной техники.

Оглавление

Предисловие

Глава 1. Основы законодательства об охране труда

1. Основные законодательно-правовые акты по охране труда.

2. Надзор и контроль за соблюдением законодательства по охране труда.

3. Ответственность за нарушение законов о труде и правил по охране труда.

4. Производственный и бытовой травматизм. Профессиональные заболевания.

5. Расследование и учет несчастных случаев.

6. Повышение знаний по охране труда.

Глава 2. Меры безопасности при эксплуатации геофизической аппаратуры и оборудования и защита от воздействия электрического тока.

1. Действие электрического тока на организм человека.

2. Факторы, влияющие на степень поражения электрическим током.

3. Защита от опасности прикосновения к токоведущим частям.

4. Защита от переходных и высоких напряжений.

5. Защита от статического электричества.

6. Требования техники безопасности к радиоэлектронному оборудованию.

Глава 3. Защита от производственного шума, вибрации, ультразвука и ионизирующих излучений.

1. Борьба с шумом и вибрацией.

2. Защита от воздействия ультразвука.

3. Защита от ионизирующих излучений.

Глава 4. Охрана труда при обработке поверхностей деталей.

1. Предварительная обработка.

2. Защитные покрытия.

3. Металлизация изделий.

4. Работа с вредными веществами.

5. Защитные покрытия изделий от метеорологических воздействий.

Глава 5. Охрана труда при изготовлении радиоэлектронных изделий и приборов.

1. Изготовление печатных плат.

2. Изготовление ИМС и полупроводниковых приборов.

3. Изготовление электровакуумных приборов.

4. Изготовление моточніх изделий (катушек индуктивностей и трансформаторов), резисторов и конденсаторов

5. Изготовление деталей из пластмасс.

6. Изготовление деталей из керамики.

7. Защита от вредных веществ на производстве.

Глава 6. Охрана труда при сборке узлов радиоэлектронной аппаратуры.

1. Меры безопасности при выполнении радиомонтажных работ.

2. Безопасность труда при техническом обслуживании, ремонте и регулировке блоков радиоэлектронной аппаратуры.

3. Безпека праці користувачів комп’ютерних технологій.

Глава 7. Мероприятия по обеспечению пожарной безопасности на предприятиях радиотехнической и электронной промышленности.

Глава 8. Оказание первой помощи при несчастных случаях:

1. при механических травмах;

2. при электротравмах;

3. при отравлениях и ожогах;

4. основные правила искусственного дыхания и наружного массажа сердца.

Глава 9. Обеспечение работающих защитными средствами.

1. Средства индивидуальной защиты органов дыхания, органов слуха, глаз и головы.

Рекомендуемая литература.

ПРЕДИСЛОВИЕ

Материал, предлагаемый для изучения и усвоения дисциплины ”Охрана труда в отрасли” – радиотехнической и электронной промышленности, является обязательным для каждого будущего техника как одного из ведущих руководителей и организаторов производства. Он содержит основные сведения по правовым и организационным вопросам охраны труда, а также охране труда при ведении специальных для данной отрасли и геофизики технологических процессов.

Основною метою цієї дисципліни є ознайомлення студентів з основами законодавства України про охорону праці, з організацією служби безпеки праці на підприємстві, з питаннями аналізу виробничих умов і технологічних процесів, з методами виявлення можливих небезпечних і шкідливих виробничих чинників, а також з методами і засобами, що можуть бути застосовані для забезпечення безпечних умов праці, методів захисту або локалізації цих чинників.

Вивчення дисципліни передбачає забезпечення гарантії збереження здоров’я і працездатності працівників у виробничих умовах конкретної галузі господарювання через ефективне управління охороною праці та формування відповідальності у посадових осіб і фахівців за колективну та власну безпеку.

Вначале предлагаются для рассмотрения законодательные документы и система управления охраной труда, затем анализируются опасные и вредные производственные факторы и раскрываются особенности их воздействия на организм человека. Рассматриваются мероприятия, средства и устройства, устраняющие опасные и вредные факторы или снижающие их воздействие на работающих.

Предлагаемый материал соответствует программе учебной дисциплины “Охрана труда в отрасли” и требованиям квалификационной характеристики “Младший специалист” Государственного стандарта образования Украины направления подготовки 050502 “Инженерная механика” по специальности 5.05050216 “Эксплуатация и ремонт геофизической аппаратуры и оборудования”.

Согласно программе на изучение данной дисциплины отведено 54 часа, из которых 28 часов аудиторные занятия и 26 часов самостоятельной работы.

Раздел I. Общие вопросы охраны труда.

Глава 1. Основы законодательства об охране труда

1.1. Основные законодательно-правовые акты по охране труда.

В связи с внедрением новых технологических процессов и интенсификацией существующих наблюдается усиление влияния на работающих различных производственных факторов, таких как шум, вибрация, различные виды электромагнитных излучений, ультразвук, пыль, загазованность, органические и неорганические соединения. По статистике в Украине вследствие травм каждые 5 часов умирает один человек и каждые 8 минут на производстве травмируется один человек. Международным бюро труда установлено, что в Украине ежегодно в среднем приходится 11 погибших на 100 тыс. работающих. Поэтому проблема профилактики травматизма, профессиональных заболеваний и острых отравлений приобретает особое значение.

Охрана здоровья трудящихся, обеспечение безопасных условий труда, ликвидация или хотя бы снижение проф. заболеваний и производственного травматизма составляет основу всех законодательных актов.

Законодавство України про охорону праці являє собою систему взаємозв'язаних нормативно-правових актів, що регулюють відносини у галузі реалізації державної політики щодо правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Воно складається з Закону України «Про охорону праці», Кодексу законів України про працю, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Закону України “Про пожежну безпеку”, який визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності, та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, яким надана сила правових норм (ПУЕ, ПТЕ, ПТБ, СНиП та ін.). Крім вищезазначених законів, правові відносини у сфері охорони праці регулюють інші національні законодавчі акти, міжнародні договори та угоди, до яких Україна приєдналася в установленому порядку (Директивах ЕС с охраны труда, трудовые нормы Международной организации труда, Конвенции и Рекомендации МОТ), підзаконні нормативні акти: Укази і розпорядження Президента України, рішення Уряду України, нормативні акти міністерств та інших центральних органів державної влади.

Базується законодавство України про охорону праці на конституційному праві всіх громадян України на належні, безпечні і здорові умови праці, гарантовані статтею 43 Конституції України.

Інші статті Конституції встановлюють право громадян на соціальний захист, що включає право забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності (ст. 46); охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування (ст. 49); право знати свої права та обов’язки (ст. 57) та інші загальні права громадян, в тому числі, право на охорону праці.

Основні положення Закону України «Про охорону праці» визначають основні засади державної політики в галузі охорони праці, які базуються на принципах:

- пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

- підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;

- комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавних, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;

- соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

Перший розділ містить загальні положення, які майже повністю було розглянуто вище. Решта розділів – це

- Гарантії прав на охорону праці (розділ ІІ, ст. ст. 5 – 12);

- Організація охорони праці (розділ ІІІ, ст. ст. 13 – 24);

- Стимулювання охорони праці (розділ ІV, ст. ст. 25 – 26);

- Нормативно-правові акти з охорони праці (розділ V, ст. ст. 27 – 30);

- Державне управління охороною праці (розділ VІ, ст. ст. 31 – 37);

- Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці (розділ VІІ, ст. ст. 38 – 42);

- Відповідальність працівників за порушення законодавства про охорону праці (розділ VІІІ, ст. ст. 43 – 44).

Залог успеха в развитии охраны труда, в решении проблемы гигиены труда, физиологии труда, в обеспечении безопасных условий труда, снижении проф. заболеваний и производственного травматизма, профилактики отравлений и вредного воздействия на работающих физических факторов производственной среды заключается в знании и постоянном соблюдении всеми участниками производственных процессов законов о труде и правил по охране здоровья трудящихся.

Конституцией закреплено право на труд, охрану здоровья, право на отдых для всех граждан Украины.

Эти права обеспечиваются установлением для рабочих и служащих восьмичасового рабочего дня продолжительностью рабочего времени, не превышающей 41 ч. в неделю, при двух выходных днях. Для ряда профессий с тяжелыми условиями работы установлен сокращенный рабочий день до шести часов и до четырех часов в цехах с особо тяжелыми условиями работы. Установлены ежегодные оплачиваемые отпуска рабочим и служащим продолжительностью не менее 15 рабочих дней. Большинство рабочих и специалистов имеют отпуск продолжительностью 18, 24 рабочих дня (в зависимости от характера выполняемой работы). Учащаяся молодежь отдыхает в летнее и зимнее время (каникулы).

Работа в выходные дни запрещается. Привлечение отдельных рабочих и служащих к работе в выходные дни допускается только с разрешения заводского комитета профессионального союза и лишь в следующих исключительных случаях: для предотвращения или ликвидации стихийного бедствия, производственной аварии, предотвращения несчастных случаев, гибели государственного или общественного имущества.

Дополнительные ежегодные отпуска предоставляются рабочим и служащим, занятым на работах с вредными условиями труда, работникам с ненормированным рабочим днем (руководящего, административно-управленческого, технического и хозяйственного персонала).

В целях безопасности труда и профилактики профессиональных заболеваний предусмотрены обязательные медицинские осмотры при поступлении на работу и периодические во время работы.

Учитывая физиологические особенности организма женщин, законодательством предусмотрена целая система мер (кроме общих для всех) охраняющих труд женщин.

Учитывая особенности организма подростков и в целях охраны их здоровья законодательство не допускает приема на работу лиц моложе 16 лет.

Обеспечение здоровых и безопасных условий труда возлагается на администрацию предприятия. Администрация обязана внедрять современные средства техники безопасности, предупреждающие производственный травматизм, и обеспечивать санитарно-гигиенические условия, предотвращающие возникновение профессиональных заболеваний рабочих и служащих на основании единых общих и отраслевых правил по охране труда.

Закон “Про охорону праці” зобов‘язує роботодавця створити на кожному робочому місці, в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

При заключении трудового договора гражданин должен быть проинформирован работодателем под расписку об условиях труда, где он будет работать, опасных и вредных производственных факторах, которые еще не устранены, возможных последствиях их влияния на здоровье и о его правах на льготы и компенсации за работу в таких условиях в соответствии с законодательством и коллективным договором.

З цією метою роботодавець повинен створити і забезпечити функціонування системи управління охороною праці, для чого він:

- створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці; затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

- розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

- забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

- впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

- забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

- забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

- здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

- організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

- вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

За порушення зазначених вимог роботодавець несе безпосередню відповідальність.

К положительным моментам Закона Украины “Об охране труда” безспорно принадлежит закрепление за государством функций управления и надзора за охраной труда.

Служба охорони праці підприємства

На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується Держнаглядохоронпраці. На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку. На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю.

Спеціалісти служби охорони праці мають право представляти підприємство в державних та громадських установах при розгляді питань охорони праці, безперешкодно в будь-який час відвідувати виробничі об'єкти, структурні підрозділи підприємства, порушувати клопотання про заохочення працівників, котрі беруть активну участь у підвищенні безпеки та покращенні умов праці, а у разі виявлення порушень охорони праці:

- видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці;

- вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

- зупиняти роботу виробництва, дільниці, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих;

- надсилати роботодавцю подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці.

Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише роботодавець.

Комісія з питань охорони праці підприємства

З метою забезпечення пропорційної участі працівників у вирішенні будь-яких питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за рішенням трудового колективу на підприємстві відповідно до статті 16 Закону “Про охорону праці” може створюватися комісія з питань охорони праці.

Комісія складається з представників роботодавця та професійної спілки, а також спеціалістів з безпеки, гігієни праці та інших служб підприємства с целью привлечения представителей работодателя и трудового коллектива к сотрудничеству в области управления охраной труда на предприятии відповідно до типового положення, що затверджується Держнаглядохоронпраці.

Основами законодательства о труде на администрацию предприятия возлагается проведение инструктажа рабочих и служащих по технике безопасности, производственной санитарии, противопожарной охране и другим правилам охраны труда, а также постоянный контроль за соблюдением работниками всех требований инструкций по охране труда.

Рабочие и служащие обязаны соблюдать установленные требования обращения с аппаратурой и оборудованием и пользоваться выдаваемыми им средствами индивидуальной защиты.

Надзор и контроль за соблюдением законодательства по охране труда.

Надзор и контроль юридически делятся на предупредительный и текущий.

Предупредительный надзор - соблюдение требований по охране труда до начала строительства предприятия или запуска нового изделия путем согласования созданных проектными организациями проектов и запрета на внедрение нового технологического процесса или изделия с нарушением требований охраны труда. На этой стадии надзора происходит предупреждение будущего нарушения требований охраны труда при их эксплуатации.

Текущий надзор – это надзор ежедневный, систематический за соблюдением требований по охране труда к действующему технологическому процессу. Он проводится органами надзора и контроля путем обследований и проверок.

Для обеспечения эффективности текущего надзора за состоянием охраны труда на предприятиях радио- и электронной промышленности организован трехступенчатый контроль, который вводится администрацией по согласованию с комитетом профсоюза приказом по предприятию.

Указанный контроль состоит в следующем:

· первая ступень – осуществляется мастером и общественным инспектором по охране труда. Ежедневно перед началом работы они проверяют состояние оборудования, инструмента, оградительных устройств и др.;

· вторая ступень – осуществляется начальником цеха и старшим общественным инспектором охраны труда совместно с технологом, механиком и энергетиком цеха. Один раз в неделю, в установленный приказом по предприятию день, они проверяют на всех участках работу руководителей этих участков и общественных инспекторов по охране труда и эффективность контроля первой ступени, а также выполнение мероприятий, предусмотренных соглашением.

Выявленные недостатки при первой и второй ступенях контроля, которые нельзя сразу устранить, записываются в “Журнал предложений по охране труда участка, цеха”.

· Третья ступень – осуществляется главным инженером и старшим общественным инспектором охраны труда предприятия с участием руководителя службы техники безопасности, главного механика, главного энергетика и главного технолога. Один или два раза в месяц в дни, установленные приказом по предприятию, они проверяют работу руководителей и старших общественных инспекторов охраны труда подразделений по улучшению условий труда и отдыха, а такжеэффективность контроля первой и второй ступеней.

По результатам контроля главный инженер совместно с заводским комитетом профсоюза и службой техники безопасности проводит совещание с руководителями и старшими общественными инспекторами охраны труда подразделений, на котором рассматриваются выявленные нарушения, и в случае необходимости издается приказ по предприятию для их устранения. За невыполнение мероприятий, намеченных совещанием или указанных в приказе, ответственные лица привлекаются к дисциплинарным взысканиям в соответствии с правилами внутреннего трудового распорядка предприятия.

В соответствии с Законом Украины “Об охране труда” (ст.44) Государственный надзор за соблюдением законодательных и других нормативных актов об охране труда осуществляют:

· органы государственного надзора за охраной труда (Госнадзорохоронтруда);

· органы государственного надзора за ядерной и радиационной безопасностью;

· органы государственного пожарного надзора управления пожарной охраны Министерства внутренних дел Украины;

· органы и учреждения санитарно-эпидемологичекой службы Министерства здравоохранения Украины.

Высший государственный надзор за соблюдением и точным исполнением законов о труде, в том числе и по охране труда осуществляется Генеральным прокурором Украины и подчиненными ему прокурорами.

Общественный контроль – это контроль с правом проверки выполнения действующего законодательства по охране труда, предоставленным государством профсоюзным организациям, которые осуществляют надзор и контроль через свои выборные органы.