Рішення службової особи органу прокуратури вищого рівня є остаточним і не підлягає оскарженню до суду, інших органів державної влади, їх посадових чи службових осіб

1. Частиною 1 коментованої статті визначено, що службова особа органу прокуратури вищого рівня, до якої надійшла скарга на рішення, дію чи бездіяльність прокурора, зобов’язана розглянути цю скаргу протягом трьох днів з моменту її надходження. Вказаним строком має охоплюватись весь час на вивчення змісту скарги та документів, що до неї долучаються, матеріалів кримінального провадження, що мають відношення до оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, отримання та аналізу пояснень слідчого та прокурора, проведення інших перевірочних дій та безпосередній розгляд поданої скарги.

2. З метою належної перевірки законності і обґрунтованості оскаржуваних дій чи бездіяльності і рішень прокурора прокурор вищого рівня має право витребувати матеріали, якими обґрунтовуються оскаржувані рішення чи дії, та на підставі яких була припущена оскаржувана бездіяльність прокурора. Ними можуть бути: протоколи процесуальних, слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, пояснення громадян і посадових осіб, матеріали ревізії, документи, матеріали оперативно-розшукової діяльності, інші процесуальні документи, раніше винесені прокурором, слідчим, суддею рішення (вироки, постанови, ухвали тощо).

3. Відповідно до ч. 3 ст. 110 КПК рішення прокурора приймається у формі постанови. Зміст постанови за результатами розгляду скарги слідчого на рішення, дії чи бездіяльність прокурора має відповідати вимогам ч. 5 ст. 110 КПК (див. коментар до ст. 110 КПК).

4. Постанова прокурора вищого рівня за результатами розгляду скарги слідчого на рішення, дії чи бездіяльність прокурора під час досудового розслідування може бути про 1) скасування рішення і прийняття нового рішення, визнання незаконними вчинених дії чи бездіяльності і зобов’язання вчинити нову дію. Визнання прокурором вищого рівня рішення, дії чи бездіяльності прокурора незаконним тягне втрату таким рішенням юридичної сили та виникнення обов’язку підпорядкованого прокурора усунути припущене порушення. Одночасно із визнанням рішення, дії чи бездіяльності прокурора незаконним або необґрунтованим в постанові прокурор вищого рівня може зазначити про те, що він зобов’язує посадову особу усунути припущене порушення, визначивши, яку саме дію необхідно припинити чи вчинити. Треба враховувати, що прокурор вищого рівня може самостійно прийняти те рішення, яке має бути прийняте підпорядкованим прокурором на виконання постанови, прийнятої за результатами розгляду скарги слідчого на його рішення, дії чи бездіяльність. Відповідно до ч.3 коментованої статті при скасуванні рішення, визнанні незаконними вчинених дії чи бездіяльності службова особа органу прокуратури вищого рівня має право здійснити заміну одного прокурора на іншого з числа службових осіб органів прокуратури того ж рівня в досудовому провадженні, де було прийняте або вчинене незаконне рішення, дія чи бездіяльність; 2) зміну рішення в частині. У випадку часткового визнання оскаржуваного слідчим рішення прокурора незаконним або необґрунтованим, прокурор вищого рівня може самостійно змінити оскаржуване рішення. Положення ч. 3 коментованої статті можуть бути застосовані і в данному випадку; 3) залишення рішення чинним, визнання законними вчинених дії чи бездіяльності. Постанова про залишення рішення прокурора чинним, визнання законними вчинених дії чи бездіяльності та про одночасну відмову у задоволенні скарги слідчого на рішення, дії чи бездіяльності прокурора виноситься у випадку встановлення законності прийняття оскаржуваних рішень чи здійснення оскаржуваних дій (бездіяльності) прокурором. В такому випадку прокурор вищого рівня не вправі наполягати на тому, щоб слідчий виконав вказівки, які суперечать його внутрішньому переконанню. У даному разі цей прокурор доручає провадження слідства в цій справі іншому слідчому.

5. Службова особа органу прокуратури вищого рівня, яка розглядала скаргу слідчого на рішення, дію чи бездіяльність прокурора, зобов’язана надіслати своє рішення слідчому та прокурору, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржувалися. Повідомлення інших учасників кримінального провадження про подання скарги слідчим на рішення, дії чи бездіяльність прокурора та про рішення, прийнятті прокурором вищого рівня за наслідками розгляду поданої скарги, законом не передбачено.

6. Рішення службової особи органу прокуратури вищого рівня є остаточним і не підлягає оскарженню до суду, інших органів державної влади, їх посадових чи службових осіб.