Стаття 306. Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318–380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги.

Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

1. Слідчий суддя, який прийняв скаргу до свого провадження, зобов’язаний повідомити скаржнику, а також слідчому чи прокурору, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, про місце і час розгляду скарги.

2. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. При цьому відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

3. Законом визначено два можливі строки для розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування: 1) не пізніше 72 годин з моменту надходження відповідної скарги; 2) не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги на рішення про закриття кримінального провадження. Вказаними строками має охоплюватись весь час на вивчення змісту скарги та документів, що до неї долучаються, матеріалів кримінального провадження, що мають відношення до оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності, отримання та аналізу пояснень слідчого чи прокурора, проведення інших перевірочних дій та безпосередній судовий розгляд поданої скарги.

4. З метою належної перевірки законності і обґрунтованості оскаржуваних дій чи бездіяльності і рішень слідчого, прокурора слідчий суддя має право витребувати матеріали, якими обґрунтовуються оскаржувані рішення чи дії, та на підставі яких була припущена оскаржувана бездіяльність слідчого чи прокурора. Ними можуть бути: протоколи процесуальних, слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, пояснення громадян і посадових осіб, матеріали ревізії, документи, матеріали оперативно-розшукової діяльності, інші процесуальні документи, раніше винесені прокурором, слідчим, суддею рішення (вироки, постанови, ухвали тощо).

5. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст. 318–380 КПК, з урахуванням положень коментованої глави КПК.

6. В усякому разі, скарга, що надійшла до суду, має бути розглянута у відкритому судовому засіданні. Розгляд скарги здійснюється слідчим суддею одноособово. Для розгляду скарги запрошуються скаржник, його захисник, представник та законний представник, слідчий чи прокурор, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується, а також інші особи, чиї інтереси безпосередньо зачіпаються в зв’язку із розглядом поданої скарги. У випадку неявки викликаних в засідання осіб слідчий суддя перевіряє своєчасність їх оповіщення про дату, час та місце розгляду скарги і розглядає питання про можливість прийняття рішення по скарзі за відсутності будь-кого з вказаних осіб.

7. Скаржник, його захисник, представник чи законний представник можуть надати судові відповідні дані, які є необхідними для правильного та об’єктивного вирішення поданої скарги. З цією ж метою слідчий суддя вправі витребувати необхідні матеріали за своєю ініціативою.

8. Обґрунтування скарги заявником в судовому засіданні полягає в роз’ясненні та аргументуванні доводів, викладених у скарзі, їх підтвердженні наявними у скаржника фактичними даними та документами. Право виступити з реплікою означає для скаржника відреагувати на виступи осіб, що беруть участь в розгляді скарги, в тому числі на думку прокурора з приводу наявності чи відсутності підстав для задоволення скарги.

9. При дослідженні обґрунтованості скарги слідчий суддя має перевірити, чи дотриманий процесуальний порядок винесення оскаржуваного рішення чи проведення оскаржуваної дії, чи мала посадова особа, що припустила прийняття оскаржуваного рішення, здійснення дії чи бездіяльності, необхідні повноваження, чи немає обставин, що тягнуть закриття провадження.

10. Якщо слідчий суддя скасовує оскаржувані рішення чи визнає незаконними оскаржувані дії чи бездіяльність слідчого та прокурора, він вказує, які порушення норм кримінального матеріального чи процесуального закону були припущені та які дії належить припинити або здійснити слідчому чи прокурору.