Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора не зупиняє їх виконання

1. Скарга слідчого на рішення, дію чи бездіяльність прокурора повинна подаватися в письмовій формі. Будь-яких спеціальних вимог до її форми та змісту немає. Однак, як мінімум, скарга повинна містити назву органу прокуратури та посаду прокурора, до якого вона адресована, на рішення, дії чи бездіяльність якого прокурора скарга подається, та бути підписана скаржником. Законодавець, встановлюючи лише письмову форму оскарження рішень, дій чи бездіяльності прокурора до прокурора вищого рівня, таким чином підкреслює необхідність надання цьому прокуророві матеріалів досудового провадження та письмових заперечень щодо оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, що здійснює нагляд за дотриманням законності під час дізнання та досудового слідства. Надання слідчому права подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора виступає суттєвою гарантією незалежності слідчого під час провадження досудового розслідування.

2. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора, передбачені коментованою статтею, можуть бути подані не пізніше трьох днів з моменту прийняття (вчинення) оскаржуваних рішення, дії чи бездіяльності. В данному випадку необхідно враховувати, що 1) якщо рішення прокурора оформлюється постановою чи письмовою вказівкою, строк подання скарги починається з вхідної дати отримання кореспонденції слідчим; 2) якщо оскаржуються дії прокурора, строк подання скарги починається з дня здійснення оскаржуваних дій (проведення процесуальних, слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій); 3) якщо оскаржуються дії прокурора, про які скаржникові не було відомо, строк подання скарги починається з дня отримання слідчим протоколів проведення оскаржуваних дій; 4) якщо оскаржується бездіяльність прокурора, строк подання скарги починається з дня, наступного після останнього дня терміну виконання дій, які прокурор зобов’язаний був вчинити у визначений цим Кодексом строк.

3. Скарги подаються прокурору вищого рівня, порівняно з тим, чиї дії (бездіяльність), рішення оскаржуються. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про прокуратуру» органи прокуратури України становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням прокурорів прокурорам вищого рівня.

4. Рівень прокуратур визначається встановленою системою органів прокуратури (див. ст. 13 Закону України «Про прокуратуру»). На вершині цієї системи стоїть Генеральний прокурор України. Нижчого рівня по відношенню до нього є усі прокурори системи, тобто прокурори обласного рівня (прокуратура Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, військових регіонів, Військово-Морських Сил) і районного (прокуратури районів, міст, міжрайонні, спеціалізовані, військових гарнізонів). По відношенню до прокуратур районного рівня вищими є прокуратури обласного рівня.

5. Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора не зупиняє їх виконання. Ніяких винятків з цього загального положення закон не встановлює. Водночас, закон не забороняє слідчому у своїй скарзі викласти прохання про зупинення виконання оскаржуваних рішень чи дій прокурора до моменту розгляду скарги прокурором вищого рівня по суті та прийняття відповідного рішення, передбаченого ч. 2 ст. 313 КПК. При цьому прокурор вищого рівня за ініціативою слідчого, що подав скаргу, чи за власною ініціативою, керуючись ст. 36 КПК та ст. 6 Закону України «Про прокуратуру», має право надати слідчому чи прокурору нижчого рівня вказівку про зупинення виконання оскаржуваного рішення чи дії.