Постановка задачі і зміст відповіді

Реальні ситуації дуже рідко бувають чітко обумовленими, оскільки, як вже було відмічено вище, складні взаємодії досліджуваного об’єкту з його оточенням призводять до значних утруднень при їх описах. Досвід показує, що у багатьох випадках практично неможливо відразу чітко сформулювати задачу так, щоб на її основі стало б можливим створення моделі. Процес народження задачі, який називають постановкою задачі, фактично зводиться до послідовних
переформулювань проблеми – змінам її сюжетної основи шляхом заміни реальних об’єктів на їх абстрактні образи. Так, навіть в наведеному вище простому прикладі про оцінку довжини дроту ми замінили будинки і поверхню землі прямими відрізками, і тільки тоді
задача звелася до знаходження довжини гіпотенузи прямокутного трикутника.

Завершується постановка задачі словесним (текстовим) і математичним описом умови задачі. Словесне формулювання задачі
разом із пояснювальними рисунками або схемами називають змістовою (концептуальною) моделлю, а зв’язки між характеристиками об’єктів (параметрами), записані у вигляді рівнянь, нерівностей,
логічних виразів, є математичною моделлю. Як правило, на етапі
постановки задачі встановлюються типи початкових даних і результатів моделювання.

Відповідь (тобто результат дослідження моделі), як уже відзначалося, повинна давати можливість:

- прогнозування нових результатів;

- отримання відомостей про невідомі властивості об’єкту;

- полегшення ухвалення рішень;

- здійснення автоматичного управління.

Відповідь у моделюванні – це не обов’язково те, до чого ми звикли в шкільній математиці, фізиці, хімії: х = 17, R = 400 Ом або
М = 98·10^-3 кг/моль тощо. Результатами моделювання можуть бути, крім того, таблиці чисел, символів або слів, діаграми, що відповіда­ють їм, графіки, креслення тощо.

Отриману відповідь необхідно проаналізувати й осмислити.
Виконують це люди (фахівці), вони і роблять необхідні висновки.