 |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
Трьома факторами, розглянутими вище
|
|
48. Календарний період часу, впродовж якого оброблюваний виріб (послуга) або партія виробів проходять усі операції процесу або певної його частини і перетворюються на завершений продукт (послугу), - це:
1. Життєвий цикл товару (послуги).
2. Операційний цикл.
3. Технологічний процес.
4. Операційний процес.
49. Кінцевим завданням управління режимом операційної
системи є:
1. Оптимальне співвідношення поточної і довгострокової ефективностей.
2. Перехід системи до нового оптимального рівня.
3. Оптимізація поточної ефективності.
4. Перехід системи до попереднього стану.
50. Ціллю проектування операційної системи є:
1. Необхідність оновлення операційної системи.
2. Одержання максимального ефекту від використання системи на одиницю застосованих ресурсів.
3. Необхідність зміни базових технологій і поколінь машин та. оновлення об'єктів інфраструктури.
4. Усі відповіді правильні.
51. Ефект операційної системи можна максимізувати такими засобами, як:
1. Значним вкладанням об'ємів ресурсів у систему.
2. Оптимізацією оператора перетворення.
3. Оптимізацією оператора, що визначає конкретний вид критерію ефективності.
4. Оптимізацією оператора перетворення при значному вкладанні об'ємів ресурсів у систему
52. Основні підходи до побудови операційних систем:
1. Процесний, системний, ситуаційний підходи.
2. Функціональний, галузевий, організаційний.
3. Функціональний, організаційний.
4. Ситуаційний, системний.
53. Підхід, побудований на основі виділення і формалізованого опису послідовних або паралельних функцій, необхідних для одержання шуканого результату, це:
1. Процесний підхід.
2. Функціональний підхід.
3. Галузевий підхід.
4. Організаційний підхід.
54. В основі ієрархічної побудови операційних систем є:
1. Множина допустимих структур системи.
2. Спеціалізація робіт.
3. Базова технологія.
4. Структуризація.
55. Що таке технологія?
1. Засіб перетворення вхідних елементів.
2. Метод перетворення ресурсів операційної системи, у процесі якого створюється товар або послуга для споживача.
3. Вихідні елементи (кінцеві результати праці) операційної системи.
4. Засіб перетворення вхідних елементів операційної системи.
56. До якої фази створення нового продукту належить цикл "проектування-модель-тестування"?
1. Розробка концепції.
2. Планування продукту.
3. Інженерне проектування продукту і процесу.
4. Пілотне виробництво і нарощення об'єму.
57. Для забезпечення якнайменшої вартості при проектуванні продукції (послуг) застосовують:
1. Конструкторський аналіз процесу зборки.
2. Аналіз процесу.
3. Функціонально-вартісний аналіз.
4. Аналіз беззбитковості виробництва.
58. В операційних маршрутних картах відображено:
1. Маршрути руху заготовок по операціях технологічного процесу.
2. Зміни продукції в міру послідовного виготовлення на відповідному виробничому устаткуванні.
3. Порядок з'єднання окремих компонентів в процесі зборки.
4. Відомості про структуру виробничого потоку.
59. До операційних технологій належать:
1. Технології у виробництві.
2. Технології у сфері послуг.
3. Технології у матеріалознавстві.
4. Технології у виробництві та у сфері послуг.
.
60. До нових технологій у виробництві не відносять:
1. Системи технічного забезпечення.
2. Системи програмного забезпечення.
3. Автоматизовані системи планування і управління виробництвом.
4. Система розпізнавання зразків.
61. Вигоди від впровадження нових технологій:
1. Збільшення асортименту продукції.
2. Поліпшення характеристики і якості продукції.
3. Скорочення тривалості операційного циклу.
4. Усі відповіді правильні.
62. Ризиками освоєння нових технологій є:
1. Виробничі і технологічні ризики.
2. Організаційні ризики.
3. Ризики, пов'язані з навколишнім середовищем і ринкові ризики.
4. Усі відповіді правильні.
63. Особливості сфери послуг, які ускладнюють проектування:
1. Високий рівень взаємодії з клієнтом.
2. Необхідність індивідуалізації послуг.
3. Необхідність поєднання маркетингової та операційної функцій.
4. Індивідуалізація послуг з високим рівнем взаємодії з клієнтом.
64. Сервісний план - це:
1. Один із засобів, за допомогою якого забезпечується єдиний напрямок зусиль членів організації для досягнення її цілей.
2. Чітке розмежування між високим ступенем контакту з клієнтом і тими операціями, за якими клієнт спостерігати не може.
3. Встановлення цілей і завдань розвитку об'єктів операційної системи, встановлення шляхів та засобів їх досягнення.
4. Розроблення можливих варіантів сервісних гарантій.
65. Сервісні гарантії є:
1. Беззастережними.
2. Істотними для клієнта.
3. Зрозумілими та здійсненними без зайвих зусиль.
4. Усі відповіді правильні.
66. В систему масового обслуговування входять такі компоненти:
1. Вихідна генеральна сукупність користувачів сервісної системи.
2. Канал обслуговування.
3. Нескінченна генеральна сукупність.
4. Кінцева генеральна сукупність.
67. Основними характеристиками черг є:
1. Довжина черги.
2. Кількість черг (хвостів).
3. Дисципліна черги.
4. Усі відповіді правильні.
68. Потужність операційної системи - це:
1. Здатність операційної системи до виконання кількості операцій за одиницю часу.
2. Запланований обсяг виробництва продукції чи надання послуг.
3. Мінімальний вихід операційної системи за визначений час.
4. "Фізична норма" вироблення продукції чи послуг.
69. Нормативна потужність операційної системи - це:
1. Потужність, що відповідає найбільш потужному компоненту.
2. Вимір максимуму потужності на відібраних компонентах системи.
3. Кількість операцій, що можуть бути виконані при певному знятті фактора невизначеності на всіх рівнях і ланках операційної системи.
4. Кількість операцій і процедур, що дозволяє зберегти компоненти і ланки операційної системи в робочому стані.
70. Оптимальна потужність операційної системи - це:
1. Рівень, що дозволяє використовувати головну ланку операційної системи зі збереженням 10-30% резерву потужності.
2. Кількість операцій і процедур, що дозволяє зберегти компоненти і ланки операційної системи в робочому стані.
3. Вимір максимуму потужності на відібраних компонентах системи.
4. Кількість операцій, що можуть бути виконані при певному знятті фактора невизначеності на всіх рівнях і ланках операційної системи.
71. Методи оптимізації потужності операційної системи:
1. Балансовий метод.
2. Метод вузьких місць.
3. Метод виявлення зайвих потужностей.
4. Усі вище перелічені методи.
72. Операційні менеджери для прогнозування показників функціонування операційних систем використовують:
1. Трендове проектування та факторний прогноз.
2. Виробничі функції та аналіз критичної точки.
3. "Дерево рішень" та методи математичного прогнозування.
4. Усі вище названі методи.
73. Трендове проектування дозволяє:
1. Виявити причинно-наслідкові зв'язки між прогнозованими величинами і факторами, що визначають їхній рівень.
2. Встановити лінію тренда по серії точок минулих даних і потім проектувати лінію в майбутнє для середньо- і довгострокових прогнозів.
3. Прогнозувати потужності операційних систем при відомих обмеженнях.
4. Визначити критичну точку, аналіз якої вимагає оцінки постійних витрат, змінних витрат і доходу.
74. Ціль стратегічного планування виробничих потужностей полягає у:
1. Забезпеченні методів визначення такого загального рівня потужності капіталомістких ресурсів, який найкраще підтримував би довгострокову конкурентну стратегію компанії.
2. Забезпеченні методів визначення такого загального рівня потужності капіталомістких ресурсів, який найкраще підтримував би короткострокову конкурентну стратегію компанії.
3. Забезпеченні методів визначення такого загального рівня потужності капіталомістких ресурсів, який найкраще відображав би перспективу розвитку компанії.
4. Забезпеченні методів визначення такого загального рівня потужності капіталомістких ресурсів, який найкраще підтримував би політику організації.
75. При розрахунках виробничих потужностей враховують:
1. Власне та орендоване обладнання.
2. Весь парк діючого обладнання.
3. Лише власне обладнання.
4. Лише орендоване обладнання.
76. Середньорічна потужність підприємства розраховується:
1. Як потужність на кінець планового періоду, скоригована на приріст потужності в поточному періоді і зменшення потужності за рахунок вибуття.
2. Як потужність на кінець планового періоду, скоригована не тільки на приріст, зменшення потужності, але й на строки її введення (вибуття).
3. Як середньоарифметичне вихідної і вхідної потужностей.
4. Як потужність на початок планового року, скоригована на строки її введення.
77. Які з наведених факторів не сприяють підвищенню ефективності використання виробничих потужностей підприємства?
1. Збільшення змінності роботи обладнання.
2. Підвищення частки активної частини в загальному обсязі основних фондів.
3. Підвищення ступеня оновлення устаткування.
4. Зниження серійності випуску продукції.
78. Які фактори, що впливають на ефективність використання виробничих потужностей, можна віднести до регульованих підприємством?
1. Темпи науково-технічного прогресу.
2. Конкурентне середовище підприємства.
3. Асортимент та серійність випуску продукції.
4. Вартість закупівлі основних фондів.
79. Концепція фокусування потужностей (Capacity Focus)
реалізується через:
1. Механізм "завод у заводі" (Plant Within Plant - PWP).
2. Ефект масштабу.
3. Забезпечення умов для зростання економічної ефективності діяльності підприємства і одержання необхідного обсягу прибутку.
4. Механізм техніко-економічних розрахунків.
80. Гнучкість виробничих потужностей означає:
1. Здатність підприємства швидко збільшувати або зменшувати обсяг виробництва.
2. Здатність підприємства підтримувати запланований обсяг виробництва продукції.
3. Здатність підприємства забезпечувати умови для зростання обсягу випуску продукції при повному використанні виробничого обладнання.
4. Здатність підприємства забезпечувати підвищення ступеня оновлення устаткування.
81. Відмінність планування виробничої потужності у виробничій сфері від пропускної здатності сервісного підприємства:
1. Сервісні потужності набагато більше залежать від часу.
2. Сервісні потужності набагато більше залежать від місця розташування.
3. Сервісні потужності більше піддаються коливанням попиту.
4. Усі вище перелічені відповіді правильні.
82. На якій фазі пропускної здатності сервісних підприємств сервісний бізнес ретельно продумується й організовується:
1. Підприємницька фаза.
2. Організаційна фаза.
3. Фаза росту.
4. Фаза зрілості.
83. На якій фазі пропускної здатності сервісних підприємств сервісна фірма вже охоплює велику частину свого потенційного ринку і втрачає більшість своїх вихідних унікальних характеристик:
1. Підприємницька фаза.
2. Організаційна фаза.
3. Фаза росту.
4. Фаза зрілості.
84. При виконанні макроаналізу використовують наступні методи розміщення промислових підприємств:
1. Фактор рейтингової системи.
2. Метод лінійного програмування.
3. Метод центру ваги.
4. Усі вище перелічені.
85. При складанні плану розміщення устаткування не слід враховувати наступні чинники і обмеження:
1. Доступний простір.
2. Безпека.
3. Доступ.
4. Плинність кадрів.
86. Варіанти розміщення устаткування:
1. Функціональне (технологічне) розміщення.
2. Розміщення по видах продуктів.
3. Розміщення по групах операцій (технологій).
4. Усі вище названі.
87. Функціональне (технологічне) розміщення - це:
1. Приписування устаткування і робочої сила до якогось одного продукту.
2. Групування устаткування, що виконує схожі функції.
3. Групування продуктів за технологічними осередками, ґрунтуючись на схожості їхніх технологічних процесів.
4. Розміщення устаткування за принципом обслуговування нерухомого об'єкта.
88. "Сервісний ландшафт" - це:
1. Фізичне середовище, де надаються послуги, яке впливає на споживачів і обслуговуючий персонал.
2. Планування шляху руху клієнтів і групування товарів.
3. Фізичне середовище, де створені умови для спілкування і командної роботи компанії.
4. Складські приміщення, що виглядають як великі магазини і вимагають наявності співробітника, що стежить за цінами та асортиментом інших фірм.
89. Планування трудового процесу- це:
1. Планування навчання робітників для виконання робіт, що вимагають високої кваліфікації.
2. Трудова діяльність окремого працівника або групи у визначених виробничих умовах.
3. Залучення працюючих до планування й організації роботи.
4. Організаційні заходи, що гарантують значні стимули.
90. До переваг спеціалізації праці не належать:
1. Швидке навчання робітників.
2. Можливість жорсткого контролю за робочим потоком і завантаженістю роботою.
3. Обмежена гнучкість процесу освоєння виробництва нових виробів.
4. Висока продуктивність завдяки простій і одноманітній роботі.
91. Соціотехнічна система праці базується на:
1. Системі праці з розширеними обов'язками, але поширюється на бригаду або робочу групу і посилюється зацікавленістю робочої групи в удосконаленні технологічного процесу.
2. Системі праці з горизонтально розширеними обов'язками, але поширюється на бригаду або робочу групу і посилюється зацікавленістю робочої групи в удосконаленні технологічного процесу.
3. Системі праці з вертикально розширеними обов'язками, але поширюється на бригаду або робочу групу і посилюється зацікавленістю робочої групи в удосконаленні технологічного процесу.
4. Системі праці з розширеними обов'язками, але не поширюється на бригаду або робочу групу.
92. Методи дослідження діяльності у виробничому процесі:
1. Побудова карт операцій, карт одночасного руху, використання принципів економії руху.
2. Побудова схем потоків, планів обслуговування, карт виробничого процесу.
3. Побудова карт видів діяльності, діаграм "робітник - машина".
4. Побудова карт видів діяльності, діаграми "робота бригади".
93. Методи дослідження діяльності при взаємодії робітника з обладнанням:
1. Побудова карт видів діяльності, діаграми "робота бригади".
2. Побудова карт видів діяльності, діаграм "робітник - машина".
3. Побудова карт операцій, карт одночасного руху, використання принципів економії руху.
4. Побудова схем потоків, планів обслуговування, карт виробничого процесу.
94. Розрахунок норм для виконання наступних цілей:
1. Для складання графіка робіт і розподілу потужностей.
2. Для забезпечення об'єктивної основи мотивації робочої сили і виміру виконаної роботи.
3. Для визначення вразливих місць і наступного їхнього удосконалення.
4. Усі вище перелічені відповіді правильні.
95. Основні методи нормування праці:
1. Хронометраж та метод вибіркового спостереження за трудовим процесом.
2. Метод елементних нормативів.
3. Системи мікроелементного нормування.
4. Усі вище перелічені методи.
96. Хронометраж:
1. Виконують за допомогою секундоміра безпосередньо на робочому місці або шляхом аналізу відеозапису трудового процесу.
2. Виконують при дослідженні частини, або вибірки, якої-небудь діяльності.
3. Виконується за допомогою фіксування норми виробітку.
4. Виконують за допомогою табличних нормативів.
97. Нормативи витрат праці на виробництво продукції розробляються:
1. Державою.
2. Самостійно кожним підприємством.
3. Кожною ланкою підприємства окремо.
4. Кожним виробничим підрозділом.
98. Чи може нарахована заробітна плата бути нижчою від встановленого державою мінімального рівня'
1. Може, якщо не відпрацьована повна місячна норма робочого часу.
Дата публикования: 2014-12-11; Прочитано: 3546 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!
