Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування та географічне зазначення

Комерційне (фірмове) найменування має своїм призначенням індивідуалізацію даного підприємства, організації чи установи, передусім виокремлення її підприємницької чи будь-якої іншої діяльності. Така індивідуалізація необхідна для підкреслення, пропаганди якіс­них ознак діяльності, збереження, розвитку та правової охорони фірмового найменування. Проте йдеться про правову охорону фірмового найменування не як про самоціль, а як про правову охорону назви фірми, яка має це найменування, її ділової репутації, її престижу, авторитету. Ця ділова репутація досягається зусиллями цілого (великого чи малого) колективу, його розумінням потреб ринку, зокрема споживачів, умінням організувати підприємницьку діяльність, підприємливість своєї фірми. Усе це спонукає користувача комерційного (фірмового) найменування оберігати свою назву, тобто престиж фірми. При цьому прагнення оберігати престиж фірми реалізовується двома способами.

Перший — це заборона використовувати такі самі найменування іншим особам, тобто протидія неправомірному посяганню на пре­стиж, ділову репутацію фірми.

Другий спосіб полягає в тому, що фірма для підтримки і розвитку своєї ділової репутації має постійно піклуватися про свій авторитет, розвивати виробництво на якісно вищій технічній основі, використовувати енергоощадні технології, підвищувати постійно якість своєї про­дукції тощо. Використання фірмового найменування покладає на його користувача низку важливих обов'язків щодо свого іміджу.

Індивідуалізація підприємства, організації чи установи за допомогою фірмового найменування зумовлює потребу надати правову охорону такому найменуванню. Без правової охорони користування фірмовим найменуванням втрачає будь-який зміст. Але правова охо­рона фірмовому найменуванню з боку держави може бути надана лише за наявності певних умов.

Майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є:

• право на використання комерційного найменування;

• право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, у тому числі забороняти таке ви­користання;

• інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування передаються іншій особі лише разом з цілісним майно­вим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповід­ною частиною.

Чинність майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування припиняється у разі ліквідації юридичної особи та з інших підстав, установлених законом.

Правами інтелектуальної власності на географічне зазначення є:

• право на визнання позначення товару (послуги) географічним зазначенням;

• право на використання географічного зазначення;

• право перешкоджати неправомірному використанню географічного зазначення, у тому числі забороняти таке використання. Право перешкоджати неправомірному використанню географічного зазначення, в тому числі забороняти таке використання, належить будь-якій заінтересованій особі, зокрема, асоціації споживачів, установі, що має безпосереднє відношення до географічного місця чи від­повідного товару (послуги), та компетентному органу державної влади.

Права інтелектуальної власності на географічне зазначення, що належать окремим суб'єктам права інтелектуальної власності на географічне зазначення, встановлюються законом.

Право інтелектуальної власності на географічне зазначення є чинним з дати, наступної за датою державної реєстрації, і охороняється безстроково за умови збереження характеристик товару (послуги), позначених цим зазначенням.

Відповідно до ст. 160 Господарського кодексу України право на використання географічного зазначення мають лише суб'єкти господарювання, які виробляють товари (надають послуги), щодо яких здійснено державну реєстрацію відповідного географічного зазначення.

Використанням географічного зазначення суб'єктом господарювання вважається його застосування:

• на товарах, для яких зареєстровано це географічне зазначення, а також на упаковці;

• у рекламі, проспектах, рахунках, друкованих виданнях, офіційних бланках, вивісках тощо.

Суб'єкти господарювання, які здійснюють посередницьку діяльність, можуть використовувати свою торговельну марку, поряд із географічним зазначенням товару виробника, не інакше як на під­ставі договору. Умови надання правової охорони географічного за­значення визначаються законом.

Вироби іноземного походження або в установлених законодавством випадках їх упаковка, а також вироби вітчизняного виробництва чи їх упаковка, призначені для експорту, повинні містити інформа­цію про країну їх походження. Інформація про країну походження повинна розміщуватись у доступному місці виробу (упаковки) та нанесена у спосіб, що відповідає встановленим вимогам. Забороняється використання суб'єктами господарювання напису (клейма) «Виготовлено в Україні» або аналогічного за змістом щодо товарів іноземного походження. Уповноважені органи державної влади контролюють додержання зазначених вимог відповідно до закону (ст. 161 ГКУ).