Поняття та види екологічних прав громадян. Конституційні екологічні права громадян

Екологічні права громадян — це закріплена в законі і гарантована правом сукупність юридичних можливостей та засобів, які дозволя­ють задовольняти потреби громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів і забезпечен­ня екологічної безпеки. За юридичною сутністю екологічні права можна поділити на: а) конституційні; б) встановлені в спеціальних законах, переважна більшість норм яких спрямована на регулювання тих чи інших за характером екологічних відносин чи пов’язаних з цим відносин; в) передбачені підзаконними нормативними актами та договорами. Екологічні права за формою реалізації поділяються на індивіду-альні і колективні. Екологічні права також можна поділити залежно від захисту екологічних інтересів на екологічні майнові і особисті немайнові пра-ва. Екологічні права громадян у сфері охорони навколишнього при-родного середовища можна підрозділити на право: брати участь у заходах, що забезпечують раціональне використання природних об’єктів; громадських утворень у галузі екології; в обговоренні нор-мативних актів та інших заходів з метою запобігання негативним наслідкам; у проведенні екологічної експертизи тощо. Є й інші класифікації: поділ на галузеві та міжгалузеві еко­логічні права (залежно від суб'єктів реалізації)¹; на еколого-політичні, економічні, соціальні, культурні права (залежно від видів регульованих відносин). В Україні екологічні права належать до конституційних. Стат­тя 50 Конституції України закріпила право кожного на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої пору­шенням цього права шкоди. З метою забезпечення цього права кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бу­ти засекречена. Найбільш повний перелік екологічних прав громадян міститься у Законі України «Про охорону навколишнього природного сере­довища», який уперше закріпив екологічні права та обов'язки гро­мадян як правову категорію. Відповідно до ст. 9 закону кожен гро­мадянин України має право на: безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середо­вище (право на екологічну безпеку); участь в обговоренні та на внесення пропозицій до проектів нормативно-правових актів, матеріалів щодо розміщення, будів­ництва і реконструкції об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, внесення пропози­цій до органів державної влади та місцевого самоврядування, юри­дичних осіб, які беруть участь у прийнятті рішень із цих питань (право на участь в обговоренні проектів екологічно значущихрішень); участь у розробці та здійсненні заходів щодо охорони навко­лишнього природного середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів; здійснення загального і спеціального використання природ­них ресурсів; об'єднання в громадські природоохоронні формування; вільний доступ до інформації про стан навколишнього при­родного середовища (екологічна інформація) та вільне отримання, використання, поширення та зберігання такої інформації, за ви­нятком обмежень, встановлених законом (право на екологічну інформацію); участь у публічних слуханнях або відкритих засіданнях з питань впливу запланованої діяльності на навколишнє природне середовище на стадіях розміщення, проектування, будівництва і реконструкції об'єктів та проведенні громадської екологічної експертизи; одержання екологічної освіти; подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, запо­діяної їх здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на на­вколишнє природне середовище; Екологічні права громадян розглядаються й в іншому аспекті — як суб'єктивні права, що становлять сукупність повноважень фізичних осіб у галузі екології. За таких умов екологічні права гро­мадян — це персоніфіковані права, які належать кожній фізичній особі.

Слід розмежовувати екологічні права і екологічні інтереси, які не персоніфіковані й тому належать усім громадянам (суспільству). Екологічні права громадян розглядаються як забезпечені системою права юридичні можливості особи реалізувати у передбачених за­конодавством формах надані повноваження в галузі екології. Такі можливості випливають з мети та завдань екологічного законодав­ства. Екологічні інтереси — це природні і соціально зумовлені по­треби осіб у відповідній галузі, які випливають зі змісту норм еко­логічного законодавства. Вони задовольняються в процесі ре­алізації сукупності екологічних заходів: організаційних, технічних, економічних, превентивних та в процесі забезпечення екологічно­го порядку.