Поняття та види екологічних правовідносин. Особливості екологічних правовідносин

Суспільні відносини, що врегульовані еколого-пра­вовими нормами, тобто відносини, суб’єкти яких поділяються взаємними правами і обов’язками згідно з приписами норм екологічного права, носять назву екологічних правовідносин. Відносин: а) від­носини щодо охорони навколишнього природного середовища; б) відносини щодо використання природних ресурсів; в) відносини щодо забезпечення екологічної безпеки; г) відносини щодо форму­вання, збереження та раціонального використання екомережі.

Екологічні відносини як частина суспільних відносин мають схожість із майновими, адміністративними та іншими відносинами, які регулюються відповідними галузями права. Дана схожість проявляється у питаннях змісту власності, суб’єктному складі тих чи інших відносин… однак елементи схожості не дають підстав для їх ототожнення і тим більше поглинання екологічних відносин майновими чи адміністративними. Ці відносини існують самостійно. Особливості екологічних правовідносин:

- вони існують лише при наявності природних об’єктів без відриву їх від єдиного природного середовища. Так наприклад добуті корисні копалини, виловлена перестають бути об’єктами екологічних відносин. Оскільки вони відокремились від природного середовища, стали майновим об’єктом й перейшли у сферу майнових відносин, які регулюються цивільним правом.

- На екологічні відносини, зміст яких складають природні об’єкти що розвиваються за законами природи, впливають ці закони, тому вплив людей і права на дані відносини є обмеженим. Крім того, природне середовище є більш або менш сталим, що забезпечує стабільність екологічних відносин.

- Суб’єкти екологічних відносин, зобов’язані дотримуватися екологічних стандартів нормативів і вимог, а також лімітів при використанні природних ресурсів, займатися відтворенням природних об’єктів, що обумовлено існуванням єдиної екологічної системи.

- В екологічних відносинах правовий режим містить значну кількість імперативних приписів, виконання яких є обвязковим для суб’єктів цих відносин. Це стосується перш за все таких сфер, як відтворення природних об’єктів, надзвичайних екологічних ситуацій, які призвели до забруднення природного середовища.