Матеріальна відповідальність і санітарний режим в аптеці

Мета, підстави та суб'єкти матеріальної відповідальності в аптеці

Матеріальна відповідальність на підприємствах, установах, організаціях регламен­тується Кодексом законів про працю України (глава IX). Вона являє собою юридичну відповідальність працівників за шкоду, заподіяну аптеці внаслідок порушення покладе­них на них трудових обов'язків.

При покладанні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівни­ків гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода запо­діяна аптеці винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відпові­дальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. При цьому на нього не може бути покладена відпові­дальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за не одержані аптекою прибутки і за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності.

Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або част­ково. Він за згодою власника аптеки або уповноваженого ним органу може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.

Варто зазначити, що з одного боку - власник або завідувач аптеки зобов'язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна, з іншого - працівники зобов'язані бережливо стави­тися до майна аптеки і вживати заходів до запобігання шкоди.

За шкоду, заподіяну аптеці при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідаль­ність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

У відповідності з законодавством обмежену матеріальну відповідальність несуть:

1) працівники - за зіпсуття або знищення через недбалість сировини, напівфабри­катів, лікарських засобів, в т. ч. при їх виготовленні, вимірювальних приладів, засобів малої механізації, технологічного одягу та інших предметів, виданих аптекою працівни­кові у користування, - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого серед­нього місячного заробітку;

2) завідувачі аптек та їх заступники, а також завідуючі відділами аптек та їх заступ­ники, завідувачі аптечних пунктів та аптечних кіосків - у розмірі заподіяної з їх впин шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду аптеці запо­діяно зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних і грошових цінностей, невжиттям необхідних заходів до попередження простоїв, випуску недоброякісної продукції, розкрадання, знищення і псування матері­альних і грошових цінностей.

Відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини аптеці, у випадках, коли:

1) між працівником і аптекою укладено письмовий договір про взяття на себе пра­цівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;

2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;

3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кри­мінальному порядку;

4)шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;

5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним псуванням сиро­вини, напівфабрикатів, лікарських засобів, в т. ч. при їх виготовленні, а також вимірю­вальних приладів, засобів малої механізації, технологічного одягу та інших предметів, виданих аптекою працівникові в користування;

6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відпо­відальність за шкоду, заподіяну аптеці при виконанні трудових обов'язків;

7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов'язків;

8) службова особа винна у незаконному звільненні або переведенні працівника па іншу роботу;

9) завідувачі аптек усіх форм власності, винні у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.

Межі матеріальної відповідальності працівників за шкоду, завдану аптеці розкра­данням, умисним зіпсуттям, недостачею або втратою окремих видів майна та інших цінностей, а також у тих випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номі­нальний розмір, встановлюються законодавством.

Письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено аптекою з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов'язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цін­ностей.

Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну мате­ріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міні­стрів України. До них належать, зокрема, касири, завідувачі аптечних закладів, завіду­вачі відділів аптек, де немає можливості ввести колективну (бригадну) матеріальну від­повідальність; завідувачі і працівники аптечних пунктів і кіосків.

При спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, пов'язаних зі зберіган­ням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробни­цтва переданих їм цінностей, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність, може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність.

Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність установлюється власником аптеки або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первин­ної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації.

В аптеках, де є відділи і організоване окреме зберігання товарів та облік товарно-матеріальних цінностей, вводиться бригадна матеріальна відповідальність. В аптеках, де відсутні відділи, а також коли неможливо відокремити матеріальну відповідальність кожного працівника аптеки і укласти з ним договір про індивідуальну відповідальність, оформляється договір про колективну матеріальну відповідальність.

До складу колективу (бригади) включають завідувачів аптек (якщо вони здійснюють матеріальну відповідальність), їх заступників, завідувачів відділів та їх заступників, про­візорів, фармацевтів, молодших фармацевтів.

В аптечних закладах матеріальну відповідальність не здійснюють старші провізори, провізори-аналітики, фасувальники, бухгалтери, санітарки-мийниці, прибиральниці, працівники віком до 18 років.

У випадку, коли деякі з цих працівників беруть участь у прийманні, виготовленні, зберіганні і відпуску товарно-матеріальних цінностей, вони (крім тих, що не досягли вісімнадцятирічного віку) можуть бути включені до складу колективу матеріально від­повідальних з обмеженою відповідальністю за можливі збитки.

Оформлення матеріальної відповідальності і порядок відшкодування збитків

Матеріальна відповідальність оформляється письмовою угодою, укладеною між працівником (працівниками) і аптекою. Письмовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність укладається між аптекою і всіма членами колективу (бригади). У випадку відмови працівника від підписання угоди про колективну (бри­гадну) матеріальну відповідальність власник аптеки може запропонувати працівнику

іншу роботу, яка відповідає його кваліфікації. При відсутності такої роботи або відмови працівника від запропонованої роботи він може бути звільнений у відповідності з чин­ним законодавством.

При зміні керівника колективу (бригади) або звільненні більше 50 % працівників від його початкового складу угода про матеріальну відповідальність переоформляється. Угоду не переоформляють при вибутті зі складу колективу (бригади) окремих праців­ників або при прийманні в колектив (бригаду) нових працівників (крім керівника). У таких випадках навпроти звільненого члена колективу (бригади) вказується дата його вибуття, а новий працівник підписує угоду і вказує дату вступу в колектив (бригаду).

Розмір заподіяної аптеці шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріаль­них цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами. У разі розкра­дання, недостачі, умисного знищення або умисного зіпсуття матеріальних цінностей роз­мір шкоди визначається за цінами, що діють у даній місцевості на день відшкодування збитку. Законодавством може бути встановлено окремий порядок визначення розміру шкоди, що підлягає покриттю, в т. ч. у кратному обчисленні, заподіяної аптеці розкра­данням, умисним зіпсуттям, недостачею або втратою окремих видів майна та інших цін­ностей, а також у тих випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номіналь­ний розмір.

Розмір шкоди, що підлягає покриттю, заподіяної з вини кількох працівників, визна­чається для кожного з них з урахуванням ступеня вини, виду і межі матеріальної відпо­відальності.

Збитки, виявлені при відсутності прямих винуватців їх виникнення, відшкодову­ються членами колективу (бригади):

• пропорційно посадовому окладу;

• пропорційно часу фактично відпрацьованому за період від останньої інвентариза­ції до дня встановлення збитків.

Члени колективу (бригади) звільняються від відшкодування збитків:

• коли буде встановлено, що збитки спричинені не з їх вини (наприклад, стихійне лихо, крадіжка);

• коли будуть встановлені конкретні винуватці виявлених збитків з числа колективу (бригади).

Покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника аптеки або уповноваженого ним органу, завідувачами аптек та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. Розпо­рядження власника аптеки або уповноваженого ним органу, або вищестоящого в порядку підлеглості органу має бути зроблене не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, тру­довий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством.

У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи місько-районного суду. Стягнення з завідувачів аптек та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу або за заявою прокурора.

Суд при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, крім прямої дійсної шкоди, враховує ступінь вини працівника і ту конкретну обстановку, за якої шкоду було заподіяно. Коли шкода стала наслідком не лише винної поведінки працівника, але й відсутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінностей, розмір покриття повинен бути відповідно зменшений. Суд може зменшити розмір покриття шкоди, запо­діяної працівником, залежно від його майнового стану, за винятком випадків, коли шкода заподіяна злочинними діями працівника, вчиненими з корисливою метою.

Загальні санітарні вимоги до приміщень аптеки та структурних підрозділів

Санітарно-протиепідемічний режим аптек та структурних підрозділів, незалежно від відомчого підпорядкування і форм власності, регламентується наказом МОЗ Укра­їни від 15 травня 2006 р. № 275.

В аптеках повинні дотримуватися такі санітарно-гігієнічні умови. Кратність обміну повітря (надходження і витяжка його в годину) для дистиляційних, стерилізаційних, матеріальних лікарських рослин, залів обслуговування - три і чотири відповідно, для матеріальних термолабільних, сухих і рідких лікарських засобів - тільки трикратна витяжка, для матеріальних стерильних матеріалів - тільки двократне надходження, для інших приміщень - двократне надходження і трикратна витяжка. В асептичному блоці необхідно забезпечити десятикратний обмін повітря за годину.

Для створення оптимального температурного режиму повітря допускається вико­ристання кондиціонерів з періодичною заміною фільтрів згідно з доданою до них інструкцією.

Для освітлення приміщень застосовують світильники закритого типу, які мають бути доступні для вологої обробки. Конструкція і матеріали підвісних стель повинні забезпечувати можливість їх прибирання, чищення і дезінфекції. Місця біля раковин, іншого санітарно-технічного устаткування, а також біля обладнання, при експлуата­ції якого можливе зволоження стін, облицьовують глазурованою плиткою або іншими вологостійкими матеріалами.

Поверхня виробничого устаткування повинна бути гладенькою, виготовленою з матеріалів, стійких до дії медикаментів та хімічних реактивів, витримувати обробку дезінфекційними засобами. Устаткування та меблі розташовуються так, щоб були доступи для прибирання.

У виробничих приміщеннях не дозволяється:

• розміщувати устаткування, яке не має відношення до виконуваних робіт;

• вішати штори, розстеляти килими, розводити квіти, вивішувати стінні газети, пла­кати;

• вживати їжу.

Інформаційні стенди і таблиці, необхідні для роботи у виробничих приміщеннях, повинні виготовлятися з матеріалів, що сприяють їх вологому прибиранню та дезін­фекції.

Якщо вхід в аптеку безпосередньо з вулиці, то перед ним мають бути обладнанні пристосування для очищення взуття від бруду (решітки, скребачки тощо). Перед входом в асептичний блок, заготовчу (дефекторську), асистентську кімнату і туалет на підлозі повинні бути гумові килимки, змочені дезінфекційним розчином.

Вимоги санітарного режиму до прибирання приміщень аптеки та структурних підрозділів

Приміщення аптек повинні підлягати вологому прибиранню із застосуванням мий­них і дезінфікуючих засобів. Сухе прибирання категорично забороняється. Дезінфек­ційні засоби мають бути зареєстровані в Україні та дозволені до застосування МОЗ України.

Порядок прибирання приміщень та устаткування аптеки наведений у табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Порядок прибирання приміщень та устаткування аптеки

№ з/п	Об'єкти	Періодичність прибирання	Спосіб прибирання
	Декоративне оформлення невиробничих приміщень	Не рідше 1 разу на тиждень	Очищення від пилу, миття
	Пристосування для очищення взуття від бруду (решітки, скребачки тощо)	Не рідше 1 разу па день	Очищення від бруду
	Підлога приміщень аптеки	Не рідше 1 разу на зміну	Миття із застосуванням деззасобів
	Стіни і двері	Не рідше 1 разу на тиждень	Миття із застосуванням деззасобів
	Стеля	Не рідше 1 раз на місяць	Очищають від пилу вологим способом
	Віконне скло, рами і простір між ними	Не рідше 1 разу на місяць	Миття (зовні - у теплу пору року)
	Устаткування приміщень	Кожного дня	Прибирання зовнішнє
	Шафи для медикаментів у матеріальних кімнатах	Не рідше 1 разу на тиждень	Прибирання зсередини
	Раковини для миття рук і санітарні вузли	Кожного дня	Чищення і дезінфекція
	Приміщення для виготовлення ліків в асептичних умовах	Не рідше 1 разу на зміну в кінці роботи	Миття із застосуванням деззасобів
Якщо є необхідність, прибирання приміщень і устаткування проводиться частіше

Вологе прибирання і дезінфекція здійснюються за допомогою двох промаркованих ємностей: "1" - для мийного або дезінфекційного розчину, який змінюють відповідно до інструкції з застосування; "2" - для чистої водопровідної води, яку змінюють не рідше ніж після обробки 60 кв. м поверхні.

Для прибирання різних приміщень (зал обслуговування, виробничі приміщення, санітарні вузли) виділяється окремий інвентар (відра, тази, щітки, ганчірки), що

маркується і використовується тільки за призначенням. Зберігають його у спеціально визначеному місці (шафі, кімнаті) окремо. Серветки, призначені для прибирання вироб­ничого устаткування, після дезінфекції і сушіння зберігають у чистій промаркованій щільно закритій тарі.

Санітарний день в аптеці проводиться один раз на місяць. Окрім ретельного при­бирання, може проводитися дрібний поточний ремонт, дезінфекційні та дератизаційні роботи.

Вимоги санітарного режиму до особистої гігієни працівників аптеки та структурних підрозділів

Право на допуск до виготовлення, контролю і фасування ліків, миття аптечного посуду та інших виробничих процесів надає особова медична книжка, в яку заносять результати періодичних медичних обстежень.

Допуск працівників, у яких виявлені хвороби, а також бактеріоносіїв до виробни­чих процесів проводиться тільки при наявності довідки лікувально-профілактичного закладу про видужання або негативні результати на бактеріоносійство. Для запобігання поширенню мікроорганізмів про всі випадки захворювань (шкірні, застудні, нариви, порізи тощо) персонал аптеки повинен обов'язково повідомляти адміністрацію аптеки. Усі повідомлення мають бути зафіксовані.

Робочі місця персоналу в залі обслуговування повинні бути оснащені пристосу­ваннями, які охороняють працівників від прямої крапельної інфекції. В періоди поши­рення гострих респіраторних захворювань працівники аптек повинні носити на обличчі захисні маски.

Для роботи в аптеці персонал забезпечується не менше ніж двома комплектами тех­нологічного одягу (халат, шапочка, фартух), який необхідно міняти не рідше двох разів на тиждень. Особам, зайнятим у виробництві, фасуванні і контролі ліків, перед початком зміни повинні видаватися чисті рушники для особистого користування.

Під час виготовлення, контролю, фасування ліків працівники повинні мати підстри­жені і не покриті лаком нігті, а на пальцях не повинно бути каблучок.

На роботі персонал аптеки повинен дотримуватися таких правил:

1. Зберігати верхній одяг і взуття окремо від технологічного одягу і спеціального взуття у визначеному місці (шафа тощо).

2. До початку і в процесі роботи проводити дезінфекцію рук.

3. Перед відвідуванням туалету знімати технологічний одяг, а після відвідування - ретельно мити і дезінфікувати руки.

4. Не виходити за межі аптеки в технологічному одязі і спецвзутті.

Для миття рук персоналу в шлюзах асептичного блоку, асистентській, мийній і туа­леті повинні бути встановлені рукомийники, які доцільно обладнати кранами з ліктьо­вим приводом, фотоелементами тощо. Безпосередньо біля рукомийників установлюють пристрої, в яких повинні постійно бути дезінфекційні і мийні засоби. Висушування рук проводиться електричними або разовими рушниками (останні - у разі виготовлення ліків у нестерильних умовах). Користуватися рукомийниками у виробничих приміщен­нях особам, що не зайняті виготовленням і фасуванням ліків, забороняється. При відсутності туалету в приміщенні сільської аптеки чи структурного підрозділу необхідно обладнати місце для миття і дезінфекції рук.