Лізингові операції можуть бути двох видів: операційний лізинг та фінансовий лізинг

Операційний лізинг передбачає лізингові контракти, що укладаються на короткий та середній терміни (як правило, менше амортизаційного періоду), згідно з якими орендатору надається право у будь-який час скасувати договір. Як водиться, це виникає, коли орендатори об’єкта лізингу швидко міняються. Зазвичай лізингова компанія бере на себе технічне обслуговування об’єкта лізингу — плановий ремонт, страхування тощо. Після закінчення терміну дії договору лізингу предмет договору може бути повернений власникові або знову зданий в оренду.

Фінансовий лізинг — характеризується тривалим терміном контракту (від п’яти до десяти років) та амортизацією всієї або більшої частини обладнання. Фактично фінансовий лізинг є формою довгострокового кредитування купівлі. Після закінчення терміну дії орендатор може повернути об’єкт оренди, подовжити або укласти нову угоду, а також купити об’єкт за залишковою вартістю.

Щодо специфіки правового регулювання банківських лізингових операцій, то вона полягає у тому, що: 1) лізингові операції можуть здійснюватись будь-яким банком без отримання додаткових ліцензій, дозволів тощо; 2) лізингова угода є для банку фінансовим посередництвом, кредитною операцією, різновидом банківського кредиту; 3) банки можуть придбавати предмет лізингу лише за рахунок власних коштів; 4) відсотки по банківським лізинговим угодам не можуть бути нижчими від відсоткової ставки по кредитам, які отримує банк, та відсоткової ставки, яка сплачується банком по депозитах.

49.Операції банків з векселями

Вексель – цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Вексельні операції комерційних банків в Україні регулюються Положенням «Про операції банків з векселями»

В положенні зазначені наступні операціями банків з векселями:

Кредитні – вексельні операції, котрі супроводжуються наданням або залученням грошових коштів проти векселів чи під забезпечення векселями. Кредитні операції банків з векселями можуть бути активними — врахування векселів, надання кредитів під заставу векселів або пасивними — переврахування придбаних векселів, одержання кредитів під заставу векселів.

Торговельні – операції з купівлі або продажу векселів за ціною, що встановлюється у відсотках до суми векселя. До активних торговельних операцій належить придбання векселів, а до пасивних — продаж придбаних векселів.

Гарантійні операції супроводжуються взяттям банком на себе зобов’язань платежу за векселями з умовою оплатити векселі при настанні певних обставин і в обумовлений строк. До гарантійних належать операції з авалювання та надання гарантій на забезпечення оплати векселів (наприклад, при розрахунках з допомогою документарного акредитиву).

Розрахункові операції поділяються на операції з оформлення заборгованості векселями (акцептування переказних векселів банком, виданих на банк кредитором банку; видача простих векселів банком кредиторові банку; видача банком переказних векселів на боржника банку; видача банку простих векселів боржни­ком банку) та на операції з розрахунків із використанням векселів (вексельний платіж банку кредиторові; вексельний платіж боржника банку).

Виконання комісійних та довірчих операцій пов’язано з інкасуванням векселів; оплатою векселів, у яких банк є особливим платником (доміциліатом); зберіганням векселів (оригіналів, копій і примірників); купівлею-продажем, а також обміном векселів за дорученням клієнтів.

Окрім зазначених у Положенні «Про операції банків з векселями», банки можуть також здійснювати й емісійні операції у сфері вексельного обігу. Зокрема, як і інші суб’єкти господарської діяльності, банки використовують векселі для оформлення своїх господарських боргів, а також для переоформлення власної фінансової заборгованості.

50.Кредитні операції банків у сфері вексельного обігу

Кредитними вважаються вексельні операції, котрі супроводжуються наданням або залученням грошових коштів проти векселів чи під забезпечення векселями. Кредитні операції банків з векселями можуть бути активними — врахування векселів, надання кредитів під заставу векселів або пасивними — переврахування придбаних векселів, одержання кредитів під заставу векселів.

Операція врахування (дисконту) векселів полягає у купівлі банком векселя за іменним індосаментом у векселедержателя до настання строку платежу. При цьому банк стає повноправним власником векселя з усіма правами й обов’язками згідно з вексельним правом, а векселедержатель отримує суму векселя, зменшену на величину банківської процентної ставки, яка ще називається дисконтом, а також накладних витрат на здійснення операції. За економічним змістом дана операція являє собою трансформацію комерційного кредиту у кредит банківський, адже купівля банком векселя рівнозначна кредитуванню векселедержателя на строк, що залишився до погашення векселя. Цей кредит називається обліковим кредитом. Його особливістю є те, що повернення кредиту здійснює не позичальник, а зобов’язана за векселем особа. Тому подібні кредити називають позиками, що самоліквідуються.

58.Сутність та види валютних операцій банків

Банки можуть проводити валютні операції лише після отримання від НБУ Генеральної ліцензії. На підставі одержаної в Національному банку України ліцензії уповноважені банки мають право здійснювати такі валютні операції:

1. Ведення валютних рахунків клієнтів. Зарахування валютних надходжень на рахунки резидентів та нерезидентів (включаючи транзитні) та списання сум перерахувань, що передбачені чинним законодавством.

2. Встановлення кореспондентських відносин з іноземними банками:

■ встановлення прямих і непрямих кореспондентських відносин з іноземними банками - це відкриття банком рахунків самостійно для міжнародних розрахунків в іноземних банках;

■ розрахунки через кореспондентські рахунки Центру міждержавних розрахунків Національного банку України.