Срс (письмово)

Складнопідрядні речення (повторення та закріплення вивченого матеріалу).

Теоретичні питання

1. Функціональне співвідношення другорядних членів речення й окремих типів підрядних речень.

2. Граматична неповнота головної і підрядної частин у СПР.

3. Складнопідрядні речення з послідовною підрядністю.

4. Складнопідрядні речення з однорідною/неоднорідною супідрядністю.

Література:

1.Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтак­сис: Підручник. — К.: Либідь, 1993. — С. 340—344.

2.Загнітко А. П. Теоретична граматика української мо­ви: Синтаксис: Монографія. — Донецьк: ДонНУ, 2001. С. 409—418.

3.Слинько І. І., Гуйванюк Н. В., Кобилянська М. Ф, Синтаксис сучасної української мови. Проблемні питання. —| К.: Вища шк., 1994. — С. 416—596.

Практичні завдання

1. Записати подані речення. Визначити вид складнопідряд­них речень з кількома підрядними. Назвати головні і підря­дні речення, проаналізувати їх за логіко-граматичною кла­сифікацією.

Я готовий повірити в царство небесне, / бо не хочу, щоб в землю ішли без сліда, / безіменні, святі, незрівнянно чудесні, / горді діти землі, вірні діти труда (В. Симаненко). 2.1 тут його вразила дивовижна неправдоподібна краса зимо­вої ночі, що легкими хмаринами напливала на підтемний мі­сяць, що блакитним снуванням єднала небо з землею, що спа­лахами вибухала навколо засніжених верб і стогів (М. Стель­мах). 3. Якщо ви хочете, щоб рідне слово назавжди ввійшло в духовне життя дитини, стало її багатством, не забувайте про рідню пісню (В. Сухомлинський). 4. Я син народе, / що вгору йде, / хоч був запертий в льох (І. Франка). 5. У кож­ної людини буває такий день, коли вперше радієш сонцю, коли вперше деревами тішишся (Д. Павличко). 6. Мені зда­ється, що наші душі злилися так, що ми самі не знаєм, де починається твоя і де кінчається моя (О. Олесь).

2. Скласти речення за поданими схемами. Проаналізувати вид

підрядності у кожному випадку, а також охарактеризувати

сполучний засіб за формально-граматичною класифікацією.

Варіант 1

(якщо,..), [.... (що...),... ];

[..., (яка,..), ], (так що);

[… так], (що …), (бо …);

[ …, (коли …), (коли …), …];

(як …), (де …), […];

[…], (що …), (яка …);

(щоб …), […], (щоб …);

(хто…), […], (коли …).

Варіант 2

(коли…), […], (дарма що …);

[…], (як …), (як …), (які …);

[…, (коли …), …], (де …);

(хто …), (хто …), [той …];

[…], (чого …), (тому що …);

[…], (або …), (що …);

[…], (що …), (хоч …);

[…, (хто), …], (щоб …).

3. Доповнити речення так, щоб вони стали складнопідрядними з: 1) однорідною супідрядністю; 2) послідовною підрядністю; 3) супідрядністю та послідовною підрядністю. Навести кілька варіантів кожного речення. Накреслити схеми. Визначити, яку роль виконує кожна підрядна частина: пояснює слово / словосполучення чи речення загалом.

1. Я так тебе люблю, що … (В. Сосюра). 2. Хто …, той не раз бачив, … (З часопису). 3. Мова – зброя, якою … (Мю Рильський). 4. Подай душі убогій силу, щоб … (Т. Шевченко). 5. У кожної людини буває такий день, коли … (Д. Павличко). 6. Я чую, як …

(М. Коцюбинський). 7. Ті, що …, кажуть, що … (М. Вовчок). 8. І полонений, і козак більше клопоталися біля коней, аніж … (І. Ле).

4. Доповнити подані складнопідрядні речення таким чином, щоб вони були: а) з однорідною супідрядністю; б) з неоднорідною супідрядністю; в) з однорідною і неоднорідною супідрядністю; г) з послідовною підрядністю. Накреслити схеми речень і визначити типи підрядних частин.

1. Я тої думки, що не може бути творцем людина, … (К.Гордієнко). 2. Коли дерева одцвітають, вони скидають лист, … (О.Олесь). 3. І от тепер, коли утома в своїх обіймах пригорта, - мені так хочеться додому, … (Д.Фальківський). 4. У кожної людини буває такий день, коли вперше радієш сонцю, … (Д.Павличко). 5. Їй поталанило йти в одній лаві з людьми, які мали мужність жити так, … (В. Дрозд). 6. Якщо вибирати між красою і правдою, я вибираю красу, … (З часопису). 7. Лиш де-де з вікон блимає світло, що ледве мерехтить за сніговим серпанком… (І.Франко). 8. А дитячі сердечка мають бриніти любов’ю, наче деревця весняним соком, … (М. Стельмах).

5. Серед наведених речень видiлiть тi, в яких пiдрядна частина пояснює в головнiй займенник чи прислiвник займенникового походження. Спiввiдноснi слова пiдкреслiть однiєю рискою, а сполучнi засоби- двома. Яку синтаксичну роль у головнiй частинi виконує спiввiдносне слово-займенник?

1. Хто зерно сiє золоте В землi палку невтому, Той сам пшеницею зросте На полi вселюдському. 2. Першим, що визначає митця - його ставлення до дiйсностi, до того, що звуть широким словом «правда». 3. Нехай не знає втоми та рука, Що добре зерно в добру землю сiє, Що зневажає чорнi суховiї I щедра, як напровеснi рiка (З тв. М.Рильського). 4. Довженко був людиною, спiлкування з якою пiдносило кожного, хто з ним зустрiчався,- людиною небуденних духовних масштабiв (Л.Новиченко). 5. Не просiть потiхи ви всi, що смутнi вiд такої пiснi. 6. Може, хвиля тобi розказала Все, що думала я в ту мить? 7. Моя душа нiколи не забуде Того дарунку, що весна дала; Весни такої не було й не буде, Як та була, що за вiкном цвiла (З тв. Лесi Украiнки). 8. Старе те, що давно було новим. А старовинне те, що, будучи в свiй час новим, визначало якусь головну частину синтезу

своєї доби, що знамену характер минулої давнини, Її вищий прояв (Довж.). 9. Коли ми славимо возз’єднану Вкраїну, То славим й тих, хто їй життя вiддав! (Брат.).10. У серце увiйде лиш те, Що йде вiд серця (Ж.Ж.Руссо). 11. Хоч крок новий зроби до того, В чiм бачиш цiль i суть свою (П.В.). 12. Безмежна вдячнiсть тим, хто здобув Перемогу, живе i довiчно житиме в наших серцях (Коз.).

6. Серед наведених речень знайдiть складнi з пiдрядними з’ясувальними. Пiдкреслiть спiввiдноснi слова та сполучнi засоби, схарактеризуйте iх.

1. …Фрегат, очевидно, нагадував письменниковi роки юностi бiля чорноморських берегiв, де Яновський разом з Олександром Довженком стояв бiля самих витокiв зародження українського кiно. 2. Гоголь, захоплено вiдкриваючи красу фолькльору, колись висловив думку, що саме народнi пiснi, може, навiть бiльше, нiж працi iсторико-документальнi, виповiдають нам справжню, не поверхнєву iсторiю народу, розвиток його моралi, психологii, глибиннi процеси духовного життя. 3. Хаєцький розумiв далеко не все, але одне вiн збагнув добре- те, що вiн принiс цим людям найдорожче, найпрекраснiше: життя i волю (З тв. О.Гончара). 4. Тодi в менi спалахнула ненависть До тих, що нищили мою любов (Л.Укр.). 5. I хлопчик почервонiв вiд того, що раптом став у центрi уваги, хоч до кiнця ще й не збагнув, чим це вiн так зацiкавив клас (I.Ц.). 6. Ото якi люди, такi й у вiкнах

вогнi… (Дiм.). 7. Говори про людину, вчинок, явище, подiю те, що ти думаєш. Нiколи не намагайся вгадати, яких слiв вiд тебе хтось чекає… (Сух.). 8. Нам не можна прожити без того, щоб не мрiяти i не творить! (Кор.). 9. Хлiб любить, щоб його шанували (Крив.). 10. Куди йти, знавсь хтось попереду (Загр.).

7. Прочитайте поданi прислiв’я, в яких йдеться про перевагу однiєї дiї над iншою, схарактеризуйте їх з точки зору структури i семантики.

1. Краще хлiб з водою, нiж паляниця з бiдою.2. Краще кривду перетерпiти, як кривду чинити. 3. Лучче на своїй сторонi кiстьми лягти, нiж на чужинi слави натягти. 4. Краще в ставку потопати, як з нелюбом шлюб узяти. 5.Краще полинь їсти, нiж з нелюбим за стiл сiсти. 6. Лучче густо, нiж пусто. 7. Краще солом’яна згода, як золота звада. 8. Лучче тепер, нiж у четвер.

8. Проаналiзуйте складнi речення з пiдрядними прикомпаративними. Пояснiть, чим мотивується форма iменникiв у пiдряднiй частинi. Звернiть увагу на наявнiсть (вiдсутнiсть) присудка у пiдряднiй частинi.

1. I не хочу я iншоi долi, Як народу служити завжди (Сос.). 2. Нi, бiльшого немає в свiтi щастя, Як зустрiч з Батькiвщиною. Так само нема й муки бiльшої у свiтi, Анiж розлука з рiдною землею (Пiдс.). 3. Тяжчого ж, брате, видовища в свiтi нема, Анiж поет, що старцює пiд вiкнами Слави (Олiйн.). 4. Немає роботи бiльшої, як бути Матiр’ю, немає звання вищого, як зватися Матiр’ю, немає подвигу над подвиг материнства, немає болю за материн бiль i щастя немає за материнське… (Тар.). 5. Немає моря глибшого, нiж час (Кост.). 6. Труднiше прожити день, нiж написати книгу (А.Мiцкевич). 7. Любов вiдкрити важче, нiж Америку (Кост.).

ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ З СУЛМ (СИНТАКСИС)

для студентів 4 курсу УА

1. Складне речення. Визначальні структурно-семантичні ознаки складного речення в сучасній українській мові.

2. Змістова та інтонаційна єдність частин складного речення. Засоби зв’язку частин складного речення: сполучники, сполучні слова, інтонація, порядок частин складного речення, співвідносність форм дієслів-присудків тощо.

3. Сурядність і підрядність у складному реченні. Перехідні випадки між сурядністю і підрядністю, між простими і складними реченнями.

4. Шляхи утворення складного речення.

5. Складносурядні речення, їхня структура.

6. Сурядні сполучники як один із засобів вираження синтаксичних і змістових відношень, між компонентами складносурядного речення.

7. Єднальні, розділові, протиставні, градаційні та приєднувальні сполучники.

8. Синонімія й омонімія сполучників сурядності. Змістові відношення між частинами складносурядного речення.

9. Особливості пунктуації на межі частин складносурядного речення.

10. Складнопідрядне речення. Синтаксичне значення термінів «головна частина» і «підрядна частина».

11. Функції сполучних слів і сполучників у складнопідрядному реченні, їхня синонімічність й омонімічність.

12. Вказівні слова як факультативні й облігаторні компоненти в головній частині.

13. Співвіднесення форм дієслів-присудків головної і підрядної частин як синтаксична ознака складнопідрядного речення.

14. Місце підрядної та головної частин у складному реченні. Підрядні, що залежать від головної частини в цілому або окремих її членів.

15. Питання про принципи класифікації складнопідрядних речень у лінгвістичній літературі.

16. Функціональні типи складнопідрядних речень. Характеристика їх у зв’язку з функцією підрядних частин.

17. Складнопідрядні речення з підрядними займенниково-співвідносними, присубстантивно-атрибутивними, прикомпаративно-об’єктними, з’ясувально-об’єктними, локативними та квалітативними (міри й ступеня) частинами. Формальні й семантичні принципи виокремлення.

18. Різновиди складнопідрядних речень з підрядними обставинними.

19. Складнопідрядне речення з підрядною супровідною предикативною частиною.

20. Функціональне співвіднесення другорядних членів речення й окремих типів підрядних речень.

21. Граматична неповнота головної і підрядної частин у складнопідрядному реченні.

22. Складнопідрядне речення з кількома підрядними. Супідрядність (однорідна і неоднорідна) і послідовна підрядність.

23. Складні речення змішаного типу.

24. Особливості пунктуації у складнопідрядному реченні.