Заняття

1. Законспектувати: Слинько І. І. Сполучник чи сполучне слово? // УМЛШ. – 1987. - № 4. – С. 31-36.

2. У поданому текстi знайдiть складнопiдряднi речення, визначте головну та пiдрядну частини, поянiть суть пiдрядного зв’язку.

Свiточ духу людського.

Серед великих свiточiв духу, яких дали людськiй цивiлiзацiї народи нашої країни, одне з найперших мiсць належить генiальному синовi України Тарасовi Шевченку.

В темнiй вiд горя крiпацькiй хатi вiн народився, щоб осяяти всю Україну. Щоб стати тим, у кому найповнiше виявив себе творчий генiй украiнського народу.

Поетову з’яву на свiт доля зустрiла з панським канчуком у руцi, i мала вона колiр жандармських мундирiв, пашiла мертвотним вогнем далеких пустель, та все ж i в битвi iз, здавалося би, всемогутньою долею поет вийшов переможцем; iз безоднi вiдчаю i страждань вiн пiднявся над свiтом, високочолий, виславши вперед, до нащадкiв, своiх вiрних гiнцiв - любов i крилату надiю.

Поезiї Кобзаря народженi для того, щоб не вмирати нiколи. Через часовi вiдстанi ми ще яснiше бачимо життєвий i творчий подвиг цiєї людини, вiдкриваємо унiкальнiсть його всебiчно обдарованої особистостi, ще повнiше осягаємо неперехiдне значення творчостi поета, спiвучих i грiзних його вiршiв, у яких i сьогоднi все дихає життям, вiльнолюбством, правдою, революцiйною гуманiстичною пристрастю, захоплює летом думки, глибиною i красою почуття.

До народiв Заходу i Сходу, до людей усiх нацiй i рас Шевченко, генiальний син України, приходить як поет-iнтернацiоналiст, поборник вселюдського братерства, приходить як провiсник тих часiв, де «буде син, i буде мати, i будуть люди на землi», де - пiсля братовбивчих воєн, пiсля всiх трагедiй, тривог i напруг - народи осягнуть, нарештi, мудрiсть єднання, найвищу мудрiсть дружби, прозрiння, пiзнають радiсть безтривожних, мирних взаємин, взаємин справдi гiдних цивiлiзованих людей.

…Поет-iнтернацiоналiст, звинувач колонiалiзму, мiлiтаризму, мужнiй борець супроти будь-яких форм насилля i гноблення, Шевченко i в нашi днi своїм правдивим гарячим словом надихає людей працi, виступає в лавах сил, що борються за вiдвернення воєн, за свiтле майбутнє людства.(О.Гончар)

3.Спишiть речення. Визначте головну i пiдрядну частини, пiдкреслiть сполучнi засоби, за допомогою яких з’єднується пiдрядна частина з головною. До яких слiв у головнiй частинi чи до головної частини в цiлому вiдноситься пiдрядна? Що сприяє їх єдностi в складному реченнi як окремiй синтаксичнiй одиницi?

1. Життя тодi має сенс, коли людина створює нове, красиве, хороше iм’я в щастя людства (Соб.). 2. Я, що тебе любив, тобi назустрiч плив (М.Шевченко). 3. Горе ж тому, хто потвору вiйну Кличе устати з важкої труни, Горе тому, хто посмiє пiдняти Руку на першу усмiшку дитяти! (Рил.). 4. Українська мова сьогоднi - це мова, що, ввiбравши найцiннiше з надбань минулих вiкiв, перебуває в невпинному розвитку i – вiдповiдно до потреб сучасноi людини- весь час збагачується лексично, синонiмiчно, стилiстично, удосконалюється структурно, виявляючи при цьому дедалi новi й новi потенцiальнi можливостi (Гонч.). 5. Нехай буде вовiк благословенний той день i година, коли прийшов у цей свiт Пушкiн. I нехай перебуває в доброму духовному здоров’ї народ, у якому вiн здобув своє безсмертя! (Олiйн.). 6. Як сперечатись- то не пошепки. Як сумнiватись- то на пошуки! Такий, такий i час бо нинi: Людину вгледiти в людинi (В.К.).

7. Як добре знати, що тебе веде Твiй власний шлях - єдиний iз можливих, Що легшiє, але нема нiде Таких упертих i таких щасливих (Перв.). 8. I, мабуть, я б не став поетом, Коли б не пам’ятав жiнок, що рятували iз наметiв Пшеничний кожний колосок (Трет.). 9. Я знаю, що слiв моiх буде мало, Щоб вам повернути борг, Бо мова народу - не хлiб чи сало, А пам’ять народу Вiд роду до роду, А слово - єдиний бог (М.Сом).

4.Схарактеризуйте складнопiдряднi речення, звернiть увагу на засоби зв’зку предикативних частин (сполучники та сполучнi слова). Назвiть семантичнi i асемантичнi сполуники.

1.Хто правду любить, той наш брат (Л.Укр.). 2. Лише у битвi я б хотiв зустрiти смерть свою, коли судилося менi померти на вiйнi (Перв.). 3. Ми хочемо, щоб митець був iсториком, полiтиком, органiзатором життя i провидцем його. Митець - це будiвничий духовного життя людства (О.Толстой). 4. Роби тiльки те, що гiдне шани, хоча б i дочекавсь догани (Н.тв.). 5. Бiльшоi, Вiтчизно, гордстi немає, як твої кордони пильно берегти (В.Була нко). 6. Люблю, коли в вiкно розкрите шумлять безжурно дерева (Сос.).

7. Слово - найтонше дотикання до серця, воно може стати i нiжною запашною квiткою, i живою водою, що повертає вiру в добро, i гострим ножем, i розжареним залiзом …(Сух.). 8. Пора, зрештою, усвiдомити, що господарем землi i всiх надрє народ (М.Ол.). 9. Книга вчить, як на свiтi жить (Н.тв.). 10. Людина недаремно прожила вiк, якщо посадила хоч одну деревину (Чаб.). 11. Хоч смертнi ми, не вронимо пера I не складемо вивiрену зброю (Дм.).

5. Виписати із художньої літератури 6 складнопідрядних речень із підрядними нерозчленованої структури.

6. Перекладiть украiнською мовою наведенi тексти. Випишiть складнопiдрядi речення та схарактеризуйте iх. Звернiть увагу на особливостi спiввiдносних синтаксичних конструкцiй у росiйськiй та українськiй мовах.

1. Праздник Победы. Праздник светлый, радостный, бесконечно дорогой сердцу каждого. Среди участников праздничных торжеств мы видим тех, у кого за плечами огненные дороги Великой Отечественной, их детей и внуков, которые знают о войне лишь по рассказам старших, по книгам и фильмам. Но сердца миллионов людей разных возрастов бьются в едином порыве, потому что неразрывны связь времен, эстафета поколений, потому что Победа для нас - не история, она всегда - наша современность.

1418 дней войны - немеркнущие страницы великого подвига нашего народа, внесшего решающий вклад в разгром наиболее реакционной силы, в освобождение стран и народов Европы от фашистского порабощения. И сегодня мы отдаём дань глубокого уважения всем, кто грудью заслонил Родину от ненавистного врага, кто в самые тяжёлые дни испытаний ни на минуту не терял веры в победу; всем, кто приближал этот радостный день.(З газети).

7. У наведених реченнях визначте позицiю пiдрядної частини щодо головної (препозицiя, iнтерпозицiя, постпозицiя) та вкажiть, якi речення є гнучкими, а якi негнучкими структурами.

1. Люди, якi жертвують усiм для iнших, творять святу справу (Загр.). 2. Хто шукає, той знайде(Н.тв.). 3. Весна, яку чекали ми вiками, Прийшла на землю i в серця людей (Пiдс.). 4.Грому треба, грому, батьку наш Тарасе, Хай гроза розбудить весну молоду (П.П.). 5. Гаснуть вогнi у мiстi, нiби в безодню моря падають зорi янтарнi (Рил.). 6. Мовили пращури: мудрiсть не в словах, а в дiяннях. Але слово, коли воно iстине, несе людям досвiд, береже пам’ять (Iванч.). 7. Уникай людей, якi, бачачи твої вади i недолiки, виправдовують iх або навiть схвалюють (Г.Сковорода). 8. Не всiм-бо, хто має крило, судилось здiйматись у небо (Iванч.). 9. Якщо вiн, Остап Вишня, полюбив когось, то надовго (Гонч.). 10.Щоб стати справжнiм актором, треба було вчитися (Смол.). 11. Любов слiпа. Вона не бачить вад У вродi тих, кого ми ревно любим (Сев.).

8.Добудуйте речення, добираючи з’ясувальнi пiдряднi частини, використовуючи сполучнi засоби хто, що, який, чий, котрий, скiльки, наскiльки; де, куди, звiдки, коли, як, чому, навiщо; що, щоб, чи, мов, немов, нiби, наче, нiбито, начебто.

1. Всiм вiдомо, … 2. Добре, … 3. Жаль, … 4. Я щасливий, … 5. Менi зда ться, … 6. Треба знати, … 7. Поширилася чутка, … 8. Надiйшло повiдомлення, … 9. Люблю, … 10. Дуже важливо, … 11. Зрозумiло, … 12. Варто сказати, … 13. Ми вiримо, … 14. Розкажiть менi, … 15. Було ясно, … 16. Будо видно, … 17. Запитай, … 18. Розкажи, …

9. Спишiть складнопiдряднi речення, дайте їх повну характеристику.

I. 1. Якщо тiльки вчитель - справжнiй вихователь, тодi його слово - не безпристрасний «виклад матерiалу», а звернення до свiдомостi й серця дiтей. 2. Атмосфера працьовитостi панує в школi лише за тiєї умови, коли кожна дитина дорожить оцiнками,

якi ставить учитель. 3. Багато десятирiч триває суперчка про те, чи є зв’язок мiж знанням i мораллю, чи впливають знання на моральне обличчя людини, на її поведiнку. 4. Якщо ти байдуже пройшов повз слабкого й беззахисного, якщо очi твої залишилися незрячими, а душа глухою,- ти виростеш жорстоким, а жорстокiсть - це слабкiсть, помножена на пiдлiсть. 5. Хто прагне тишi i спокiйного ситого життя, той за своїм духом мiщанин (З тв. Сухомлинського).

II. 1. Полум’яна творчiсть Тараса Шевченка з його закликами до повалення всякого гноблення i насильства, до дружби i єднання всiх народiв спiвзвучна нашiй сучасностi, творiння його такi ж безсмертнi, як безсмертний народ, що породив великого поета (Рил.). 2. Картини рiднi! Рiдний краєвид! Серпанком вечора донецького повитi! Хоч i пройшло уже багато лiт, Не можу вас забуть i розлюбити (Сос.). 3. Класична українська лiтература, починаючи вiд Шевченка чи навiть ще й вiд Котляревського, показала нам приклад того, як треба ставитись до народної мови, цього ясного i справдi цiлющого для художника джерела (Гонч.). 4. Полiтрук Сухомлинський тiшив себе надiєю, що вiн повернеться в свою частину (I. Ц.).

10.Проаналізувати складнопідрядні речення за формально-гра­матичною класифікацією: з'ясувати, у яких випадках підря­дні частини приєднуються до головної сполучником, а у яких — сполучним словом.

1. Не іти, не вітатися, / що в красі — не любить, /жити й начеб не знатися — /то навіщо ж і жить? (П. Усенко). 2. Не поливай бур'ян у надії, що вія перетвориться на троянду (В. Врюггєн). 3. Тямущі мовили, що рід русичів по­ходить од полян (Р. Іванченко). 4. Великі дерева шануй, / Що плід дають і в спеку тінь (/. Франка). 5. Немає сили, що брати не зборють, коли в довічній дружбі стануть поряд (В. Мисик), 6. ї осокір із явором говорить / Про те, що не міліє джерело (Б. Мозальський). 7. Коли сонечко пригріє, /Протечуть струмки (О. Олесь). В. Людина