Це змінна, котра одержує своє значення в результаті роботи процедури

Перш ніж визначати кожну процедуру (створити для неї алгоритм і написати програмний код) необхідно чітко представити, що процедура робить, що в неї на вході і що на виході. (При цьому говорять про процедуру як про «чорний ящик», тобто як про механізм, який відомо що робить, але невідомо як влаштований.)

Розглянемо приклади такого погляду на процедури.

Приклад 1.1. Процедура обчислення площі трикутника за трьома його сторонах (за формулою Герона).

ПлощаТрикутника — ім'я процедури;
Сторона 1, Cmopона 2, Сторона 3 — вхідні параметри;
Площа — вихідний параметр.

Приклад 1.2. Процедура знаходження максимального і мінімального з трьох заданих чисел.

МаксІМінЗТрьох — ім'я процедури;
N 1, N 2, N 3 — вхідні параметри;
МаксЧисло, МінЧисло — вихідні параметри.

Процедура може не мати вхідних параметрів чи не мати вихідних параметрів. Більш того, процедура може взагалі не мати параметрів (згадайте про процедуру-подію Об'єкт_Click, що запускається після кліку мишею по Об'єкту на екранній формі).

Приклад 1.3. Процедура малювання трикутника заданого кольору за заданими координатами його вершин.

Трикутник — ім'я процедури;
x l, y l, x 2, y 2, х3, у3, Колір — вхідні параметри;
вихідних параметрів немає.

Приклад 1.4. Процедура знаходження максимального і мінімального з десяти випадкових чисел.

МаксІМінЗ 10— ім'я процедури;
вхідних параметрів немає;
МаксЧисло, МінЧисло — вихідні параметри.

Зрозуміло, кожна процедура повинна бути визначена (створена) — повинен бути складений алгоритм і написана програма, що обчислює значення вихідних параметрів, якщо задані значення вхідних параметрів. Про це буде розказано в розд. 1.3, а зараз перерахуємо переваги, що ми отримуємо, розбиваючи програми на процедури.

По-перше, ми уникаємо дублювання (повторення) при записі програмного коду. (Одна процедура займає одне місце — один ізольований фрагмент програми. А викликатися вона може в багатьох місцях цієї програми.)

По-друге, ми полегшуємо налагодження (Нагадаємо, що налагодження — пошук і виправлення помилок у розроблювальній програмі. (Легше шукати помилки в невеликих програмах, вроздріб, ніж у великій програмі, що складається із складно взаємодіючих частин.)

По-третє, ми скорочуємо час написання нових програм. (Якщо в нас є запас (бібліотека) процедур, створених раніше, ми маємо можливість використовувати їх у наших нових програмах.)