Правова система. В цей час складалась своєрідна правова система

В роки війни 1648-1657 рр. починає створюватися правова систе­ма Гетьманської України.

Джерела права

В цей час складалась своєрідна правова система. Зростає вплив козацького права, яке діяло під час війни та регулювало широке коло відносин, в першу чергу, військову організацію, систему судочинства тощо. 3’являється нове джерело права – гетьманські універсали, що були актами вищої розпорядчої влади і обов'язкові для всього населення України.

Зміст універсалів визначав зміни у суспільно-політичному житті та економічному ладі України, які вимагали свого правового регулю­вання, а також звичаї. Універсали регулювали широке коло стосун­ків (наприклад, поземельних; роздача земель старшині у власність і користування; адміністративних: призначення на посаду).

В розглядуваний період Україна приступає до укладення міжнародних угод. Гетьман, як глава уряду, укладав їх з іноземними дер­жавами. Ці джерела оформлювали і утверджували стан Укра­їни як суб’єкта міжнародно-правових відносин і разом з тим фіксували процес розвитку української держави.

Що стосується нормативних джерел права, які діяли до війни, слід зазначити, що хоча гетьман своїми універсалами неодноразово і підтверджував дію Статуту 1588 р. та магдебурзького права на визволеній території, фактично вони тут майже не застосовувалися. Магдебурзьке право діяло лише у великих містах (Київ, Переяслав, Чернігів, Ніжин), а норми III Статуту повернулися в правову систему після приєднання України до Московської держави. Повністю були скасовані правові норми, прийняті органами польської влади: "Устава на волоки" 1557 р., ординація козакам 1638 р., королівські і сеймові конституції тощо.

Характеристика основних галузей права

Регулювання права власності зосередилося на наданні козацькій старшині маєтків "в ранг" як нагороду за служіння під час займання певної посади. Таким чином був оформле­ний новий стан умовної земельної власності – рангові маєтки, ран­гові землі.

Під злочином розумілося всяке порушення норм "давнього козацького права". Серед злочинів на першому місці стояли військові злочини. Декриміналізуються замахи на королівську владу і магнатсько-шляхетський поря­док управління, а також злочини проти католицької церкви. Разом з тим, з’явилися і нові склади злочинів: зрада повсталому українсь­кому народові, невиконання вимог старшинської адміністрації, не надання допомоги під час бою.

Міри покарання в умовах війни посилювалися. Дисципліна серед козаків підтримувалася суворими покараннями. Особливо жорстоко карали зрадників – їх усіх без винятку страчували. Серед видів покарання найбільш поширеними були смертна кара та штрафи. В той же час трапляється багато випадків, коли смертна кара замінюється штрафами.