Судова система. Тривалий час найвищою судовою інстанцією серед козаків була Військова рада

Тривалий час найвищою судовою інстанцією серед козаків була Військова рада. На ній видавалися певні присуди і, як правило, там же виконувалися. Разом з тим, в ході Національно-визвольної війни козацька рада у війську Богдана Хмельницького поступово втрачала своє значення.

Були створені Генеральний, полковий та сотенний суди. До складу Генерального суду входили два генеральні судді. Генеральний суд був апеляційною інстанцією для полкових та сотенних судів.

Систему судових органів очолював гетьман, якому належала вища судова влада. Гетьман передавав судову владу полковим і сотенним судам, здійснюючи лише контроль козацького судочинства, лише в особливих випадках призначаючи надзвичайні суди. Він затверджував вироки (рішення) Генерального та полкового судів у найважливіших справах, особливо вироки до смертної кари. Гетьману подавали скарги на рішення всіх судів, перевірку яких він проводив вибірково, посилаючи представників старшини на місця для розгляду справ по суті. Роль вищих судових органів виконувала також старшинська рада.

Полкові та сотенні суди розповсюджували свою юрисдикцію не тільки на справи всього козацтва, а й на все населення, яке проживало на їхній території. Вони активно втручалися навіть в діяльність магістратських судів у містах з правом на самоврядування. Інколи в містах відбувалися отаманські суди з участю козацької ради. Тільки у деяких містах удалося зберегти магістратські суди. В ратушних містах правили виборні міські старшини та отамани, вони ж і відправляли і судові функції. Селян судили війти і сільські отамани.

При відсутності старшого, наділеного правами судочинства, в дію вступали запорозькі звичаї, згідно з якими "де три козаки, одного два повинні судити". Однак аналогічні випадки дедалі ставали винятковими, оскільки основні справи козацького суду переходили до рук старшини.