Заняття 1. Українські землі в складі Великого князівства Литовського (друга половина ХІV ст. – перша половина ХVІ ст.)

ВСТУП

Руйнація Давньоруської держави та її спадкоємиці Галицько-Волинського князівства призвела до того, що була перервана традиція українського державного будівництва. Українські землі опинилися під зверхністю сусідніх держав, на­самперед Литовського князівства, щоправда, помітно вплинувши на його державно-правовий розвиток. Високим рівнем куль­тури, сталими правовими формами й традиціями вони сприяли еволюції князівства в Литовсько-Руську державу. Вікові традиції української державності не переривалися, але в подальшому їхній розвиток обмежувався місцевим самоврядуванням.

На розвиток державно-правового становища України та її суспільний лад в той час визначальний вплив мали взаємовідносини між Литвою та Польщею, що зокрема відображено в Кревській, Городельській, Люблінській та Берестейській уніях.

Литовсько-руське право багато в чому наслідувало й продовжувало давньоруське звичаєве право. «Руська Правда» і давнє українське звичаєве право були джерелами законодавчої діяльності литовських князів, зокрема, на їх основі були розроблені Литовські статути – видатні пам'ятки права литовського, українського та білоруського народів. За змістом, високим рівнем законо­давчої техніки вони вважаються одними з найпрогресивні­ших на той час документів європейської юридичної думки.

Разом з тим, правова система ХIIII-XV на українських землях, які входили до Литовського князівства надійно слугувала як інтересам феодалам місцевого походження, так і пануванню іноземних поневолювачів. Її основними завданнями були захист і зміцнення феодально-кріпосницького ладу в Україні.

Питання 1. Суспільно-політичний та державний устрій українських земель в складі Литовської держави.