Методи ІДПУ

Метод – слово грецького походження та означає вивчення чогось, шлях до чогось. В науковому плані, це є конкретний засіб, прийом дослідження. Методика – це сукупність конкретних прийомів, засобів збору та аналізу інформації. Методологія – вчення про напрями, шляхи, методи – в даному випадку викладання дисципліни.

Методологія науки “Історія держави і права України”, як і будь-якої іншої, залежить від предмету й об'єкту дослідження.

Методи дослідження історії держави і права України – це способи пізнання конкретних історико-правових явищ історії держави і права України. ІДПУ використовує філософські, загальнонаукові та спеціально наукові засоби дослідження.

Серед основних філософських методів ІДПУ виділяють закони і категорії діалектики. Так, закон боротьби протилежностей застосовується при дослідженні переходу від одного типу держави і права до іншого.

Також при дослідженні державно-правових об’єктів в їх історичній ретроспективі активно використовується й інші філософські методи: онтологічний (досліджувані явища розглядаються як закономірні явища буття), гносеологічний (аналізується процес та результати пізнання) та герменевтичний (відбувається безпосередня інтерпретація явищ, зокрема, за допомогою так званого «герменевтичного кола», в якому ціле пізнається за допомогою частин, а частини пізнаються за допомогою цілого).

До загальнонаукових методів дослідження державно-правових явищ в історії України слід віднести: а) історичний; б) порівняльний; в) логічний; г) соціологічний; д) прогностичний тощо.

Спеціальними методами дослідження історії держави і права України є методичні засоби: а) теорії держави і права; б) юридичної соціології; в) юридичної статистики та ін. Зокрема, найбільш поширеними серед них виступають:

- порівняльно-історичний метод – дає змогу виявити загальні закономір­ності розвитку держави і права у різних народів, що населяли українські землі в різні історичні епохи;

- метод правової аналогії – найчастіше застосовується у разі, коли відомос­ті про певні явища не збереглися у первісній формі або є фрагментарними. Запо­внити прогалини пізнання можна шляхом співставлення їх з іншими подібними фактами та подіями;

- статистичний метод – стає в нагоді при дослідженні кількісних сторін іс­торичного процесу, коли для об’єкта пізнання характерні значні числові показники. Історія держави і права України використовує також формально-логічний, системно-структурний та деякі інші методи наукового аналізу, які в комплексі допомагають глибше засвоїти дану навчальну дисципліну.

Окремо слід зазначити, що для сучасної історико-правової науки характерне подолання однобокості в оцінках і висвітленні минулого. Дотримання цього правила дозволяє їй не відхилятися від історичної правди та не перетворюватися в “політику, спрямовану в минуле”.