Держава та ї право в Галицько-волинській і Болохівській землях (ХІІІ ст. – перша половина ХІV ст.)

Монголо-татарська навала і її наслідки. Українські землі в складі Золотої Орди.

Особливості державно-правового розвитку українського народу в період політичної роздробленості. Галицьке та Волинське князівства. Утворення Галицько-Волинської держави як спадкоємиці Київської Русі та центру об’єднання земель південно-західної Русі. Взаємовідносини галицько-волинських князів із золотоординськими ханами. Васалітет. Данницькі стосунки. Загарбання Галичини Польщею та Волині Литвою.

Суспільний лад. Три групи населення: вільні, напіввільні, невільні. Князі. Бояри. Духовенство. Вплив бурхливого розвитку міст на соціальний склад місько­го населення. Соціальні особливості сільського насе­лення.

Державний устрій. Верховна влада князя та її обмежений характер. Дуумвірат. Боярська рада як орган впливу боярської олігархії. Князівські з’їзди. Віче. Тисяцький, сотський, воєвода, двірський. При­скорене переростання десятинної системи управління у двірцево-вотчинну. Двірський, канцлер, стольник, збройник, отроки, дитячі та ін. Місцеве управління. Посадники, волостелі, старости та ін. Духовенство. Військо.

Джерела та характерні риси права. Звичаєве право. “Руська правда”. Князівські грамоти. Міжкнязівські договори. Галицько-Волинський літопис. Грамота князя Івана Ростиславовича 1134 р. Рукописання (заповіт) князя Володимира Васильковича 1287 р. Статутна грамота князя Мстислава Даниловича 1289 р. Магдебурзьке право на західноукраїнських землях.

Особливості судочинства Галицько-Волинської держави.

Болохівська земля.