Розрізняють такі валютні ринки

1. Міжнародні регіональні ринки:

• європейський (Лондон, Цюрих, Париж, Франкфурт-на-Майні) —40% обсягу валютних операцій;

• північноамериканський (Нью-Йорк) — 35 %;

• азіатський (Токіо, Сінгапур, Гонконг) — 25 %. Специфіка функціонування міжнародного валютного ринку:

• найбільш ліквідний серед фінансових ринків;

• дуже динамічний — фактично функціонує цілодобово, розпочинає свою роботу на Далекому Сході та в Новій Зеландії (Веллінгтон) і закінчує в Лос-Анджелесі. Розташування Києва в середньому часовому поясі дає змогу українським дилерам працювати на закритті одних ринків і на відкритті інших. Так, якщо в Києві — 13 год., то в Лондоні — 9 год. ранку. О 9 год. в Києві в Сінгапурі за місцевим часом — 16 год., а о 17 год. в Києві в Нью-Йорку — 8 год. ранку.

Найбільшими світовими валютними ринками є (у процентах до загального обороту іноземних валют на міжнародних валютних ринках):

• Лондонський — 30 %;

• Нью-Йоркський — 16 %;

• Токійський — 10 %;

• Сінгапурський — 7 %.

2. Національні ринки, які забезпечують рух валютних потоків у даній країні та обслуговують зв'язки з міжнародними валютними центрами. Розвиненість національного валютного ринку залежить:

• від стану фінансово-кредитної системи країни;

• рівня її інтеграції у світову економіку;

• системи валютного регулювання.

3. Ринки за видами валютних операцій: ф'ючерсні, опціонні, форвардні, депозитні.

4. Спеціальні ринки: ринки відсоткових ставок на іноземні валюти, кон-версійних операцій, окремих міжнародних розрахункових одиниць.

5. Залежно від рівня організації валютних ринків розрізняють:

• біржовий ринок — представляє валютні біржі;

• позабіржовий (міжбанківський) — комерційний банк, фінансові установи, підприємства та організації.

6. За наявністю валютних обмежень розрізняють:

• ринок з обмеженнями;

• ринок без обмежень.

7. За видами валютних курсів:

• валютний ринок з одним режимом;

• валютний ринок з подвійним режимом.

Основними учасниками валютного ринку є:

• комерційні банки, які здійснюють близько 70 % загального обсягу валют-них операцій як за рахунок і на користь клієнтів, так і самостійно за рахунок власних ресурсів. Найвпливовішими учасниками світового валютного ринку є такі банк. як Citicorp, Barclay Bank, Deutsche Bank, Union Bank of Switzerland, Standard Chartered Bank.

• Лідерами у сфері валютних операцій та валютного ділингу в Україні є "Укрексімбанк", "Промінвестбанк", "ПриватБанк", АППБ "Аваль", "Ва-банк", ПУМБ, "Укрсоцбанк", які активно працюють на міжнародних фінан-»вих ринках;

• зовнішньоторговельні організації, які беруть участь у міжнародній торгівлі, формують попит (як імпортери) та пропозицію (як експортери) іно-земної валюти. Ці компанії, як правило, здійснюють валютні операції шляхом посередництва уповноважених банків;

• міжнародні інвестиційні компанії, які здійснюють політику диверсифі-кованого управління портфелем власних активів шляхом вкладання ресурсів у цінні папери державних органів та корпоративні цінні папери різних країн;

• центральні банки, які здійснюють державну валютну політику шляхом управління валютними резервами, проведення валютних інтервенцій, засто-сування валютних обмежень, контроль за обсягом грошової маси в обігу;

• валютні біржі функціонують, як правило, як самостійні фінансові неко-мерційні установи, головна мета яких не в забезпеченні високого прибутку, а в організації валютного ринку, здійсненні валютообмінних операцій для юридич-них осіб та формуванні валютного курсу. Часто на багатопрофільних або на спеціа-лізованих біржах створюються спеціальні підрозділи, які займаються валютни-ми операціями. Наприклад, лондонська міжнародна біржа валютних ф'ючерсів (LIEFE), Європейська опціонна біржа в Амстердамі (ЕОЕ), Німецька термінова біржа у Франкфурті-на-Майні (LND), Біржа термінової торгівлі в Сіднеї (SFE);

• валютні брокерські фірми, які є юридичними особами, працюють з біржа­ми та комерційними банками, виконують функцію посередників за доручен­ням своїх клієнтів.

Всі учасники валютного ринку більшою чи меншою мірою створюють пев­не фінансове середовище, в якому формуються і розвиваються міжнародні та національні валютні ринки, валютні курси та система валютного регулювання окремих країн.

7.1.2. Класифікація валютних операцій

В Україні діє нормативне встановлений перелік видів валютних операцій, що їх мають право здійснювати уповноважені банки (рис. 7.1), затверджений постановою Правління Національного банку України "Про затвердження По­ложення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій" від 17.07.200 № 275.

Рис. 7.1. Види валютних операцій комерційних банків

Щодо самого поняття валютних операцій, то в сучасній економічній літе­ратурі трапляються різноманітні визначення цього терміна.

Згідно з українським законодавством, валютними операціями називають певні банківські та фінансові операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидента­ми у валюті України. Це використання валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності; вивезення, ввезення, пересилання та пе­реказування валютних цінностей; отримання і надання кредитів, нарахуван­ня процентів, дивідендів; залучення інвестицій, придбання цінних паперів та інші операції, здійснення яких відбувається тільки за умови отримання відпо­відних ліцензій Національного банку України. Класифікація банківських валютних операцій може здійснюватися як за ознаками, загальними для всіх банківських операцій (пасивні та активні операції), так і за ознаками, характерними лише для валютних операцій (рис. 7.2, 7.3).

Рис. 7.2. Класифікація валютних операцій

В Україні валютні операції можуть здійснювати лише уповноважені бан-ки, тобто ті, що отримали ліцензію НБУ на здійснення операцій з валютними цінностями.

Для визначення суб'єктів, що здійснюють операції з національною та іно-земною валютою, необхідно дати визначення таким важливим поняттям сис-теми валютного регулювання, як "резидент" і "нерезидент".

Резиденти:

• фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без грома-дянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном;

• юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають стату-су юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на тери­торії України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України;

• дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представниц-тва України за кордоном, які мають імунітет і дипломатичні привілеї, а та-кож філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності.

Нерезиденти:

• фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без грома-дянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України;

• юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України;

• розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші представництва, міжнародні організації та їх філії, що ма-ють імунітет і дипломатичні привілеї, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України.

Згідно із законодавством України резиденти і нерезиденти мають право бути власниками валютних цінностей, що знаходяться на території України. Резиден-ти мають право бути власниками також валютних цінностей, що знаходяться за межами України, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.

7.1.3. Відкриття та ведення рахунків в іноземній валюті резидентів і нерезидентів

Для проведення поточних та строкових торговельних та неторговельних операцій за розпорядженням клієнтів уповноважені банки відкривають ос-таннім валютні рахунки для повного та своєчасного виконання своїх функцій.

Відкриття уповноваженими банками рахунків в іноземній валюті регламен-тується та регулюється Інструкцією про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженою постановою Прав-ління Національного банку України від 18.12.98 № 527.

Банківські рахунки в іноземній валюті поділяються:

• на поточні;

• депозитні (вкладні).

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається підприємству для проведення розрахунків у межах чинного законодавства України в безготів-ковій та готівковій іноземній валюті при здійсненні поточних операцій, визна-чених чинним законодавством України, та для погашення заборгованості за кредитами в іноземній валюті.

Фізичним особам — суб'єктам підприємницької діяльності (резидентам), які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи, поточний рахунок

відкривається за режимом, визначеним для юридичних осіб — резидентів.

Вкладні (депозитні) рахунки в іноземній валюті відкриваються уповно-важеним банком резидентам (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам) та нерезидентам (юридичним особам — інвесторам, представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам) на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунку та банком на встановлений строк під визначений процент відповідно до умов договору.

Уповноважені банки відкривають рахунки зареєстрованим в установленому чинним законодавством порядку юридичним особам та фізичним особам — суб'єктам підприємницької діяльності, філіям, представництвам, відділенням та іншим відокремленим підрозділам підприємств, представництвам юридичних осіб — нерезидентів, іноземним інвесторам, фізичним особам.

Юридичні особи — нерезиденти можуть відкривати на території України поточні рахунки для здійснення інвестицій у національній та іноземній валютах, представництва юридичних осіб — нерезидентів — поточні рахунки для

здійснення господарської діяльності в Україні.

Фізичні особи — нерезиденти відкривають рахунки в іноземній валюті на території України за умови надання нотаріально засвідченої копії легалізованого дозволу центрального банку іноземної держави, громадянином якої є фізична особа, якщо це передбачено угодами, укладеними між Національним банком України та центральними банками іноземних держав. У разі відкриття рахунків фізичним особам — нерезидентам, які тимчасово прибули в Україну з метою навчання, стажування, лікування, оздоровлення, у відрядження або в приватних справах, договори між банком та цими особами укладаються виключно на термін їх перебування в Україні.

Документи на відкриття всіх банківських рахунків підприємств особисто подають до банку особи, які мають право першого та другого підписів і повноваження яких перевіряються уповноваженим працівником банку.

7.1.4. Відкриття та обслуговування поточних рахунків в іноземній валюті юридичних осіб — резидентів

Відкриття поточних рахунків

Якщо поточний рахунок в іноземній валюті відкривається в тому самому банку, де відкрито поточний рахунок у національній валюті, то підприємство-резидент подає уповноваженому банку заяву про відкриття рахунку та картку із зразками підписів і відбитком печатки. Якщо поточного рахунку немає, то подається повний пакет документів, що зазначався в розд. 2.

Поточний рахунок в іноземній валюті фізичній особі — суб'єкту підприєм­ницької діяльності відкривається на підставі договору за умови пред'явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу, та подання до уповноваже­ного банку:

а) заяви встановленої форми;

б) копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності, засвідченої нотаріально чи органом, що видав свідоцтво;

в) картки зі зразками підписів, що надаються у присутності працівника банку, який відкриває рахунок, та засвідчуються цим працівником або нота­ріально.

Режим обслуговування поточних рахунків в іноземній валюті юридич­них осіб — резидентів

На поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб — резидентів за­раховуються кошти:

а) через розподільчі рахунки:

• що надійшли у готівковій формі від нерезидента до каси уповноваженого банку згідно з експортним контрактом; що ввезені у готівковій формі уповно­важеними особами на територію України на транспортних засобах, які нада­ють послуги за межами України, одержані у готівковій формі як сплата за дер­жавне мито, невикористаний залишок готівкової іноземної валюти; що вне­сені у готівковій формі нерезидентом як благодійний внесок;

• за платіжними документами, що надіслані з-за кордону на ім'я власника рахунку; перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічни­ми контрактами; повернені з будь-яких причин нерезидентом, на користь яко­го були перераховані раніше; перераховані з рахунків постійних представництв нерезидентів в Україні;

• конфісковані, успадковані у вигляді скарбу та такі, за якими не звернув­ся власник до кінця строку зберігання;

• перераховані з-за кордону нерезидентами у вигляді кредитів (позик, фінансової допомоги);

• інші надходження на користь резидента — власника рахунку, що не су­перечать чинному законодавству України;

б) безпосередньо на поточні рахунки:

• куплені за дорученням власника рахунку уповноваженим банком;

• перераховані з кредитного рахунку як кредит відповідно до кредитної

угоди;

• перераховані з власного депозитного рахунку в уповноваженому банку;

• перераховані з власного поточного рахунку. З поточного рахунку в іноземній валюті юридичних осіб-резидентів за роз-порядженням власника рахунку проводяться такі операції:

• виплата готівкою для оплати праці працівникам-нерезидентам, які працюють в Україні; працівникам на службові відрядження при виїзді за кордон, на експлуатаційні витрати, пов'язані з обслуговуванням транспортних засобів за кордоном, представницькі витрати за кордоном; для сплати державного мита згідно з чинним законодавством України;

• перерахування на користь нерезидента за межі України за зовнішньо-економічними договорами; перерахування коштів, що надійшли як гуманітарна допомога; перерахування за кордон за навчання, за участь у конференціях, виставках за умови наявності відповідних документів;

• перерахування на кредитний рахунок для погашення заборгованості за отриманим кредитом та відсотків за ним;

• продаж валюти уповноваженим банком відповідно до чинного законодавства України;

• перерахування на власний депозитний рахунок в іноземній валюті в обслуговуючому або в іншому уповноваженому банку;

• перерахування на власний поточний рахунок;

• інші перерахування, що не суперечать чинному законодавству України.

Закриваються поточні рахунки в установах банку:

а) на підставі заяви власника рахунку;

б) на підставі рішення органу, на який законом покладено функції щодо ліквідації або реорганізації підприємства;

в) на підставі відповідного рішення суду про ліквідацію підприємства;

г) на інших підставах, передбачених чинним законодавством України.

7.1.5. Відкриття та обслуговування рахунків в іноземній валюті фізичних осіб

В Україні комерційні банки мають право відкривати поточні рахунки в іноземній валюті:

• фізичним особам — резидентам:

а) громадянам України (без підтвердження джерел походження коштів);

б) іноземцям та особам без громадянства, які отримали посвідку на проживання в Україні;

• фізичним особам — нерезидентам:

а) іноземцям та особам без громадянства, які проживають в Україні відповід­но до візи або документів, що підтверджують законність їх перебування на те­риторії України;

б) громадянам України, які постійно проживають за кордоном (за наявності відкритої візи або документів, що підтверджують законність їх перебування на території України).

Підставою для відкриття рахунків фізичним особам є:

а) для громадян України:

• які постійно проживають в Україні — паспорт громадянина України, для неповнолітніх, яким не виповнилося 16 років, — свідоцтво про народження;

• які постійно проживають за кордоном — паспорт громадянина України для виїзду за кордон, службовий або дипломатичний паспорт України;

б) для іноземних громадян:

• які постійно проживають в Україні — паспортний документ з відміткою про наявність дозволу на постійне проживання;

• які тимчасово перебувають в Україні — паспортний документ за наяв-ності відповідної візи, паспортний документ з відміткою про наявність дозво-лу на працевлаштування або відміткою про навчання. в) для осіб без громадянства — посвідчення особи без громадянства;

г) для біженців — посвідчення біженця.

Уповноважений працівник банку в присутності осіб, які відкривають ра­хунки, робить копії сторінок паспорта (що містять останнє фото, прізвище та ім'я, інформацію про дату видачі та орган, що видав паспорт, а за наявності — інформацію про постійне місце проживання громадянина) або документа, що його замінює. Працівник банку робить копію довідки про присвоєння клієнту ідентифікаційного номера. Ці копії зберігаються в справі з юридичного оформ-лення. У разі відкриття рахунку іноземному громадянину додатково знімають­ся копії сторінок його паспортного документа з відповідними відмітками, що підтверджують законність його перебування на території України.

Поточний рахунок в іноземній валюті фізичній особі — нерезиденту відкри­вається на підставі договору за умови пред'явлення паспорта чи іншого доку­мента, що засвідчує особу, та подання до уповноваженого банку:

а) заяви встановленої форми;

б) картки зі зразками підписів, що надаються у присутності працівника бан­ку, який відкриває рахунок, та засвідчуються цим працівником;

в) засвідченої нотаріально копії легалізованого дозволу центрального бан­ку іноземної країни на відкриття рахунку, якщо це передбачено міжнародни­ми договорами України.

Відкриття вкладних (депозитних) рахунків в іноземній валюті фізичним особам здійснюється на підставі договору за умови надання паспорта чи іншо­го документа, що засвідчує особу.